Постанова 4873 № 911/1836/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ "23" липня 2024 р. Справа№ 911/1836/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Демидової А.М. Ходаківської І.П. за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.07.2024 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 (повний текст рішення складено 11.12.2023) та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 (суддя Ейвазова А.Р.) за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина» про визнання недійсними рішень загальних зборів ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина» (далі по тексту - відповідач, ОСББ), в якому, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову (т.2 а.с. 253-274), просила суд визнати недійсними з моменту прийняття рішення Загальних зборів ОСББ від 29.01.2022, оформлені протоколом №1 від 22.02.2022, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 875,00 грн (клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вих. №1 від 21.11.2023 (т. 3 а.с. 211-212). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на прийняття відповідачем спірних рішень з порушенням порядку повідомлення позивача та інших співвласників Будинку про скликання загальних зборів ОСББ; порушення відповідачем строку та порядку складання протоколу №1 від 22.02.2022, визначених законом; недотримання порядку поіменного голосування осіб, присутніх безпосередньо на загальних зборах ОСББ; порушення порядку обрання головуючого та секретаря загальних зборів ОСББ; порушення порядку проведення загальних зборів ОСББ; прийняття загальними зборами ОСББ рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень; прийняття загальними зборами ОСББ рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; прийняття рішень, які не віднесені до компетенції загальних зборів ОСББ ні згідно Закону, ні згідно Статуту ОСББ щодо затвердження тарифів; порушення прийнятими рішеннями загальних зборів ОСББ прав позивача та інших співвласників; прийняття загальними зборами ОСББ рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень. Господарський суд Київської області рішенням від 24.11.2023 у справі №911/1836/23 відмовив у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн поклав на позивачку та призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу на 11.12.2023 на 16:40. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виявлені окремі порушення при скликанні та проведенні загальних зборів, на яких прийняті спірні рішення, не можуть бути підставою для визнання недійсними рішень, які прийняті по питаннях порядку денного таких зборів, за наявності необхідної для їх прийняття кількості голосів. Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 11.12.2023 відмовив у задоволенні клопотань позивачки від 18.10.2023, 21.11.2023 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 46 875,00 грн за рахунок відповідача, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46 875грн поклав на позивачку. Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції покладав на позивачку судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог. Не погодившись із ухваленими рішеннями суду першої інстанції, позивачка звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; визнати недійсними з моменту прийняття рішення Загальних зборів ОСББ від 29.01.2022, оформлені протоколом №1 від 22.02.2022, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивачка посилається на те, що висновки, покладені в основу спірного рішення не відповідають обставинам справи та наданим доказам у зв`язку з неповним та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, з огляду на таке: - Неповідомлення ОСББ позивача та всіх співвласників про загальні збори 29.01.2022, що є самостійною та достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ; - Відсутність кворуму (недостатня кількість необхідних 2/3 голосів співвласників) для прийняття оскаржуваних рішень, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ (прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для прийняття рішень); - Виявлення та підтвердження оригіналами порушень імперативних вимог Закону при заповненні листів опитування; - Вирішення судом першої інстанції справи №911/1836/23 за недопустимим документом - відзивом ОСББ від 21.08.2023, помилково прийнятим судом першої інстанції до розгляду з порушенням процесуальних норм, зокрема, статей 118, 119, 165, 176 ГПК України, через 40 днів після спливу строку на подання відзиву, наданого відповідачу згідно ухвали від 22.06.2023 про відкриття провадження у справі №911/1836/23; - Неврахування ОСББ всіх голосів власників нежитлових приміщень; - Маніпулювання з боку ОСББ загальною площею голосів власників квартир та нежитлових приміщень будинку; - Додаткове рішення від 11.12.2023 ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, зокрема, частин 1, 2 статті 221, частини 2 статті 244 ГПК України; - Суд першої інстанції застосував норми матеріального права без врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 18.09.2018 у справі №916/782/17, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 01.10.2018 у справі №916/2556/19, від 01.06.2023 у справі №914/596/22, від 07.09.2021 у справі №912/2294/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 24.05.2023 у справі №911/195/22, від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 15.06.2022 у справі №908/2289/20, від 15.10.2022 у справі №922/2575/19, від 22.10.2019 у справі №923/876/19, від 28.01.2020 у справі №924/641/17, від 20.03.2019 у справі №761/23853/15-ц, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21, від 21.03.2023 у справі №914/2565/21, від 03.08.2023 у справі №914/1194/21, від 23.05.2018 у справі №910/10965/17, від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, від 21.10.2021 у справі №910/15071/21, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, від 20.07.2022 у справі №908/1445/21, від 06.07.2022 у справі №910/6210/20, від 30.03.2023 у справі №905/2307/21 (905/496/22), ухвалі від 06.03.2020 у справі №911/1974/18. До апеляційної скарги позивачка надала клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що оспорюване рішення суду першої інстанції та спірне рішення загальних зборів ОСББ від 29.01.2022, оформлене протоколом № 1, стосуються прав та обов`язків вказаних осіб щодо порядку управління об`єднанням та спільною власністю багатоквартирного будинку. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Сітайло Л.Г., Тищенко О.В. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.01.2024 витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1836/23; відклав розгляд питання, пов`язаного з рухом апеляційної скарги. Матеріали справи №911/1836/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 24.01.2024. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.01.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 27.02.2024 на 14 год. 10 хв. Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу позивачки відповідач заперечує проти її задоволення та просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 у справі №911/1836/23 залишити без змін. У заперечення на апеляційну скаргу відповідач посилається на недоведеність позивачкою порушення спірним рішенням її прав та охоронюваних законом інтересів, та яким чином визнання недійсними спірних рішень відновить її порушені права. Щодо повідомлення позивачки про проведення 29.01.2022 загальних зборів ОСББ, то, за твердженням відповідача, позивачку було належним чином повідомлено, рекомендований лист був отриманий нею 04.02.2022, про що остання не заперечила у відповіді на відзив, а її представник у судовому засіданні підтвердив отримання листа, проте із зазначенням, що у поштовому відправленні містилася вимога про наявність заборгованості. Крім того, з дати проведення спірних загальних зборів ОСББ інформація, яка містилася у фіскальному чеку «вигоріла». Також відповідач заперечує проти доводів позивачки щодо недостатньої кількості голосів на спірних загальних зборах та відсутності кворуму, посилаючись на те, що із запровадженням процедури письмового опитування поняття «кворуму загальних зборів» втратило сенс та правовий зміст, кількість співвласників присутніх на загальних зборах ОСББ не має значення для прийняття рішення, прийнятого загальними зборами ОСББ в порядку письмового опитування. Стосовно прийняття рішення про затвердження тарифу за відсутності необхідної кількості голосів співвласників, то, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.07.2021 у справі №209/2128/19, відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, якими затверджено тариф, оскільки більшість співвласників вносять плату за новими тарифами, що свідчить про їх згоду. При цьому відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу подано довідку від 06.02.2024 №3/4 про те, що станом на 01.02.2024 співвласники у загальній кількості 88,48% вносять плату за новими тарифами та довідку від 06.02.2024 №4/4 про те, що станом на 01.02.2024 позивачка має заборгованість перед відповідачем на суму 66 690,00 грн. 20.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивачки надійшла відповідь на відзив відповідача. Під час судового засідання 27.02.2024 відбувся технічний збій, що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.02.2024 відклав розгляд справи №911/1836/23 на 18.03.2024 на 14 год. 20 хв. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у зв`язку із перебуванням судді Тищенко О.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 справу №911/1836/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Сітайло Л.Г., Демидова А.М. Судове засідання у справі №911/1836/23, призначене на 18.03.2024, не відбулось, у зв`язку із зміною складу колегії суддів, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.03.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., Сітайло Л.Г., Демидова А.М.; призначив розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 на 23.04.2024 на 13 год. 30 хв. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у зв`язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу №911/1836/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.04.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П. У судовому засіданні 23.04.2024 виникла необхідність оголосити перерву до 04.06.2024 о 12 год. 00 хв. У судовому засіданні 04.06.2024 Північний апеляційний господарський суд протокольно відмовив відповідачу у залученні, поданих до відзиву доказів, з огляду на наступне. За приписами частин 1, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Документи складені після прийняття судом оскаржуваного рішення в силу приписів статті 269 ГПК України не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги в якості доказу. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність (постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20). Довідки, додані відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, сформовані ним вже після ухвалення судом першої інстанції спірного рішення, тобто є новими доказами, що унеможливлює їх прийняття судом апеляційної інстанції. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.06.2024 продовжив строк розгляду справи №911/1836/23; оголосив перерву у розгляді справи №911/1836/23 до 23.07.2024 на 12 год. 15 хв. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.06.2024 виправив описку, допущену у вступних та резолютивних частинах ухвал Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2024, від 25.01.2024, від 19.02.2024, від 27.02.2024, від 18.03.2024 та від 23.04.2024 у справі №911/1836/23. Відповідно до частини 1 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Частиною 4 статті 50 ГПК України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Існування статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в господарському процесі покликане забезпечити саме дотримання права на справедливий суд тих осіб, які не є позивачем чи відповідачем, однак рішення суду може вплинути на їх права чи обов`язки. Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов`язки щодо однієї зі сторін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас положення частини 4 статті 50 ГПК України визначають обов`язок суду зазначити обставини, на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду (постанова Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №912/3032/19). Клопотання позивачки про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки не подано доказів на підтвердження того, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за наявності відповідних доказів вказані особи не позбавлені права звернутися до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу. У судовому засіданні 23.07.2024 представник позивачки підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. У судовому засіданні 23.07.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивачки, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 залишити без змін. Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 88,3 кв.м., що підтверджується свідоцтвом №42 про право власності на житло, виданим 27.07.2011 Бориспільським районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» (т.1 а.с. 29-30) та витягом №30899340 про державну реєстрацію прав на відповідну квартиру, виданим Комунальним підприємством Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» 09.08.2011 (т.1 а.с.31). Зміна прізвища позивачки «Шеремет» на «Шеремет-Максименко» підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.06.2015 серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с.28). 21.10.2008 у будинку АДРЕСА_2 зареєстровано ОСББ (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35867000). 29.01.2022 відбулись загальні збори ОСББ, за наступним порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів співвласників.

