Постанова 4851 № 440/12252/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2025 р. Справа № 440/12252/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу заяву представника позивача ОСОБА_1 - Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 440/12252/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позвоом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач, МВС України), у якій просить суд: - визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та за результатами її розгляду відповідно до п.9 Порядку № 850 прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №

850. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2024 по справі № 440/12252/24 - залишено без змін. 29.05.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Вказана заява доставлена до електронного кабінету Міністерства внутрішніх справ України 28.05.2025 о 13:31 год., що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету № 3572767. Від Міністерства внутрішніх справ України надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити в ухваленні додаткового рішення. Вказує, що заявлені правові витрати не є співмірними з обсягом виконаної роботи та складністю категорії справи. Оскільки постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 року прийнята в порядку письмового провадження, апеляційний суд відповідно до вимог частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає заяву про ухвалення додаткової постанови в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, суд вважає, що слід ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат. Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. З матеріалів справи встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000 грн, в підтвердження чого надав договір про надання професійної правничої допомоги №25/05/21-1 від 25.05.2023, Додаткову угоду № 11 до Договору №25/05/21-1 від 25.05.2023, Акт прийняття-передачі наданих послуг від 27.05.2025 року, рахунок №1 від 27.05.2025 р. Згідно з пунктом 4 договору про надання правової допомоги від 25 травня 2023 року №25/05/21-1, укладеного між адвокатом адвокатським бюро "Гришко і партнери" (далі за текстом - бюро) та ОСОБА_1 (далі - клієнт), за надання правової допомоги клієнт сплачує на бюро гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується сторонами у додатку до даного договору. Відповідно до пункту 9 договору, цей договір укладений сторонами у двох автентичних примірниках - по одному для кожної із сторін, на термін до 24 травня 2025 року, крім випадків її дострокового припинення за згодою сторін, за ініціативою однієї сторони або внаслідок обставин непереборної сили. 14.02.2025 між адвокатом адвокатським бюро "Гришко і партнери" укладено Додаткову угоду №11 до Договору про надання правової допомоги №25/05/21-1 від 25.05.2023 року, п. 1-2 якої визначено, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро зобов`язується надати професійну правничу допомогу в рамках апеляційної скарги у справі № 440/12252/24: - підготовка документів для представлення інтересів клієнта в Другому апеляційному адміністративному суді; - складення та направлення заяви на приєднання до апеляційної скарги; - ознайомлення та аналіз апеляційної скарги; - складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу; - підготовка та складення необхідних документів для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі; - вибір стратегії подальших дій для досягнення обумовленого результату. Пунктом 3 Додаткової угоди № 11 від 14.02.2025 визначено, що загальна сума гонорару складає 10000,00 (десять тисяч) грн. Відповідно до п. 1 Акту приймання-передачі наданих послуг, Бюро з 14.02.2025 по 27.05.2025 надало Клієнту правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги №25/05/21-1 від 25.05.2023 щодо захисту порушених та невизнаних прав Клієнта Міністерством внутрішніх справ України з апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2024 по справі №440/12252/24. Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Визначаючи розмір відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Справа розглядалася у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи та їх представників. Правова допомога, яка надана у суді апеляційної інстанції, фактично складається лише з виготовлення відзиву на апеляційну скаргу. Колегія суддів зазначає, що зміст відзиву на апеляційну скаргу містить покликання на обставини та правове обґрунтування, які були викладені у позовній заяві. З огляду на зазначені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу. В свою чергу, враховуючи той факт, що адвокатом було проведено певну роботу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу співмірно до наданих послуг становить 1000 грн. Також колегія суддів враховує, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19. Таким чином, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн., а заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гришко Сергія Олександровича про ухвалення додаткової постанови у справі № 440/12252/24 - задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справи України (ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло І.М. Ральченко