Постанова 4813 № 521/14508/24

Номер провадження: 22-ц/813/3604/25 Справа № 521/14508/24 Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.06.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Сегеди С.М., учасники справи: - позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25», - відповідач ОСОБА_1 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.12.2024, у складі судді Тополевої Ю.В., встановив: 2.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25» звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті комунальних послуг у розмірі 15834,65 гривень, судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3500,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25». Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Рекордна 25», метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. ОСОБА_1 не здійснює оплату за надані комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за період з липня 2021 року у розмірі 15834,65 гривень. ОСОБА_1 було скеровано претензію щодо добровільного погашення заборгованості, однак, подальшого виконання закріпленого Статутом обов`язку зі сплати заборгованості за внесками так і не відбулося, що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаним позовом. (а.с. 1 6) Позиція відповідача в суді першої інстанції ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила у його задоволенні відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначила, що з вересня 2021 року регулярно, в повному обсязі здійснювала оплату внесків за існуючими тарифами та абсолютно всіма видами послуг. З січня 2023 року відмовилась від сплати внесків за УБПТ до з`ясування складової цього внеску. Разом із цим, з лютого 2024 року, не відмовляючись від спроб отримання від голови ОСББ відповіді на питання членів контрольно-ревізійної групи будинку про складову оплати за УБПТ, вирішила поновити оплату всіх видів внесків, включаючи УБПТ. Зазначає, що станом на дату подання відзиву, вже погасила заборгованість по оплаті за УБПТ за січень, лютий і березень 2023 року, а за 2024 рік за квітень, травень червень, липень, серпень та вересень, на підтвердження чого надала відповідні квитанції. (а.с. 60 62) Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотивування його висновків Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02.12.2024 позовні вимоги ОСББ «Рекордна 25» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Рекордна 25» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 15834 (п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 65 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Рекордна 25» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не здійснювала оплату за надані комунальні послуги в повному обсязі, внаслідок чого, виникла заборгованість за період з липня 2021 року у розмірі 15834,65 гривень. Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються довідкою-розрахунком станом на червень 2024 року. Відповідачем не надано відповідних доказів на спростовування факту надання їй, відповідних послуг ОСББ «Рекордна 25», або ж надання послуг іншою особою, а також надання таких послуг неналежним чином. Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості, а також розрахунку наявної заборгованості та доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих послуг. (а.с. 125 130) Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02.12.2024 скасувати та ухвалити нове судове рішення. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що: 1) суд першої інстанції не взяв до уваги доводи викладені у відзиві на позовну заяву, щодо причин тимчасової несплати єдиних внесків до ОСББ «Рекордна 25»; 2) судом також не було надано належної оцінки всім квитанціям про сплату єдиного внеску на суму 4260,40 грн. до ОСББ, сплачені 2021, 2023, 2024 роках. Таким чином не відповідають дійсності висновки суду щодо розміру заборгованості. Позиція відповідача в апеляційному суді Апеляційним судом надсилалась на адресу ОСББ «Рекордна 25» копія ухвали про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги, з пропозицією надати відзив на апеляційну скаргу. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСББ «Рекордна 25» не надходив, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Малозначними справами є справи, у у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1, 5 цієї частини. Дана справа за ціною позову (15 834,65 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику його учасників. 3.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 28.02.2016 з метою управління багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 було створено об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25». Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Рекордна 25», метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Статуту ОСББ «Рекордна 25», об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Відповідно до п. 3 розділу ІІ Статуту ОСББ «Рекордна 25», завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Протоколом Загальних зборів ОСББ «Рекордна 25» було прийнято рішення про затвердження кошторису та встановлення розміру внесків у розмірі 6,24 грн/м.кв. загальної площі для всіх співвласників. Відповідно до довідки ОСББ «Рекордна 25» № 22/11 від 22.11.2023: - тариф за послугу утримання прибудинкової території затверджено рішеннями загальних зборів та нараховується на загальну площу квартири з 07.2021 - 6,24 грн./м.кв.; - тариф за технічне обслуговування ліфту нараховується власникам житлових приміщень (2-10 поверх) згідно договору на технічне обслуговування ліфтів та актів виконаних робіт пропорційно на кв.м. - з 07.2021 - 2400 грн.; - тариф на вивезення твердих побутових відходів нараховується пропорційно кількості власників ОСББ (83 особових рахунки) згідно договору на вивіз побутових відходів та актів виконаних робіт з 07.2021 - 2577,6 грн., з 02.2023 - 4281,66 грн. 12.10.2021 між ОСББ «Рекордна 25» та ТОВ «Інфокс» був укладений договір № 10704 з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. 01.08.2021 між ОСББ «Рекордна 25» та КП «Одескомунтранс» був укладений договір № 756 про надання послуг з поводження з побутовими відходами. 01.08.2021 між ОСББ «Рекордна 25» та ТОВ «Чорноморліфт» був укладений договір № 115 на повне технічне обслуговування та експлуатацію ліфтів, Між ОСББ «Рекордна 25» та АТ «ДТЕК Одеські електромережі» був укладений договір № 7092 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. 26.07.2021 між ОСББ «Рекордна 25» та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» був укладений договір № 01-27092-ПУП на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Тобто, ОСББ «Рекордна, 25» забезпечує надання житлово - комунальних послуг у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; надання житлових послуг, частково комунальних послуг, сприяє співвласникам в отриманні комунальних послуг, згідно укладених договорів з постачальниками здійснює оплату комунальних послуг, у тому числі фактично спожитих співвласниками у належних співвласникам на праві власності житловим та нежитловим приміщенням в будинку. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не здійснювала оплату за надані комунальні послуги в повному обсязі, внаслідок чого, виникла заборгованість за період з липня 2021 по червень 2024 у розмірі 15834,65 гривень. (а.с. 38 41) Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, однак не в повній мірі погоджується з її мотивувальною частиною. Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі Як вбачається з матеріалів справи ОСББ «Рекордна 25» створено з метою забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території, який діє у відповідності до ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Зазначене положення Закону також відображене в п. 2.1. Статуту ОСББ «Рекордна 25». Згідно із ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та входить до складу ОСББ «Рекордна 25». Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, а саме: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо І проведення реконструкції, реставрації, поточною і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Аналогічні положення закріплені в розділі V статуту ОСББ «Рекордна 25» (затвердженого протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28.02.2016). Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників. Дане право також закріплене у Розділі ІІІ Статуту ОСББ «Рекордна 25». За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно ст. с 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду у разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі. Відповідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше. Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Згідно з. ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь- якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів. Разом із внесками на утримання будинку та прибудинкової території, співвласники сплачують вартість витрат па утримання дахової котельної та витрат на електроенергію, та використання води для місць загального користування. Крім того, співвласники сплачують вартість фактично спожитих у належному приміщенні послуг з водопостачання, теплопостачання, електропостачання відповідно до показів засобів обліку. У відповідності до ч.1 ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Згідно ч.3 ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Задоволення потреб співвласників ОСББ з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону. Частиною 6 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч.3 ст.23 Закону). Відповідно до довідки ОСББ «Рекордна 25» № 22/11 від 22.11.2023: - тариф за послугу утримання прибудинкової території затверджено рішеннями загальних зборів та нараховується на загальну площу квартири з 07.2021 - 6,24 грн./м.кв.; - тариф за технічне обслуговування ліфту нараховується власникам житлових приміщень (2-10 поверх) згідно договору на технічне обслуговування ліфтів та актів виконаних робіт пропорційно на кв.м. - з 07.2021 - 2400 грн.; - тариф на вивезення твердих побутових відходів нараховується пропорційно кількості власників ОСББ (83 особових рахунки) згідно договору на вивіз побутових відходів та актів виконаних робіт з 07.2021 - 2577,6 грн., з 02.2023 - 4281,66 грн. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно частини шостої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду №285/4671/15-ц від 14.01.2019 року. Згідно ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, а також визначене коло учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник. Зокрема, обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором. Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком-оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Тобто, особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо фактично користується (чи має намір користуватися) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово- комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавцем передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово - комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово - комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, крім того, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 360 Цивільного кодексу України, всі власники житлових та нежитлових приміщень зобов`язані, зокрема, укласти договір на надання житлово- комунальних послуг, сплачувати кошти за спожиті житлово-комунальні послуги. Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення. Відповідно до статті 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Також Верховним судом у постанові від 24.10.2018 у справі №521/12020/15-ц зроблено висновок, що за змістом наведених норм при розгляді позову про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку і прибудинкової території обов`язковим є встановлення як факту надання житлово-комунальних послуг належної якості, так і оцінка економічної обґрунтованості тарифів з утримання будинку, споруд і прибудинкових території, які надаються відповідною організацією,оскільки від встановлення таких обставин залежить право споживача житлово-комунальних послуг на перерахунок їх вартості. В своїй апеляційній скарзі та відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 вказувала, що вона сплачувала за спожиті житлово-комунальні послуги в тому числі і за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак остання не погоджувалась із встановленим тарифом. Як було зазначено вище, відповідно до довідки ОСББ «Рекордна 25» № 22/11 від 22.11.2023 - тариф за послугу утримання будинку та прибудинкової території затверджено рішеннями загальних зборів, нараховується на загальну площу квартири з 07.2021 - 6,24 грн./м.кв.. З квитанцій про сплату внесків за комунальні послуги вбачається, що загальна площа квартири, за адресою АДРЕСА_3 становить 149,2 кв.м. Тариф за послугу з утримання будинку та прибудинкової території нараховується на загальну площу квартири, тобто 149,2 кв.м., та становить 931,01 (149,2 кв.м. * 6,24 грн/м.кв.). Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ОСББ «Рекордна 25» в період з липня 2021 по червень 2024 року, ОСОБА_1 було надано житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, технічного обслуговування та експлуатації ліфтів, вивіз ТПВ та УБПТ на загальну вартість 414416,73 грн., останньою було сплачено за вказані послуги 25582,08 грн. Таким чином, відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг та власник квартири АДРЕСА_1 , повинна сплачувати кошти за отриманні нею послуги, проте остання не виконує своїх обов`язків у повному обсязі у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість. Тобто з урахуванням розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачувались платежі за надані їй житлово-комунальні послуги, тому утворилась заборгованість у розмірі 15834,65 грн. ОСОБА_1 не надано відповідних доказів на спростовування факту надання їй, відповідних послуг ОСББ «Рекордна 25», або ж надання послуг іншою особою, а також надання таких послуг неналежним чином. Незгода з установленими тарифами за послуги не спростовує наявну у неї заборгованість, та на спростування якої відповідачкою не було надано доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих послуг. Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було враховано надані нею квитанції про сплату житлово комунальних послуг не спростовує наявну в неї заборгованість, оскільки часткова сплата за надані комунальних послуг вже врахована позивачем в розрахунку заборгованості. Крім того, посилання апелянта на те, що нею сплачувались належним чином платежі за комунальні послуги, однак остання частково сплачувала за послуги з УБПТ, спростовується розрахунком заборгованості та наданими квитанціями про сплачу житлово-комунальних послуг. Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 01.02.2025 наданого ОСББ «Рекордна 25» в період з липня 2021 по лютий 2025, ОСОБА_1 було надано житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, технічного обслуговування та експлуатації ліфтів, вивіз ТПВ та УБПТ на загальну вартість 49705,56 грн., останньою було сплачено за вказані послуги 37448,44 грн.. Розмір заборгованості становить 12257,22 грн. Таким чином, з урахуванням часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСББ «Рекордна 25», підлягає стягненню заборгованість у розмірі 12257,22 грн. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Оскільки висновки суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо стягнення заборгованості зроблені при невідповідності його висновків обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині вирішення питання про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за вищевказаного обґрунтування. В решті рішення необхідно залишити без змін. Розподіл судових витрат Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02.12.2024 підлягає зміні, то у відповідності до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Рекордна 25» за звернення з позовною заявою сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн. (а. с. 46). На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь ОСББ «Рекордна 25» судовий збір пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам (77,40%) у розмірі 2343,67 грн. = 3028 грн. х 77,40%. При зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 4542 грн. (а. с. 153). На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСББ «Рекордна 25» на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно розміру відмовленим у задоволені вимогам (22,60%) у розмірі 1026,49 грн. = 4542 грн. х 22,60 %. Відповідно до ч. 10 статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Виходячи з вищевказаного, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Рекордна 25» судовий збір у розмірі 1317,18 грн. = 2343,67 грн. 1026,49 грн. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року в частині розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги змінити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25», ЄДРПОУ 40391921, адреса місцезнаходження: вул. Маршала Бабаджаняна, 25, м. Одеса заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 12257,22 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 22 копійки. Здійснити остаточний розподіл судових витрат Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рекордна 25», ЄДРПОУ 40391921, адреса місцезнаходження: вул. Маршала Бабаджаняна, 25, м. Одеса судовий збір у розмірі 1317 (тисячу триста сімнадцять) гривень 18 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: Є.С. Сєвєрова Судді: С.О. Погорєлова С.М. Сегеда