Постанова Одеський апеляційний суд № 522/1141/25

Номер провадження: 33/813/1046/25 Номер справи місцевого суду: 522/1141/25 Головуючий у першій інстанції Дерус А. В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.06.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., за участю секретаря Соболєвої Р.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Трубая Ярослава Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення автотехнічної експертизи відмовлено та піддано адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень та витрати на залучення спеціаліста КУ «Центр «077» у зв`язку із проведенням огляду, отриманням та виготовленням копій інформації з інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики м. Одеси на загальну суму 240,99 гривень. ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 14.01.2025 о 13:39 год., керував транспортним засобом «Skoda Superb», н/з НОМЕР_1 , в м. Одесі, на перехресті пр. Шевченка та пр. Лесі Українки, не надав перевагу у русі транспортному засобу із проблисковими маяками синього кольору та спецсигналами, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по пр. Шевченка. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 3.2. ПДР України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; витребувати з Управління патрульної поліції в Одеській області відеозаписів з регістраторів АВР 470943 та АВР 471022; витребувати з військової частини НОМЕР_3 відеозапис ДТП та призначити комплексну судову автотехнічну та трасологічну експертизу для з`ясування обставин та дій учасників дорожнього рух під час ДТП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що: - не міг виконати вимоги п. 3.2. ПДР, оскільки не бачив і не міг бачити та чути наближення автомобілю, адже візуальний контакт ОСОБА_1 з вказаним автомобілем був перекритий двома рядами автомобілів; - на відеозаписі, витребуваному судом, неможливо побачити проблиск маячків синього кольору до часу виїзду автомобілю на перехрестя; - водій транспортного засобу, з яким сталося зіткнення, рухався на зборонений для руху жовтий сигнал світлофора; - ОСОБА_2 не виконав умови п. 10.1. ПДР, чим унеможливив ОСОБА_1 побачити наближення ТЗ, а також здійснював свій рух без увімкненого спецсигналу, підтвердженням чого можуть бути записи з відеореєстратора працівників поліції, на яких зафіксовано їх відсутність, що протирічить вимогам п.п. 2.10.е, згідно яким водій зобов`язаний вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди; - судом першої інстанції безпідставно відхиллено клопотання про витребування з Управління патрульної поліції в Одеській області відеозаписів з регістраторів АВР 470943 та АВР 471022, з військової частини НОМЕР_3 відеозапис ДТП та про призначення судової автомеханічної експертизи; - посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.04.2018 по справі № 533/81/17, протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним та основним доказом по справі; - відеозапис, наданий з КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр 077), суд першої інстанції дослідив поверхнево та не дав йому належної оцінки та вказує, що з відеозапису неможливо побачити проблиск маячків синього кольору. - суд першої інстанції при розгляді справи відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП не залучив його до справи у якості потерпілого, чим позбавив права на доступ до суду; - основним та важливим доводом невинуватості та не з`ясування обставин, є дослівне копіювання тексту постанови Приморського районного суду від 06.03.2025 по справі 522/1142/25 та який, в порушення КУпАП та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», долучений суддею до матеріалів справи; - у судді були відсутні правомочності розглядати справу, оскільки порушено встановлений законом 15-тиденний строк (ст. 277 КУпАП). Крім того вказує, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які потребують постійного перевезення до шкіл та медичних закладів, а тому позбавляти керувати транспортним засобом строком на 6 місяців є несправедливим. В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник Трубай Я.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі. ОСОБА_2 належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 113), що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляд справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обов`язковому з`ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобов`язаний з`ясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Пунктом 3.2. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року встановлено, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Визнаючи ОСОБА_1 винним, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи, а саме: відеозаписом події, поясненнями учасників ДТП, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2025. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 113040 зафіксовано, що 14.01.2025 року о 13:39 год., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Skoda Superb», н/з НОМЕР_1 , в м. Одесі, на перехресті пр. Шевченка та пр. Лесі Українки, не надав перевагу у русі транспортному засобу із проблисковими маяками синього кольору та спецсигналами, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по пр. Шевченка. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 3.2. ПДР України. До протоколу додається: схема ДТП, пояснення учасників, вказаний протокол ОСОБА_1 підписав (а.с. 1). Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається розташування автомобілів, напрямок їх руху, номер «3» - місце зіткнення транспортних засобів: 5.9 м від розмітки дороги, під номером «6» - світлофори, наявні дорожні знаки - 2.1. 2.3, а також наведено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, а саме у автомобіля «Skoda Superb», н/з НОМЕР_1 пошкодження переднього бамперу, передні фари +додаткові, система охолодження, передня частина кузову, капот, ліве переднє крило; у автомобіля «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 пошкодження переднього бамперу, переднє праве крило, передні праві двері, права частина кузову, правий поріг, пошкодження правого переднього колеса, покажчик повороту, дзеркало. Наведений перелік пошкоджень, їх локалізація узгоджується як зі схемою, так і з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, які підписали схему без зауважень. Згідно пояснень ОСОБА_1 , останній керував авто НОМЕР_1 в крайньому правому ряду, по проспекту Лесі Українки на зелений колір світлофору, перетинав проспект Шевченка в напрямку Французького бульвару, ліворуч від нього потік транспорту стояв на червоний колір. Перетинаючи перехрестя, в нього врізався автомобіль швидкої допомоги «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 , ні звуку сирени, ні проблискових маячків не бачив і не чув, звідки він опинився, йому не відомо. Після удару, автомобіль зніс його з полоси по своєму руху в напрямку проспекту Шевченка, отримав сильний удар голови від зіткнення (а.с. 3). Згідно пояснень ОСОБА_3 , останній був пасажиром швидкої медичної допомоги, вони рухалися з увімкненими проблисковими маячками і звуковим спецсигналом, наближались до перехрестя проспекту Шевченка 6/3, водій скинув швидкість, переконався, що автомобілі пропускають, під час проїзду перехрестя з правої сторони та на великій швидкості в них врізався автомобіль «Skoda». Відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який було оглянуто в ході розгляду справи, відображає, що транспортний засіб швидкої медичної допомоги «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 в м. Одесі по проспекту Шевченка, 6/3, рухався з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору на жовтий сигнал світлофору. Транспортний засіб «Skoda Superb» н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , почав рух по проспекту Гагаріна на зелений сигнал світлофора та, не надавши переваги в русі оперативному транспортному засобу, який рухався з увімкненими проблисковими маяками червоного та синього кольорів, скоїв з ним зіткнення. Твердження заявника, що не міг виконати вимоги п. 3.2. ПДР, оскільки не бачив і не міг бачити та чути наближення автомобілю, адже візуальний контакт ОСОБА_1 з вказаним автомобілем був перекритий двома рядами автомобілів, є необґрунтованим, оскільки відповідно до вказаного пункту ПДР водій зобов`язаний не лише реагувати на безпосередні зовнішні сигнали, але й проявляти постійну увагу та обережність, передбачаючи можливі ризики дорожньої ситуації. Таким чином, особа повинна була оцінювати дорожню обстановку й вживати заходів для забезпечення безпеки руху незалежно від наявності або відсутності візуального чи аудіо-контакту з іншим транспортним засобом. Отже, навіть за умови відсутності прямого контакту з джерелом небезпеки, не звільняє водія від обов`язку діяти обачно та завчасно реагувати на можливі небезпеки. Щодо доводу апеляційної скарги, що на відеозаписі, витребуваного судом, не можливо побачити проблиск маячків синього кольору до часу виїзду автомобілю на перехрестя, апеляційний суд зазначає таке. Дослідивши вказаний відеозапис, він містить достатні візуальні докази наявності проблиску маячків синього кольору до часу виїзду автомобіля на перехрестя. Аналіз зображення підтверджує, що світлові сигнали були активовані раніше, ніж автомобіль почав перетинати перехрестя. Таким чином, твердження про відсутність проблиску є необґрунтованим і не відповідає фактичним обставинам справи. Посилання, що водій транспортного засобу, з яким сталося зіткнення, рухався на зборонений для руху жовтий сигнал світлофора, перебуває поза межами розглядуваної справи, апеляційний суд не може давати оцінку діям іншим учасникам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи, що ОСОБА_2 не виконав умови п. 10.1. ПДР, чим унеможливив ОСОБА_1 побачити наближення ТЗ, а також здійснював свій рух без увімкненого спецсигналу, оскільки розглядає наявність/відсутність порушення ПДР саме ОСОБА_1 . А посилання, що підтвердженням можуть бути записи з відеореєстратора працівників поліції, на яких зафіксовано їх відсутність, свідчить про голослівність таких тверджень, суд досліджує докази, які наявні в матеріалах справи та не може ґрунтувати свої рішення на припущеннях. Щодо доводу, що судом першої інстанції безпідставно відхиллено клопотання про витребування з Управління патрульної поліції в Одеській області відеозаписів з регістраторів АВР 470943 та АВР 471022, з військової частини НОМЕР_3 відеозапис ДТП та про призначення судової автомеханічної експертизи. За клопотанням захисника Трубая Я.А., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційним судом витребувано з Управління Патрульної поліції в Одеській області відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА № 113040 від 14.01.2025. 19.05.2025 від начальника майору поліції Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції Рубана Р. надійшла відповідь від 13.05.2025 № 11076/41/13/13/01-25, згідно якої повідомлено, що надати відеозаписи немає можливості, оскільки вони були знищені після закінчення строку їх зберігання, який становить 30 діб (наказ МВС України № 1026 від 18.12.2018). Щодо клопотання про витребування відеозапису з військової частини НОМЕР_3 відеозапис ДТП. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції за клопотанням ОСОБА_1 , витребувано з Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, якій підпорядкована КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відео аналітики м. Одеси (Центр «077») копію відеозапису з камер зовнішнього спостереження, що встановленні на перехресті проспекту Шевченка та проспекту Лесі Українки, в період часу з 13:00 год. до 13:50 год (а.