2. Затвердження порядку денного загальних зборів співвласників.

3. Затвердження звіту про фінансово-господарську діяльність за травень-грудень 2021 року.

4. Затвердження кошторису на 2022 рік.

5. Прийняття та затвердження нової редакції статуту ОСББ.

6. Затвердження участі в програмі співфінансування ОСББ та ОТГ щодо ремонту даху.

7. Різне. За результатами проведення загальних зборів ОСББ прийнято наступні рішення: По першому питанню порядку денного: обрано Головою загальних зборів співвласників ОСОБА_12, секретарем загальних зборів співвласників ОСОБА_5 . Підсумки голосування (серед присутніх на Загальних зборах співвласників): «За» 44 голоси співвласників, що складає 100 % від загальної кількості присутніх на Загальних зборах; «Проти» 0 голосів співвласників, що складає 0 % від загальної кількості присутніх на Загальних зборах. Рішення прийнято. По другому питанню порядку денного: прийнято вищезазначений порядок денний без змін та доповнень. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 151 голос співвласників, загальною площею квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 720 кв.м., що становить 68,55 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 0 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 0,00 кв.м., що становить 0,00 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення прийнято. По третьому питанню порядку денного: результати фінансово-господарської діяльності ОСББ за травень - грудень 2021 року визнати задовільною та затвердити їх. Підсумки голосування (серед присутніх на Загальних зборах співвласників): «За» 44 голоси співвласників, що складає 100 % від загальної кількості присутніх на Загальних зборах; «Проти» 0 голосів співвласників, що складає 0 % від загальної кількості присутніх на Загальних зборах. Рішення прийнято. По четвертому питанню порядку денного: затвердження кошторису ОСББ на 2022 рік, затвердити встановлення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8,06 грн/кв.м на місяць. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 144 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 150 кв.м., що становить 64,07 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 7 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 570 кв.м., що становить 4,48 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення не прийнято. Затвердити встановлення тарифу на опалення будинку у розмірі 31,00 грн/кв.м на місяць. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 545,5 кв.м., що становить 67,18 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 2 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 174,5 кв.м., що становить 1,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення прийнято. Затвердити встановлення тарифу по резервному фонду у розмірі 1,00 грн/кв.м на місяць. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 545 кв.м., що становить 67,18 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 2 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 174,6 кв.м., що становить 1,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення прийнято. Затвердити встановлення тарифу до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн/кв.м на місяць. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 545 кв.м., що становить 67,18 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 2 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 174,5 кв.м., що становить 1,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення прийнято. По п`ятому питанню порядку денного: прийняти та затвердити нову редакцію Статуту ОСББ. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 546,9 кв.м., що становить 67,19 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 1 голос співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 86,5 кв.м., що становить 0,68 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Утримались» 1 голос співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 86,6 кв.м., що становить 0,68 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення прийнято. По шостому питанню порядку денного: затвердити рішення про можливість участі у програмі співфінансування ОСББ та ОТГ при дотриманні всіх зазначених вимог. Підсумки голосування (з урахуванням голосів, поданих на Загальних зборах співвласників і голосів під час проведення письмового опитування): «За» 150 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 633,4 кв.м., що становить 67,87 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 0 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, яких становить 0,00 кв.м., що становить 0,00 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Утримались» 1 голос співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 86,6 кв.м., що становить 0,68 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень. Рішення прийнято. По сьомому питанню порядку денного: обговорили питання щодо можливості переходу до співпраці із Керуючою компанією та заслухали інформацію щодо стану здоров`я завгоспа ОСББ та оголосили збір добровільної фінансової допомоги на його лікування. Рішення загальних зборів ОСББ оформлене протоколом №1 від 22.02.2022, в якому зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 222 (двісті двадцять дві) особи. Загальна площа квартир та нежитлових приміщень становить: 12 720,0 кв.м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 44 (сорок чотири) особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 2 392,9 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 107 (сто сім) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 327,1 кв.м. Загальна кількість співвласників, що приймали участь у Загальних зборах співвласників складає 151 (сто п`ятдесят один) співвласник, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 8 720 кв.м., що становить 68,55 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень Об`єднання (т.1 а.с. 32-37). Протокол №1 від 22.02.2022 містить додатки:

1. Список реєстрації присутніх на загальних зборах співвласників (т.1 а.с. 38-43);

2. Кошторис на 2022 рік (т. 1 а.с. 44);

3. Проект Статуту ОСББ (т.1 а.с. 47-60);

4. Листки письмового опитування співвласників (заповнені на загальних зборах співвласників відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у кількості 157 шт (т.1 а.с. 61-216). Статутом ОСББ, затвердженим рішенням установчих зборів членів ОСББ, протокол №4 від 05.12.2009 (далі по тексту - Статут) (т. 1 а.с. 217-230) визначено, що чергові загальні збори членів об`єднання скликаються правлінням не рідше ніж 1 раз на рік, як правило, по закінченню календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання (пункт 5.1 Статуту). Згідно пункту 5.2 Статуту повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається у письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим) листом на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та час їх проведення. Відповідно до пункту 5.3 Статуту загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50 (п`ятдесяти) відсотків членів об`єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об`єднання, які присутні на загальних зборах. Спір виник через незгоду позивачки із прийнятими на загальних зборах ОСББ 29.01.2022 рішеннями, оскільки вони прийняті із наступними порушеннями: неповідомлення позивача та інших співвласників Будинку про скликання загальних зборів ОСББ; строку та порядку складання протоколу №1 від 22.02.2022, визначених законом; недотримання порядку поіменного голосування осіб, присутніх безпосередньо на загальних зборах ОСББ; порядку обрання головуючого та секретаря загальних зборів ОСББ; порядку проведення загальних зборів ОСББ; прийняття загальними зборами ОСББ рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень; прийняття загальними зборами ОСББ рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; прийняття рішень, які не віднесені до компетенції загальних зборів ОСББ ні згідно Закону, ні згідно Статуту ОСББ щодо затвердження тарифів; порушення прийнятими рішеннями загальних зборів ОСББ прав позивача та інших співвласників; прийняття загальними зборами ОСББ рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Водночас наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами. Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ. Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об`єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача. Верховний Суд неодноразово вказував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20). Невідповідність вимогам закону рішення, ухваленого з одного питання порядку денного загальних зборів, не має наслідком недійсності інших рішень або всіх рішень в цілому, прийнятих на загальних зборах. У кожному конкретному випадку суд має перевіряти наявність підстав для визнання недійсним рішення, ухваленого щодо кожного питання порядку денного загальних зборів, якщо не було встановлено безумовних підстав для визнання недійсними рішень. Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VІІІ, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №417-VІІІ) співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Частиною 2 статті 4 Закону №417-VIII визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №417-VІІІ співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-III, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №2866-III) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. У статті 1 Закону №2866-III наведено наступні терміни об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону №2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Згідно із частиною 1 статті 22 Закону №2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. За статтею 23 Закону №2866-ІІІ утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Отже, Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Водночас частиною 1 статті 14 Закону №2866-ІІІ визначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. При цьому співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень (стаття 15 Закону №2866-III). Отже, прийняті загальними зборами ОСББ рішення є обов`язковими до виконання співвласниками. Згідно із частиною 9 статті 10 Закону №2866-III до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Відповідно до частин 1-3 статті 10 Закону №2866-III органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Порядок скликання та проведення установчих зборів об`єднання регулюється, зокрема, статтею 6 Закону №2866-III. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону №2866-III повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку (частина 4 статті 10 Закону №417-VІІІ). Статтею 6 Закону №2866-ІІІ визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону №417-VІІІ встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 16.08.2023 у справі №904/1711/22). Судом встановлено, що пунктом 5.2 Статуту встановлено, що повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається у письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим) листом на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та час їх проведення. Зазначене кореспондується із частиною 4 статті 6 Закону №2866-ІІІ, в якій зазначено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Як правильно встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалами даної справи, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивачки про проведення 29.01.2022 загальних зборів ОСББ, у відзиві на позов відповідач посилається на те, що рекомендований лист про проведення 29.01.2022 загальних зборів ОСББ позивачкою отримано 04.02.2022, тобто після їх проведення, проте доказів належного повідомлення позивачки про проведення 29.01.2022 загальних зборів ОСББ у письмовій формі, у терміни визначені пунктом 5.2 Статуту та частиною 4 статті 6 Закону №2866-ІІІ, матеріали даної справи не містять, тоді як приписи статей 13, 74 ГПК України покладають обов`язок з доведення обставин на сторону, яка на них посилається з поданням належних та допустимих доказів в силу статей 73, 76, 77 ГПК України. Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 зазначив, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20). Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18). В обґрунтування порушеного права позивач посилається на те, що спірними рішеннями щодо затвердження тарифів порушені її майнові права та її права на участь в управлінні об`єднанням шляхом голосування за відповідні рішення. Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21. Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Таким чином, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів. Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 та від 15.03.2023 у справі №916/2914/21. Отже, питання щодо затвердження кошторису, встановлення тарифів на опалення будинку, резервного та ремонтного фонду стосується матеріальних прав та обов`язків позивачки, яка не була належним чином повідомлена про Загальні збори ОСББ, призначені на 29.01.2022. Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Застосування конкретного способу захисту цивільного права, залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц). Верховний Суд у низці постанов сформував правову позицію, що у спорах за позовами співвласників до ОСББ про визнання недійсними рішень безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 15.03.2023 у справі №916/2914/21, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21). За приписами статті 10 Закону №2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Пунктом 5.3 Статуту визначено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50 (п`ятдесяти) відсотків членів об`єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об`єднання, які присутні на загальних зборах. Відповідно до пунктів 1, 3 статті 13 Закону №417-VІІІ - Прикінцеві та Перехідні положення, цей Закон набирає чинності з 1 липня 2015 року, статути об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Статут є локальним нормативним актом, тоді як закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, судам слід керуватися саме нормами закону (постанови Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №910/10463/19, від 16.11.2021 у справі № 912/947/20). За приписами статті 6 Закону №2866-ІІІ установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Статтею 10 Закону №417-VІІІ визначено, що якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів. Судом встановлено з протоколу №1 від 22.02.2022, що у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 44 (сорок чотири) особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 2 392,9 кв.м. згідно списку співвласників ОСББ, присутніх на загальних зборах ОСББ від 29.01.2022, що є додатком 1 до протоколу від 22.02.2022 (т.1 а.с. 38-43). Оскільки під час проведення загальних зборів співвласників ОСББ 29.01.2022 для прийняття рішень не було набрано встановленої у частині 6 статті 10 Закону №417-IV кількості голосів «За» або «Проти» було проведено письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 107 (сто сім) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 327,1 кв.м. (т.1 а.с. 61-215). Загальна кількість співвласників, що приймали участь у Загальних зборах співвласників складає 151 (сто п`ятдесят один) співвласник, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 8 720 кв.м., що становить 68,55 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень Об`єднання. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 222 (двісті двадцять дві) особи. Загальна площа квартир та нежитлових приміщень становить: 12 720,0 кв.м. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» 25.08.2015 №203, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528, чинного на дату прийняття спірних рішень - втрата чинності 13.12.2023 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 970 від 24.10.2023, затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». За вказаним Наказом голосування на зборах щодо питання порядку денного має містити:№ квартири/ нежитлового приміщення, загальну площу квартири/нежитлового приміщення, прізвище, ім`я, по батькові співвласника або його представника та документ, що надає представнику повноваження на голосування Документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, результат голосування («за», «проти», «утримався»), підпис співвласника (представника) (нумерація продовжується за кількістю квартир/нежитлових приміщень та їх співвласників, які беруть участь у голосуванні. У разі продовження нумерації на наступній сторінці (сторінках) протоколу позиції «Питання порядку денного» та «Пропозиція, яка ставиться на голосування щодо питання порядку денного», а також заголовок таблиці повторюються на початку кожної сторінки). Як зазначено у рішенні Господарського суду Київської області від 24.11.2023 у справі №911/1836/23 судом першої інстанції у судовому засіданні за участю представників сторін оглянуті оригінали протоколу з додатками. Під час огляду виявлено, що відповідачем не надано оригінали деяких листків опитування, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Зазначені копії при прийнятті рішення у справі не взяті судом першої інстанції до уваги відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України, за якою якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. В той же час, суд першої інстанції відхилив доводи позивачки щодо не подання відповідачем оригіналів листків письмового опитування співвласників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , оскільки позивачем фактично надані оригінали таких листків, які заповнені чорними чорнилами, що створило у позивачки помилкове враження, що надані копії, а не оригінали відповідних документів. У суді апеляційної інстанції позивачка стосовно цього не заперечила. Водночас вказала, що суд першої інстанції, встановивши відсутність листків опитування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , загальна площа квартир яких становить 129 кв.м., не мав враховувати ці площі у підрахунках голосів за прийняті рішення. Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції враховано доводи позивачки в частині визначення загальної площі приміщень для проведення голосування без площі приміщенні №59 площею 54,3 кв.м., що належить територіальній громаді, від імені якої діє Пристолична сільська рада, право власності якої підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 31651237 від 01.12.2022, т. 2 а.с. 9). Таким чином, загальна площа голосів з врахуванням площі нежитлового приміщення №59 становить 12 720,2 км.м., як це зазначено у протоколі №1 від 22.02.2022 + 54,3 кв.м., площа нежитлового приміщення №59 - 54,3 кв.м. = 12 774,5 кв.м., отже 2/3 голосів, необхідних для прийняття рішень щодо тарифів та платежів становить 8 516,76 (12 774,5 * 66,67 %). По питанню про внесення змін до Статуту проголосувало «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 546,9 кв.м., що становить 67,19 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 1 голос співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 86,5 кв.м., що становить 0,68 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Утримались» 1 голос співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 86,6 кв.м., що становить 0,68 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, тоді як за вирахуванням голосів згідно листків опитування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , загальна площа квартир яких становить 129 кв.м., «За» проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, яких становить 8 417,9 кв.м., що за розрахунком суду апеляційної інстанції становить більше половини голосів загальної кількості співвласників, що відповідає приписам частини 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ, тому рішення з цього питання є правомірно прийнятим. По питанню про встановлення тарифу на опалення будинку у розмірі 31 грн за кв.м. проголосувало «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 545,5 кв.м., що становить 67,18 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 2 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 174,5 кв.м., що становить 1,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, за вирахуванням голосів згідно листків опитування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , загальна площа квартир яких становить 129 кв.м., «За» проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, яких становить 8 416,5 кв.м., що за розрахунком суду апеляційної інстанції становить менше 2/3 голосів загальної кількості співвласників, а тому відповідно до частини 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ рішення з цього питання є неприйнятим. . По питанню про встановлення тарифу до резервного фонду у розмірі 1 грн/м.кв. проголосувало «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 545,4 кв.м., що становить 67,18 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 2 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 174,6 кв.м., що становить 1,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, за вирахуванням голосів згідно листків опитування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , загальна площа квартир яких становить 129 кв.м., «За» проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, яких становить 8 416,5 кв.м., що за розрахунком суду апеляційної інстанції становить менше 2/3 голосів загальної кількості співвласників, а тому відповідно до частини 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ рішення з цього питання є неприйнятим. По питанню про встановлення тарифу до ремонтного фонду у розмірі 1 грн/кв.м. проголосувало «За» 149 голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 8 545,5 кв.м., що становить 67,18 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень; «Проти» 2 голоси співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, який становить 174,5 кв.м., що становить 1,37 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, за вирахуванням голосів згідно листків опитування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , загальна площа квартир яких становить 129 кв.м., «За» проголосували співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, яких становить 8 416,5 кв.м., що за розрахунком суду апеляційної інстанції становить менше 2/3 голосів загальної кількості співвласників, а тому відповідно до частини 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ рішення з цього питання є неприйнятим. Частиною 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Тобто названа норма встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів. Таким чином, рішення щодо встановлення тарифів на опалення будинку, тарифу до резервного фонду та тарифу до ремонтного фонду вважаються неприйнятими, оскільки за них проголосувало менше як 2/3 загальної кількості співвласників. Крім того, за твердженням позивачки загальна кількість голосів опитування у листках опитування, в яких виявленні порушення становить 8 225,8 кв.м., зокрема, відсутні підпис, прізвище та ініціали особи, що проводила опитування (т.1 а.с.62-69, 81, 84, 94-98, 100-103, 106-113, 116-127, 128-139, 141-142, 144-148, 150, 152-153, 156-163, 165-167,169-170, 172-181, 184-187, 190-197, 199-200, 202-203, 205, 207, 209-210, 212, 214-216); відсутні назва та/або номер та/або дата документу на право власності на квартиру або вони не відповідають зазначеним у державному реєстрі речових прав, площа квартири/приміщення (т.1 а.с.61-63, 65, 67-104, 106-139, 141-155, 157-160, 162, 164-166, 168-171, 173, 177-178, 180-181, 183-191, 193, 195-216); відсутні результати голосування по деяких питаннях порядку денного або підпису напроти результатів голосування з окремого питання (т.1 а.с.81, 171); відсутні підписи особи щодо результатів голосування (т.1 а.с.141, 154); невірно вказано рік у питанні затвердження кошторису/виправлено рік або зазначено інший варіант рішення (т.1 а.с.61,70,71,73,74, 79, 85, 99, 100, 104, 105, 128, 129, 135, 149, 154, 183, 186-189, 198, 204, 208, 211, 213). Водночас наявність у листках опитування співвласників ОСББ «Чубинська перлина» недоліків, які вказані вище, не можуть бути самостійною підставою для неврахування таких листків опитування під час підведення підсумків голосування щодо питань порядку денного загальних зборів об`єднання, що призначені на 29.01.2022, оскільки не доведено фактів спотворення волевиявлення співвласників, які взяли участь у письмовому опитуванні або фактів фальсифікації. У даній справі позивачем не доведено, що окремі співвласники оспорюють результати голосування по порядку денному, зазначені у відповідних листках опитування щодо належним їм приміщень. Як правильно вказав суд першої інстанції невідповідності інформації про власників певного приміщення у деяких листках опитування співвласників з інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно не може свідчити про те, що голосування відбулось неупоноваженою на те особою. Крім того, такі особи не зверталися за захистом своїх прав, вказуючи на відповідні обставини підробку своїх підписів або голосування від їх імені неуповноваженими на те особами. При цьому у разі вчинення підписів від імені таких осіб не уповноваженими на те особами, відповідні співвласники могли схвалити дії таких осіб у подальшому, отже, навіть у випадку встановлення, що підписи на таких листках опитування не належать співвласникам або вчинені особами, прізвища яких вказані у відповідних листках, однак, які неуповноваженими діяти від імені власників, такі факти самі по собі не свідчать про те, що відповідні листи опитування не можуть бути взяті до уваги при підрахунку голосів. У будь-якому разі наявність певних недоліків в листках письмового опитування жодним чином не призводить до виникнення безумовних підстав для скасування оскаржуваних позивачкою рішень загальних зборів ОСББ, адже ним не доведено відсутності у осіб, які проголосували, права власності на квартири або нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку, з урахуванням наявності підписів навпроти кожного питання у відповідних листках письмового опитування. А тому доводи апелянта про неможливість врахування голосів, загальна площа за якими становить 8 225,8 кв.м., оскільки листки опитування містять недоліки судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються. Так само не приймаються до уваги доводи позивачки про порушення строків та порядку складення протоколу №1 від 22.02.2022, оскільки за приписами статті 6 Закону №2866-ІІІ письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів, з матеріалів даної справи вбачається, що письмове опитування проводилось з 29.01.2022 по 12.02.2022, проти чого позивачка не заперечує, тоді як Законом не передбачено оформлення протоколу, за результатами проведення Загальних зборів ОСББ та прийняття рішень, на наступний день після закінчення письмового опитування. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначила, що статтею 6 цього Закону не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 Закону №2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об`єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків). Під час здійснення господарської діяльності загальними зборами можуть бути внесені зміни до кошторису за поданням правління ОСББ виходячи із компетенції правління щодо підготовки кошторису, балансу об`єднання та річного звіту відповідно до частини двадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ. Закон № 2866-ІІІ не обмежує прав співвласників у їх волевиявленні щодо прийняття колективного рішення з питань, віднесених до виключної компетенції зборів співвласників, за наявності необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття відповідного рішення, яке віднесено до компетенції загальних зборів співвласників, оскільки прийняття таких рішень відповідає меті утворення ОСББ за цим Законом - визначення порядку колективного управління спільним майном співвласниками. Зазначене спростовує доводи апелянта про прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Слід зазначити, що рішення по четвертому питанню порядку денного щодо затвердження кошторису ОСББ на 2022 рік та встановлення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8,06 грн/кв.м на місяць загальними зборами ОСББ не прийняті, про що зазначено у протоколі №1 від 22.02.2022 і відносно чого позивачка не заперечує, а тому суд апеляційної інстанції не надає оцінки щодо їх правомірності. Решта рішень на загальних зборах ОСББ 29.01.2022 прийняті більшістю голосів у відповідності до вимог частини 14 статті 10 Закону № 2866-ІІІ та не порушують майнових чи будь-яких інших прав позивачки. Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене; на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки судом продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву без будь-яких доказів поважності причин такого пропуску, то в силу абзацу 2 частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Тоді як, надавши оцінку в сукупності зібраним доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи позивачки про неврахування відповідачем під час підрахунку голосів на загальних зборах ОСББ 29.01.2022 загальної площі 699,3 кв.м. нежитлових приміщень - підземної автостоянки, машино місць, не заслуговують на увагу, з наступних підстав. Стаття 1 Закону № 417-VIII міститься наступні визначення: багатоквартирний будинок - житловий будинок в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Згідно положень Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, поняття «приміщення» - це частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу, а «вбудовані приміщення» - це приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі. Згідно з визначенням, наведеним у додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» машино-місце (на автостоянці або в гаражі) - площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (зон безпеки) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод; гаражі боксового типу - будинки, споруди, у яких автомобілі зберігаються в окремих боксах, виїзд з яких здійснюється безпосередньо назовні або на внутрішній проїзд. Відповідно до пункту 2.51 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» у підвальних, цокольних і на перших поверхах житлових будинків допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.2-9 та інших відповідних нормативних документів. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном. Відповідно до пп. 14.1.129.1 пп. 14.1.129 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки. Таким чином, належність парко-місць до складу комплексу напряму залежить від джерела фінансування їх будівництва, що визначається у проектно-кошторисній документації на будівництво об`єкта та договорами інвестування. У багатоквартирному будинку, в якому машиномісця будувалися як окремий об`єкт інсвестування, машиномісця є окремими об`єктами нерухомого майна, право власності, на які реєструється у встановленому законодавством порядку. Позивачкою не доведено суду апеляційної інстанції, що власники таких приміщень є співвласниками багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ «Чубинська перлина» та віднесення до багатоквартирного будинку нежитлових приміщень - підземної автостоянки, машино місць, для врахування під час голосування на загальних зборах ОСББ 29.01.2022 голосів власників нежитлових приміщень - підземної автостоянки, машино місць. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. У Справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»). У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко етруктурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»), Принцип справедливості, закріплений у ста,ті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»), . Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»), , Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»), і Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як зимога детально відповідати на кожен довод. . У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Судом апеляційної інстанції у даній постанові надано вичерпні відповідні на доводи сторін, із застосування норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини. Відповідно до частини 1 статі 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 у справі №911/1836/23 підлягає скасуванню. Статтею 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати, судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини 1 вказаної норми). Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59). Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позові позивачка зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу. Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи; підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-ІУ). Відповідно до статті 30 Закону №5076-УІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. 15.03.2023 між Адвокатом Шевченко Євгеном Васильовичем (далі - Адвокат) та Шеремет-Максименко Оленою Анатоліївною (далі - Клієнт) укладено Договір №15-03/2023 про надання професійної правничої допомоги (т. 3 а.с. 155-157), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання усіма законним методами та способам надавати Клієнту професійну правничу допомогу. Правова допомога надається Клієнту на платній основі відповідно до умов, визначених цим Договором. Пунктом 2.1.2 Договору про надання професійної правничої допомоги визначено, що Адвокат приймає на себе зобов`язання з надання Клієнту правової допомоги при вирішенні питання щодо визнання у судовому порядку недійсним з моменту прийняття рішення Загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина», які відбулися 29.01.2022, оформлені протоколом від 22.02.2022 з правами, передбаченими ГПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Виплати за цим Договором складаються з сум гонорару, що виплачується Клієнтом Адвокату та сум, що виплачується Клієнтом Адвокату, як покриття фактичних видатків, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим Договором (пункт 6.1 Договору про надання професійної правничої допомоги). Гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору та підлягає оплаті в гривнях (пункт 6.3 Договору про надання професійної правничої допомоги). Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року (пункт 7.1 Договору про надання професійної правничої допомоги). Згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Адвокат Шевченко Євген Васильович здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5753/10, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 08.07.2016 №36 (т. 1 а.с. 24). Для виконання повноважень адвокату було видано Ордер серії АІ №1408409 від 12.06.2023 (т. 1 а.с. 23). Додатковою угодою №1 від 15.03.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за написання та подачу в суд позовної заяви в інтересах Клієнта до ОСББ «Чубинська перлина» про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина», які відбулися 29.01.2022, оформлені протоколом від 22.02.2022, складе загальну суму в гривнях, виходячи з розрахунку витрат часу на надання Адвокатом правової допомоги, а саме: 1 500,00 грн без ПДВ за 1 годину роботи Адвоката (т.3 а.с. 158). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 159), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: написано позовну заяву в інтересах Клієнта до ОСББ «Чубинська перлина» про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Загальних зборів ОСББ «Чубинська перлина», які відбулися 29.01.2022, оформлені протоколом від 22.02.2022 - 11 годин; сформовано додатки до позовної заяви - 1 година; направлення позовної заяви до Господарського суду Київської області - 10 хвилин. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 18 250,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №2 від 14.07.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за участь у судовому засіданні, яке відбудеться 17.07.2023, складає 2 750,00 грн без ПДВ; за підготовку та подачу до Господарського суду Київської області клопотання про витребування доказів складає 1 500,00 грн без ПДВ за 1 годину роботи Адвоката (т. 3 а.с. 160). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №2 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 161), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: участь у судовому засіданні 17.07.2023; підготовлено та подано до Господарського суду Київської області клопотання про витребування - 35 хвилин. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 3 625,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №3 від 18.08.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за участь у судовому засіданні, яке відбудеться 21.08.2023, складає 2 750,00 грн без ПДВ; за підготовку та подачу до Господарського суду Київської області заяви про доповнення підстав позовних вимог складає 1 500,00 грн без ПДВ за 1 годину роботи Адвоката (т. 3 а.с. 162). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №3 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 161), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: участь у судовому засіданні 21.08.2023; підготовлено та подано до Господарського суду Київської області заяву про доповнення підстав позовних вимог - 2 години 20 хвилин. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 7 750,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №4 від 28.08.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за підготовку відповіді на відзив складає 1 500,00 грн без ПДВ за 1 годину роботи Адвоката (т. 3 а.с. 164). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №4 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 165), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: підготовлено та подано до Господарського суду Київської області відповідь на відзив - 2 години. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 3 000,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №5 від 18.09.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за участь у судовому засіданні, яке відбудеться 20.09.2023, складає 2 750,00 грн без ПДВ (т. 3 а.с. 166). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №5 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 167), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: прийнято участь у судовому засіданні 20.09.2023. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 2 750,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №6 від 29.09.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за підготовку заяви про пояснення з приводу письмових доказів складає 1 500,00 грн без ПДВ за 1 годину роботи Адвоката (т. 3 а.с. 168). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 169), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: підготовлено та подано до Господарського суду Київської області заяву про пояснення з приводу письмових доказів - 4 години. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 6 000,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №7 від 03.10.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за участь у судовому засіданні, яке відбудеться 05.10.2023, складає 2 750,00 грн без ПДВ (т. 3 а.с. 170). 17.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт №7 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 171), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: участь у судовому засіданні 05.10.2023. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 2 750,00 грн без ПДВ. Додатковою угодою №7 від 17.10.2023 до Договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили розмір гонорару Адвоката за участь у судовому засіданні, яке відбудеться 18.10.2023, складає 2 750,00 грн без ПДВ (т. 3 а.с. 214). 03.11.2023 між сторонами складено та підписано Акт №8 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 213), за яким Адвокатом виконано, а Клієнтом прийнято роботи (надано послуги) згідно Договору, а саме: участь у судовому засіданні 18.10.2023. Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 2 750,00 грн без ПДВ. Таким чином, загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) Адвокатом Клієнтом у суді першої інстанції становить 46 875,00 грн. Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач своїм правом, визначеним частиною 6 статті 126 ГПК України, не скористався клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суду не надав. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно із частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, враховуючи приписи статей 123, 126, 129, 244, 277 ГПК України, часткове задоволення позовних вимог, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 підлягає скасуванню, заява позивачки про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 13 762,50 грн. Враховуючи викладене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення Господарського суду Господарського суду Київської області від 24.11.2023 у справі №911/1836/23, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 скасувати, заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Судовий збір відповідно до положень частини 14 статті 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 123, 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2023 у справі №911/1836/23 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина» від 29.01.2022, оформлені протоколом №1 від 22.02.2022, в частині прийнятих рішень по 4 питанню порядку денного, а саме: про затвердження встановлення тарифу на опалення будинку у розмірі 31,00 грн/кв.м на місяць; про затвердження встановлення тарифу по резервному фонду у розмірі 1,00 грн/кв.м на місяць; про затвердження встановлення тарифу до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн/кв.м на місяць.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина» (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35867000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 805,20 грн (вісімсот п`ять гривень 20 копійок) витрат по сплаті судового збору.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2023 у справі №911/1836/23 скасувати.

7. Клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

8. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина» (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35867000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 13 762,50 грн (тринадцять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 50 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

9. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинська перлина» (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35867000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 1 207,80 грн (одну тисячу двісті сім гривень 80 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

10. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

11. Матеріали справи №911/1836/23 повернути до Господарського суду Київської області.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підсипано 01.08.2024. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді А.М. Демидова І.П. Ходаківська