Постанова 4803 № 203/6632/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5016/25 Справа № 203/6632/24 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року (повний текст складено 18 лютого 2025 року у м. Дніпро) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» (далі ОСББ «Женева Дніпро») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що є неприбутковою юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішеннями загальних зборів ОСББ від 17 лютого 2021 року, 17 лютого 2024 року, 20 липня 2024 року затверджувались розміри щомісячних внесків та утримання будинку та прибудинкової території, в тому числі для власників машиномісць, відповідно 21,54 грн. за 1 кв.м., 31,53 грн. за 1 кв.м., в розмірі 190,00 грн. за 1 кв.м.. Однак ОСОБА_1 , будучи власником машиномісця АДРЕСА_2 , свої зобов`язання зі сплати внесків та обов`язкових платежів як член ОСББ не виконує, оплату у визначеному рішеннями загальних зборів ОСББ розмірі та строки не здійснює, у зв`язку з чим має заборгованість з серпня 2021 про по листопад 2024 року в сумі 27 175,39 грн.. Просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за період з серпня 2021 року по листопад 2024 року в сумі 27 175,39 грн., інфляційні втрати в сумі 4 185,09 грн., 3% річних в сумі 1 111,15 грн., а також покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСББ «Женева Дніпро» відмовлено. В апеляційній скарзі ОСББ «Женева Дніпро» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача понесені судові витрати в суді першої та апеляційної інстанції. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що будинок АДРЕСА_1 , який перебуває на його утриманні, складає разом із паркінгом цілісний комплекс, а тому відповідачка, як власник паркомісця № 6 у ньому має сплачувати членські внески, затверджені ОСББ. Також звертає увагу, що законодавством, що регулює діяльність ОСББ будинку напряму не визначено ні статусу паркомісць, ні статусу їх власників, ні порядку участі власників машиномісць у прийнятті рішень під час проведення загальних зборів співвласників. Однак вважає, що відповідач, як власник машино-місця в паркінгу зобов`язаний утримувати спільне майно, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна. А оскільки, паркінг знаходиться в управлінні ОСББ і воно здійснює його утримання і обслуговування, то відповідач, як власник машино-місця в даному паркінгу, зобов`язаний відшкодовувати ОСББ понесені витрати на його утримання. Зокрема зазначає, що ними належними та допустимими доказами доведено факт утримання та обслуговування паркінгу. Звертає увагу, що ОСББ не може зобов`язати власника машино-місця в паркінгу і який не є співвласником об`єднання, укласти той чи інший договір на відшкодування витрат з утримання його власності у паркінгу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає, що вона не повинна сплачувати внески, оскільки, належне їй на праві власності парко місце є окремим об`єктом нерухомого майна та не належить до спільного майна ОСББ, а отже вона не є співвласником ОСББ. Також зазначає, що вона жодних договорів з ОСББ щодо обслуговування її паркомісця не укладала та не погоджувалась на сплату будь-яких благодійних чи цільових внесків. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 32 471,63 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено,що 19 травня 2021 року до реєстру внесено запис про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро». Відповідно до п.1 розділу І, п.1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Женева Дніпро», затвердженого протоколом № 2 від 19 травня 2021 року загальних зборів ОСББ «Женева Дніпро» останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірі внесків і платежів співвласників. Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень розташованих у будинку. Відповідно до Статуту ОСББ «Женева Дніпро», затвердженого протоколом від 26 березня 2024 року загальних зборів співвласників наведені положення п.1 розділу І, п.1 розділу ІІ Статуту в редакції від 19 травня 2021 року не змінилися. Згідно п. 3.23 розділу 3 Статуту в редакції від 26 березня 2024 року право голосу на загальних зборах мають лише співвласники (їх представники) квартир та нежитлових приміщень. Відповідно до протоколу (рішення) №1 від 17 травня 2021 року загальних зборів ОСББ було затверджено кошторис та визначено щомісячний внесок на утримання та обслуговування будинку, прибудинкової території та іншого спільного майна багатоквартирного будинку для власників машино-місць у розмірі 21,54 грн. з 1 м2. Відповідно до протоколу (рішення) від 20 липня 2024 року загальних зборів ОСББ було прийнято рішення про затвердження рішення про здійснення необхідних ремонтно-будівельних робіт для встановлення обладнання для вироблення електроенергії з відновлювальних джерел енергії (сонячної електростанції) в будинку ОСББ «Женева Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 ; затвердити одноразові цільові внески на придбання і встановлення обладнання для вироблення електроенергії з відновлювальних джерел енергії (сонячної електростанції) в будинку ОСББ «Женева Дніпро» за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 190,00 грн. за 1 м2 з власників машино-місць зі строком сплати до 20 серпня 2024 року. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна № 403791981 від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 є власником машиномісця № 6 площею 26,4 кв.м., розташованого у п/д ІІ рівня під літ. А1, А2, А3, А4, А5 в будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02 серпня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського МНО Гуфман Я.С., зареєстрованого в реєстрі під № 1133, копія якого також додана до матеріалів справи. Відповідно до розрахунку заборгованості по внескам машино місця №6 за адресою АДРЕСА_1 за період з серпня 2021 року по листопад 2024 року включно, сума основного зобов`язання складає 27 175,39 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4 185,09 грн. та 3 % річних у розмірі 1 111,15 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не є власником квартири або нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 і їй належить на праві власності виключно машиномісце площею 26,4 кв.м. у підземному паркінгу, тобто відповідач не є співвласником багатоквартирного будинку, відповідно не є членом ОСББ. При цьому окремого договору з ОСББ щодо утримання її паркомісця не укладала. Із такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитись з огляду на наступне. Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних права та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації. Відповідно до ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання. У статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. Частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. При цьому внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (частина друга статті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» передбачено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У ст. 530 ЦК України зазначено, що у випадку коли у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). обов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. ОСББ пред`явило в суді позов на захист свого права на отримання платежів у рахунок покриття витрат на утримання та обслуговування паркінгу. Відповідачка є власником машино-місця №6 у паркінгу прощею 26,4 м2 , що не є відокремленим, який має місця загального користування та на утримання якого (охорона, прибирання, водопостачання, електропостачання) позивачем сплачуються кошти суб`єктам господарювання, які ці послуги надають. Відповідачка є споживачем цих послуг, окремих договорів від власного імені на надання таких послуг вона не укладала та за ці послуги з серпня 2021 року коштів нікому не сплачувала. Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України). За змістом статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Зазначені положення законодавства встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Отже, власник нерухомого майна у вигляді машино місця у паркінгу також несе обов`язок з оплати витрат на утримання цього майна (машино-місця). Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Правило статті 526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ЦК України передбачає спеціальні засоби, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Колегія суддів враховує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником нерухомого майна у багатоквартирному будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших послуг. Ураховуючи вимоги частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України. Тобто, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх довести, надавши суду докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про такі обставини. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують). Як вбачається з матеріалів справи, саме ОСББ «Женева Дніпро»» уклало договори про надання комунальних послуг, які надаються іншими організаціями (виконавцями) і які споживають власники машино-місць, в тому числі і відповідачка, а саме водопостачання, освітлення і т.п. (а.с.92-108). Саме із обсягу наданих послуг були сформовані та затверджені щомісячний внесок власників паркомісць з 17 травня 2021 року у розмірі у розмірі 21,54 грн. з 1 м2.; з з 01.03.2024 року у розмірі 31,53 грн. з 1 м2; з 20 липня 2024 року а в сумі 190,00 грн. за 1 м2. Відповідачка не сплачує ці витрати, оскільки не погоджується із їх структурою, вважаючи, що до цих щомісячних внесків включені послуги, які вона не отримує як власник машино місця та і взагалі не є співвласником ОСББ, а тому не зобов`язана сплачувати внески. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСББ, суд першої інстанції також виходив з того, що підземний паркінг не є спільним сумісним майном співвласників багатоквартирного будинку, а ОСОБА_1 також не являється таким співвласником, отже вона не зобов`язана виконувати рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а цивільно-правові угоди між ОСББ та відповідачем не укладались. Колегія суддів не може погодитись із судом першої інстанції в тому, що наведені судом обставини можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову ОСББ. Дійсно, ОСОБА_1 не є членом ОСББ і з нею не укладались цивільно-правові угоди. Між тим, як було зазначено вище, матеріалами справи доводиться, що ОСББ уклало договори із третіми особами про надання житлово-комунальних послуг, в тому числі і ОСОБА_1 , як власником машино-місць і вона наданими послугами користується. Позивач посилався на те, що будинок з паркінгом є цілісним комплексом, що перебуває на балансі у ОСББ, яке його утримує, а тому у випадку несплати власником машино місця відповідного внеску відповідальність перед третіми особами (постачальниками тепла, електроенергії, охороною тощо) несе саме об`єднання, а не власник машино місця напряму. Відповідні платежі (внески) на утримання паркінгу сплачуються власниками машино місць на рахунок Об`єднання (доказів протилежного матеріали справи не містять), так само у разі наявності заборгованості вона стягується із власника машино місця також на користь цього Об`єднання. Ці доводи ОСББ відповідачкою не спростовані. При цьому з матеріалів справи не вбачається оскарження та визнання недійсними рішення ОСББ, оформленого протоколом щодо розмірі внесків, як і не вбачається сплата відповідачем у повному обсязі членських внесків. Отже, ОСОБА_2 не спростувала розмір щомісячних внесків власників паркомісць, а тому має сплатити на користь позивача заявлені ним до стягнення суми боргу, інфляційних нарахувань та 3 % річних за порушення грошового зобов`язання. За вказаних обставин, посилання відповідачки на відсутність підписаного договору про надання послуг з утримання та обслуговування нерухомого майна, відсутність погодження з нею розміру оплати не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову. Між сторонами у справі фактично склалися саме такі зобов`язальні відносини, адже позивач надає відповідачці послуги з утримання і обслуговування машино-місця, які не можуть бути відокремлені, фактично надаються, а тому відповідачка, як власник цього нерухомого майна, зобов`язана їх оплачувати. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ОСББ в тій частині, що суд безпідставно в оскаржуваному рішенні без наявності відповідних доказів та спеціальних знань зазначив про те, що паркінг збудований і введений в експлуатацію як окремий об`єкт та не призначений для задоволення потреб усіх співвласників житлового будинку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач допустила невиконання свого обов`язку та вимог закону щодо належної оплати вартості послуги з утримання та обслуговування належних їй на праві власності машино-місць підземної автостоянки (паркінгу) в установлений строк та у визначеній сумі вартості цієї послуги, що є підставою для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за надані та спожиті послуги з інфляційними втратами та трьома процентами річних від простроченої суми боргу. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1ст. 376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч.4 ст. 376 ЦПК України). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, є підстави у розумінні положень ст. 141 ЦПК України для відшкодування позивачу судових витрат зі плати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі фактично сплачених коштів 6 661,60 грн.(3028+3633,6) Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 32 471,63 грн., що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» задовольнити. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року скасувати. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» заборгованість за щомісячними внесками на утримання паркінгу за період з серпня 2021 року по листопад 2024 року включно, в сумі основного зобов`язання у розмірі 27 175,39 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4 185,09 грн. та 3 % річних у розмірі 1 111,15 грн., що разом складає 32 471,63 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева Дніпро» витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6 661,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: