Постанова Вінницький апеляційний суд № 143/18/25

Справа № 143/18/25 Провадження № 22-ц/801/1134/2025 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2025 рокуСправа № 143/18/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Панасюка О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» на заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 березня 2025 року, ухвалене суддею Бойком А.В. в м. Погребище, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики у загальному розмірі 42 432 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 березня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання грошових коштів у позику №3418910324. Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі 6 000 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2.6.1, 2.6.2, 2.6.3 цього договору, його додатків. Основні умови договору щодо надання коштів у позику: п.2.4 тип кредиту кредит; п.2.7 мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; п.2.5 строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; п.3.2 дати надання кредиту 19 березня 2024 року або наступний за ним календарний день; п.2.6.1 стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору; п.2.6.2 знижена процентна ставка 1,5% в день. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів. Тоді як відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 06 січня 2025 року має заборгованість у розмірі 42 432,00 грн, яка складається з наступного: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 36 432 грн заборгованість за процентами (6 000 грн * 2,2% * 276 днів прострочення). Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. У скарзі зазначає, що висновок суду про неможливість перевірити суму заборгованості за кредитом у зв`язку з ненаданням позивачем розрахунку заборгованості є помилковим, оскільки такий розрахунок було наведено безпосередньо у позовній заяві. Часткова оплата відповідачем коштів на погашення заборгованості за укладеним договором свідчить про визнання боргу. Відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту повернення нею коштів, як і не було надано доказів у підтвердження відсутності обов`язку сплати заявленої до стягнення заборгованості. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Встановлено, що 19 березня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №3418910324 (далі договір) (а.с.13-23). Положеннями п. 2.1. цього договору встановлено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, у порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві. У п. 2.3.-2.5. договору визначені основні умови кредитування, а саме: сума кредиту (загальний розмір) складає 6 000 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 17 днів, останній платіж з періодом внесення 3 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договору. Згідно з п. 2.6.1 та п.2.6.2 договору, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору, а знижена 1,5% в день та застосовується, якщо позичальник 05 квітня 2024 року сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Відповідно до п. 2.9., орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 53 520 грн за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом; 52 806 грн за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки. Положеннями п. 3.1. договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . Відповідно до п. 4.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Пунктом 5.1.13 передбачено, що товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п.6.4. договору. Згідно з п. 6.1. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться відповідно до Графіка платежів, крім випадку, визначеного в п.6.3 Договору. Зі змістом п. 6.4. договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту (у тому числі і всіх платежів, передбачених цим договором), строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. У п. 7.7. договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом в інформаційно-комунікаційній системі товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим договором. Вищевказані умови кредитування визначені і в Паспорті споживчого кредиту з Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 28-31). ОСОБА_1 підписано також (електронним підписом з одноразовим ідентифікатором kq7sljdhf) Графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання грошових коштів у позику № 3418910324 від 19 березня 2024 року (а.с. 24-25). 16 травня 2023 року між ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів, згідно з яким клієнт доручає ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісу Visa Direct/ Master Сard Money Send (а.с. 8-12). 19 березня 2024 року на картку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , на виконання умов укладеного договору, було зараховано кошти в сумі 6 000 гривень, що підтверджується копіями квитанції до платіжної інструкції №19801-1354-94870211 від 19 березня 2024 року та довідки ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 20 лютого 2025 року №7/7686 (а.с.26). Як зазначено позивачем у позовній заяві, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 06 січня 2025 року у загальному розмірі становить 42 432 грн, яка складається з наступного: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 36 432 грн заборгованість за процентами. Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором позики щодо повернення коштів та сплати процентів не виконала, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до суду з даним позовом про стягнення заборгованості. За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За змістом статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Особливості укладання договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події. Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства. Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України). Суд першої інстанції, встановивши, що в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за кредитним договором, що позбавило суд можливості перевірити, з якого періоду нарахована та яка існує заборгованість, а, отже, і правильність нарахування вказаної суми, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову. Апеляційний суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, оскільки він зроблений за неповного з`ясування обставин даної справи та без правильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , з метою отримання кредиту, 19 березня 2024 року підписала договір надання грошових коштів у позику №3418910324 разом із Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту, які містять погодженні сторонами умови кредитування: (розмір кредиту загалом та розмір щомісячного платежу зокрема, порядок сплати процентів, тощо). Графік платежів встановлює, що загальна вартість кредиту за період з 19 березня 2024 року по 14 березня 2025 року становить 53 520 грн і містить в собі: дату видачі позики; кількість днів у розрахунковому періоді; суму платежу за розрахунковий період; суму позики за договором; проценти за користування кредитом. На виконання умов укладеного договору ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 6 000 гривень. Обґрунтовуючи розмір заборгованості у позовній заяві ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» посилалося на те, що заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 6 000 гривень, що свідчить про те, що отримані кошти не були повернуті позичальником. При цьому позивач зазначив, що 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 сплатила 1 530 гривень і вказана сума була спрямована на погашення процентів. Оскільки сплата проведена у розміри та строки, передбачені п. 2.6.2 договору, то у період з 19 березня 2024 року по 05 квітня 2024 року позивачем застосовується знижена процента ставка у розмірі 1,5%. Після 05 квітня 2024 року проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,2%. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути заборгованість за договором позики за період з 19 березня 2024 року по 06 січня 2025 року. Проаналізувавши Графік платежів апеляційний судом встановлено наступне. Заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту протягом всього строку дії договору становила 6 000 гривень. Враховуючи вказане, стандартна процента ставка (2,2% від цієї суми) в день становить 132 гривні, знижена 90 гривень (1,5% від цієї суми). Умовами договору (п.2.5) визначено, що платежі зі сплати процентів здійснюються позичальником кожні 17 днів. З Графіку платежів слідує, що з 19 березня по 05 квітня 2024 року за 17 днів до сплати підлягає 1 530 гривень процентів, тобто проценти обраховувалися за зниженою процентною ставкою (17 днів * 90 гривень)). За період з 05 квітня 2024 року по 02 січня 2025 року підлягає до сплати 35 904 гривень процентів (16 періодів * 2 244 гривні (17 днів * 132 гривні)). З 03 січня 2025 року по 06 січня 2025 року (дата обрахунку заборгованості) підлягає до сплати 528 гривень (4 дні * 132 гривні). За вказаний період кількість днів прострочення становить

276. Відтак, шляхом додавання вказаних сум апеляційним судом встановлено, що заборгованість за процентами станом на 06 січня 2025 року (яка визначена в межах строку дії договору) становить 36 432 гривні (35 904 грн + 528 грн). При цьому, сума в розмірі 1 530 гривень не включається у розмір заборгованості за процентами, оскільки за твердженням позивача вказана сума була сплачена позичальником та спрямована на погашення процентів за договором. Відтак, проаналізувавши наведені у позовній заяві розрахунки та співставивши їх із наявними в матеріалах справи доказами (умовам укладеного договору, графіком платежів) суд першої інстанції не був позбавлений можливості перевірити розмір заборгованості. Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. ОСОБА_1 свого обов`язку щодо доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, не виконала. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції залишатися в силі не може. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи . Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення вимог позову та апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2422,40 грн та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн. Керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» задовольнити. Заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №3418910324 від 19 березня 2024 року у загальному розмірі 42 432 (сорок дві тисячі чотириста тридцять дві) гривні: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 36 432 гривні заборгованість за процентами. Стягнути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук О.С. Панасюк