с. 15). На запит суду з Центру «077» надійшла запитувана інформація на компакт-диску (а.с. 21- 25). Отже, посилання заявника щодо відмови у вказаному клопотанні є безпідставним та спростовується матеріалами справи. Щодо клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, апеляційний суд постановою, занесеною до протоколу судового засідання 04.06.2025, відмовив у задоволенні такого через необґрунтованість, оскільки оцінка діям ОСОБА_1 не потребує спеціальних знань, а може бути здійснена судом на підставі матеріалів справи, а частина питань перебуває за межами автотехнічної експертизи. Щодо посилання на постанову Верховного Суду від 26.04.2018 по справі № 533/81/17, та те, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним та основним доказом по справі, то протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою дійсно не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами. У справі, що переглядаються, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, наявна схема місця ДТП, пояснення учасників ДТП та відеозапис, відеозапис, які у сукупності складають доказову базу і підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Щодо посилання, що відеозапис, наданий з КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр 077), суд першої інстанції дослідив поверхнево та не дав йому належної оцінки, є безпідставним, оскільки суд першої інстанції під час перегляду в судовому засіданні відеозапису встановив, а саме: факт проїзду транспортного засобу швидкої медичної допомоги «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 в м. Одесі по проспекту Шевченка, 6/3, з увімкненими проблисковими маяками червоного та синього кольорів на жовтий сигнал світлофору, що було пов`язано з оперативною необхідністю; транспортний засіб «Skoda Superb», н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , почав рух по проспекту Гагаріна на зелений сигнал світлофора, та ніяк не зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, не надавши переваги в русі оперативному транспортному засобу, який рухався з увімкненими проблисковими маяками червоного та синього кольорів, скоїв з ним зіткнення. Під час зіткнення транспортний засіб «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 майже закінчив проїзд перехрестя, при цьому інші транспортні засоби зупинились та надали переваги у русі транспортному засобу «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 , тому суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби «Citroen Jumper» н/з НОМЕР_2 , «Skoda Superb» н/з НОМЕР_1 , отримали механічні пошкодження внаслідок зіткнення, має прямий причинно-наслідковий зв`язок з тим, що саме водій транспортного засобу марки «Skoda Superb», н/з НОМЕР_1 , на відміну від інших учасників дорожнього руху, своїми діями не надав перевагу в русі водію транспортного засобу медичної допомоги «Citroen Jumper», н/з НОМЕР_2 , який рухався із увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору та звуковим сигналом, завчасно не прийняв міри до зупинки свого автомобіля «Skoda Superb» НОМЕР_1 , в результаті чого відбулась ДТП. Апеляційний суд не бере до уваги, що суд першої інстанції при розгляді справи відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП не залучив його до справи у якості потерпілого, чим позбавив права на доступ до суду, оскільки розглядає справу відносно ОСОБА_1 , покладаючись на матеріали, в яких ця особа фігурує як особа, що притягується до адміністративної відповідальністі. Посилання, що основним та важливим доводом невинуватості та не з`ясування обставин, є дослівне копіювання тексту постанови Приморського районного суду від 06.03.2025 по справі 522/1142/25 та який, в порушення КУпАП та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», долучений суддею до матеріалів справи, є безпідставним, оскільки таке посилання не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а також суперечить принципам об`єктивного та неупередженого судового розгляду, закріпленим як у національному законодавстві, так і в практиці ЄСПЛ. Щодо доводу апеляційної скарги, що у судді були відсутні правомочності розглядати справу, оскільки порушено встановлений законом 15-тиденний строк (ст. 277 КУпАП), апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване правопорушення вчинено 14.01.2025, адміністративне стягнення накладено судом 24 січня 2025 року. Апеляційний суд погоджується, що розгляд справи був призначений поза межами 15-денного строку, проте визначним для притягнення до адміністративної відповідальності особи, що вчинила правопорушення є накладення адміністративного стягнення в строк, визначений ст. 38 КУпАП. Також відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі; 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу. Отже, ст. 247 КУпАП визначено виключний перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, в яких така обставина як порушення строків розгляду справи ві дсутня, а тому посилання заявника про відсутність правомочності у судді є помилковим. Посилання, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які потребують постійного перевезення до шкіл та медичних закладів, а тому позбавляти керувати транспортним засобом строком на 6 місяців є несправедливим, не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а може бути враховано судом у якості обставин, що пом`якшують відповідальність, у разі визнання особи винуватою. Натомість, по теперішній справі вимогою апеляційної скарги є визнання особи невинуватою через відсутність складі та події правопорушення, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення сплинули, і апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання про зміну накладеного стягнення поза межами таких строків. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова