Постанова 4856 № 120/10950/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10950/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 05 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : в серпні 2024 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позивачеві виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за лютий 2022 року, яка була здійснена в квітні 2022 року в розмірі 5357,14 грн, з протиправним застосуванням пропорційності; зобов`язання відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за лютий 2022 року в розмірі 30000,00 грн, з урахуванням виплаченої суми; визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позивачеві виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за грудень 2023 року, яка була здійснена в січні 2024 року в розмірі 5 806,45 грн, з протиправним неврахуванням виконання позивачем протягом всього грудня 2023 бойових (спеціальних) завдань, визначених бойовим розпорядженням тактичної групи «Вінниця», з урахуванням перебування у її складі; зобов`язання відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за грудень 2023 року в розмірі 30 000,00 грн, урахуванням виплаченої суми, як військовослужбовцю, який виконував бойові (спеціальні) завдання тактичної «Вінниця» у період здійснення заходів, необхідних для групи забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у складі вказаного підрозділу Сил Оборони України; визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позивачеві виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за січень 2024 року, яка була здійснена в лютому 2024 року в розмірі 4838,71 грн, з протиправним неврахуванням виконання позивачем протягом всього січня 2024 року бойових (спеціальних) завдань, визначених бойовим розпорядженням Тактичної / групи «Вінниця», з урахуванням перебування у її складі; зобов`язання відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за січень 2024 року в розмірі 30000,00 грн, з урахуванням виплаченої суми, як військовослужбовцю, який виконував бойові (спеціальні) завдання тактичної групи «Вінниця» у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у складі вказаного підрозділу Сил Оборони України; визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позивачеві виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022, за лютий 2024 року, яка була здійснена в березні 2024 року в розмірі 5172,41 грн., з протиправним неврахуванням виконання позивачем протягом всього лютого 2024 бойових (спеціальних) завдань, визначених бойовим розпорядженням тактичної групи «Вінниця», з урахуванням перебування у її складі; зобов`язання відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за лютий 2024 року в розмірі 30000,00 грн, з урахуванням виплаченої суми, як військовослужбовцю, який виконував бойові (спеціальні) завдання тактичної групи «Вінниця» у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у складі вказаного підрозділу Сил Оборони України; визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення позивачеві виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 26.02.2024 по 17.05.2024 в розмірі 30000,00 грн на місяць, як військовослужбовцю, який виконував бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; зобов`язання відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за період з 26.02.2024 по 17.05.2024 в розмірі 30000,00 грн на місяць, як військовослужбовцю, який виконував бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом №408-ОС від 17.05.2024 його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Згідно з інформації про грошове забезпечення під час проходження служби позивачеві за лютий 2022 року виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі 5 357, 14 грн, за грудень 2023 року - 5 806, 45 грн, за січень 2024 року 4 838, 71 грн, за лютий 2024 року 5 172, 41 грн, а за період з 26.02.2024 по 17.05.2024 така виплата не проводилась. Водночас позивач вважає, що має право на отримання додаткової винагороди за вищевказані періоди в розмірі 30 000 грн. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати додаткової винагороди в меншому розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що з метою організації правильності застосування норм чинного законодавства, а саме п. 2-1 Постанови №168 та регулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям ДПСУ додаткової винагороди під час дії воєнного стану Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПСУ) було прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», який застосовувався з 24.02.2022 (далі - Наказ № 164). За змістом п. 1 Наказу № 164 на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30000 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць. Позивачеві за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби в розмірі 5 357,14 грн. Однак позивач не погоджується з вказаним розміром виплаченої винагороди та вважає, що має право на отримання за лютий 2022 року додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 грн. В контексті наведеного суд першої інстанції зауважив, що п. 1 постанови №168 неодноразово змінювався, зокрема, постановою КМУ від 07.08.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - постанова №793), якою визначено в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Постанова №793 набрала чинності 19.07.2022, однак в п. 2 постанови №793 передбачено, що цей нормативно-правовий акт застосовуються з 24.02.2022. Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 зазначила, що зміст внесених постановою № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом пропорційність із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час виплати позивачеві додаткової винагороди за лютий 2022 року діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають. Що стосується виплати додаткової винагороди за грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року, то суд першої інстанції зазначив, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, з вересня 2023 року здійснюються у відповідності до Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 року № 726 "Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599. Відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 2 Наказу № 726 додаткова винагорода на період воєнного стану виплачується у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Отже, додаткова винагорода нараховується пропорційно часу, протягом якого виконувались бойові (спеціальні) завдання, а відповідне документальне підтвердження є обов`язковою умовою для отримання вказаної виплати. В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що за період з грудня 2023 по 26.02.2024 позивачем отримувалась додаткова винагорода на підставі рапортів першого заступника начальника загону начальника штабу стосовно керівників підрозділів штабу та прямого підпорядкування начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону: за грудень 2023 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №862-ОС від 25.01.2024 та додатку 2 до нього, рапорту №04.3.2/1690/24-Вн від 25.01.2024 - за 6 діб несення служби (01.12.2023, 09.12.2023, 14.12.2023, 18.12.2023, 24.12.2023, 29.12.2023); за січень 2024 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №91-ОС від 09.02.2024 та додатку 2 до нього, рапорту №04.3.2/2368/24-Вн від 05.02.2024 - за 5 діб несення служби (01.01.2024, 09.01.2024, 15.01.2024, 21.01.2024, 26.01.2024); за лютий 2024 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №167-ОС від 11.03.2024 та додатку 2 до нього, рапорту №04.3.2/4069/24-Вн від 02.03.2024 - за 5 діб несення служби (02.02.2024, 07.02.2024, 16.02.2024, 21.02.2024, 26.02.2024). З інформації про грошове забезпечення позивача за 2024 йому виплачено додаткову винагороду за грудень 2023 року в розмірі 5806, 45 грн, що є пропорційним 6 дням участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за січень 2024 року 4 838, 71 грн, що є пропорційним 5 дням участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань, та за лютий 2024 року 5 172, 41 грн, що є пропорційним 5 дням участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Також, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на наявність бойового розпорядження тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.10.2023 №24/ТГР/БО/686гриф як підставу виплати йому додаткової винагороди щомісячно в розмірі 30 000 грн, адже таке розпорядження регламентує загальні дії підрозділу. Факт входження до складу прикордонного загону або підпорядкування підрозділу Сил Оборони України сам по собі не є достатньою підставою для виплати винагороди, якщо немає персональних документів, що підтверджують виконання відповідних завдань (наприклад, рапорту командира). Згідно з Наказом № 726 виплати не можуть здійснюватися автоматично лише через перебування військовослужбовця в складі загону чи виконання загальних обов`язків, передбачених статутом. Наказ №726 чітко регламентує, що додаткова винагорода виплачується за виконання конкретних бойових (спеціальних) завдань, що документально підтверджуються. У ситуації, коли позивач перебував у складі підрозділу, але конкретні бойові (спеціальні) завдання ним особисто не виконувались, підстави для нарахування виплати відсутні. Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази щодо виконання позивачем протягом грудня 2023 року - лютого 2024 року бойових (спеціальних) завдань, суд першої інстанції дійшов висновку, що додаткова винагорода за вказаний період виплачена позивачеві в належному розмірі. Щодо виплати додаткової винагороди за період з 26.02.2024 по 17.05.2024, то судом першої інстанції встановлено, що відповідно до бойових розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.02.2024 №46(гриф), ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2024 №Ш/02.5-265(гриф), ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 24.02.2024 №826(гриф)/ОКП та розпорядження Тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.02.2024 №24ТГр/БР/350 (гриф), з 26.02.2024 було розформовано орган військового управління Тактичну групу «Вінниця», а сили і засоби військової частини НОМЕР_1 передано ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 27.02.2024 по 17.05.2024 військова частина НОМЕР_1 та весь її особовий склад не був включений до складу будь-яких діючих органів військового управління Сил Оборони України. В матеріалах справи відсутні докази щодо виконання позивачем в період з 26.02.2024 по 17.05.2024 бойових (спеціальних) завдань, передбачених пп. 3 п. 4 Наказу №726, відтак відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно з ч.1 ст.1-1 та ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Крім того, у відповідності до Постанови КМУ №793 від 07.07.2022 внесені наступні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»: «У пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. Також, в подальшому з метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", в подальшому наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - наказ №628-АГ), яким скасовано дію наказу № 392-АГ. Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164 - АГ. Відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання. Пунктом 12 Наказу № 164-АГ визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). Наказом № 164-АГ механізм реалізації цього права поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу №164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі. При цьому, документальним підтвердженням такої участі є один із наступних документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Пунктом 1 Наказу № 392-АГ встановлено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу. Згідно з пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ). З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в якому був дещо змінений перелік бойових дій і заході, однак факт щомісячного здійснення виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби, залишився незмінним. Також, в подальшому, а саме з вересня 2023 року здійснюються виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у відповідності до Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 року № 726 "Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599. У відповідності до пп.3 п.2 Особливостей №726 на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Згідно з абз.10 пп.1 п.4 Особливостей №726 до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в підпункті 3 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова В подальшому (25.01.2024) зазначено, що на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань (абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 Особливостей №726). Згідно з абз.10 пп.1 п.4 до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова. Також, колегія суддів враховує, що у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22 Великою Палатою Верховного Суду було викладено правовий висновок, відповідно до якого, зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України №793 змін до постанови Кабінету Міністрів України №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, оскільки за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. В свою чергу, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні. При цьому, грошове забезпечення, до якого входить, зокрема, спірна додаткова винагорода, виплачується за неповний місяць пропорційно календарним дням, прослуженим військовослужбовцем у відповідному місяці. З огляду на викладене та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, зазначену у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України №793 до постанови Кабінету Міністрів України №168 не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн на місяць, яка, на підставі нормативно-правових актів, виплачується за неповний місяць пропорційно календарним дням, прослуженим військовослужбовцем у відповідному місяці. На підставі вказаного, та наявних доказів в матеріалах справи, виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за лютий 2022 року була здійснена в вірному розмірі (схожого висновку дійшов Верховний Суду в справі №360/1443/23 постанова від 28.11.2024). В частині періоду з грудня 2023 року, колегія суддів зазначає, що діяли норми Особливостей №726, які передбачали виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень лише військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова. Матеріалами справи підтверджуються, що вказані завдання позивачем здійснювались лише у період за грудень 2023 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №862-ОС від 25.01.2024 та додатку 2 до нього, рапорту №04.3.2/1690/24-Вн від 25.01.2024 - за 6 діб несення служби (01.12.2023, 09.12.2023, 14.12.2023, 18.12.2023, 24.12.2023, 29.12.2023); за січень 2024 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №91-ОС від 09.02.2024 та додатку 2 до нього, рапорту №04.3.2/2368/24-Вн від 05.02.2024 - за 5 діб несення служби (01.01.2024, 09.01.2024, 15.01.2024, 21.01.2024, 26.01.2024); за лютий 2024 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №167-ОС від 11.03.2024 та додатку 2 до нього, рапорту №04.3.2/4069/24-Вн від 02.03.2024 - за 5 діб несення служби (02.02.2024, 07.02.2024, 16.02.2024, 21.02.2024, 26.02.2024). Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову в цій частині. Щодо доводів апелянта в цій частині, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в межах ч.1 ст.77 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу) не надано доказів щодо виконання ним будь яких завдань визначених для виплати додаткової винагороди в межах 30000 грн згідно з Особливостями №726. Також, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до бойових розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.02.2024 №46(гриф), ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2024 №Ш/02.5-265(гриф), ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 24.02.2024 №826(гриф)/ОКП та розпорядження Тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.02.2024 №24ТГр/БР/350 (гриф), з 26.02.2024 було розформовано орган військового управління Тактичну групу «Вінниця», а сили і засоби військової частини НОМЕР_1 передано ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 27.02.2024 по 17.05.2024 військова частина НОМЕР_1 та весь її особовий склад не був включений до складу будь-яких діючих органів військового управління Сил Оборони України. В свою чергу, згідно з пп.3 п.4 Особливостей №726 до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями без обов`язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави: - з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; - з безпосереднього виявлення та фіксації повітряних цілей та інших об`єктів противника. Проте, з матеріалів справи не вбачається, а судом не здобуто доказів, що в період 27.02.2024 по 17.05.2024 позивач здійснював заходи з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій та/або з безпосереднього виявлення та фіксації повітряних цілей та інших об`єктів противника. Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дана обставина є окремою підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за цей період. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.