Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/18753/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/18753/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Бендес А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року (суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 18.10.2024 року) у адміністративній справі №160/18753/24 за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді прокурора, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд в с т а н о в и в: У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі по тексту відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі по тексту відповідач 2), Дніпропетровської обласної прокуратури (далі по тексту відповідач 3), в якому просив визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 ід 29.04.2024 року, яке винесене відносно нього; поновити йому строк звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення №1 відповідача 1 від 29.04.2024 року, яке винесене відносно нього; визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 29.04.2024 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 29.04.2024 відповідача 1, яке винесене відносно нього; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Сергія Біжка за №1410к «Про звільнення» від 25.06.2024 року, яким його звільнили з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 п.19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 26.06.2024 року; поновити його у Дніпропетровській обласній прокуратурі на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 27.06.2024 року; стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27.06.2024 року по день винесення рішення суду; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, відповідача 3 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року позовні вимоги задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року залишено без змін. 07.10.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Пащенко В.І. звернулася до суду із заявою про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та винесення додаткового рішення, в якій просила винести додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 10000 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 у сумі 20000 грн. З додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилася Дніпропетровська обласна прокуратура та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви. Свої вимоги обґрунтувала тим, що додаткове рішення суду є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Апелянт зазначав, що розмір витрат на правничу допомогу має бути обґрунтований документально, а саме, до суду подається детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат має бути співмірним складності справи, часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг; ціною позову; апелянт вважав, що розмір витрат у сумі 20000 грн. є не співмірним зі складністю справи, витраченого часу, обсягу наданих послуг. З додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився Офіс Генерального прокурора та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви. Свої вимоги обґрунтував тим, що додаткове рішення суду є необґрунтованим та таким, що не відповідає принципам судочинства. Апелянт зазначив, що суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи і її складністю, витраченим часом адвоката і обсягом наданих послуг, ціною позову в поєднанні з граничним розміром витрат. Апелянт зазначив, що дана справа не є складною; розмір витрат є явно завищеним та не співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та часу, витраченого на підготовку зазначених процесуальних документів. Апелянт зазначив підставу подачі апеляційної скарги, оскільки, Офіс Генерального прокурора є розпорядником коштів та здійснює фінансове забезпечення діяльності прокуратури. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу долучено копію договору про надання правової допомоги №1 від 14.05.2024 року, копію рахунку №1 від 11.07.2024 року на суму адвокатських послуг у розмірі 20000 грн., копію виписки по розрахунковому рахунку адвоката Пащенко В.І. від 11.07.2024 року про зарахування коштів у сумі 20000 грн. та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3200 від 25.11.2016 року. Згідно пунктів 3.3, 3.8 договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі. Розмір гонорару адвоката визначається після виконання ряду дій адвокатом на підставі рахунку. ОСОБА_1 11.07.2024 року оплатив на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , який відкритий адвокатом Пащенко В.І. у АТ «Укрсиббанк», згідно рахунку №1 від 11.07.2024 року кошти у сумі 20000 грн. Між адвокатом Пащенко В.І. та ОСОБА_1 02.10.2024 року було підписано акт №02/10/24 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого обсяг наданих послуг становив: підготування та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви 5 год. 20 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 8000 грн.; ознайомлення з відзивом Дніпропетровської обласної прокуратури у справі №160/18753/24, підготовка та подання відповіді на відзив Дніпропетровської обласної прокуратури у справі № 160/18753/24 2 год. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 3000 грн.; ознайомлення з відзивом Офісу Генерального прокурора у справі №160/18753/24, підготовка та подання відповіді на відзив Офісу Генерального прокурора у справі № 160/18753/24 2 год. 40 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 4000 грн.; підготовка та подання клопотання про виклик та допит свідка у справі №160/18753/24 20 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 500 грн.; участь в судових засіданнях у справі №160/18753/24, що включає прибуття до Дніпропетровського окружного адміністративного суду: 27.08.2024 року, 12.09.2024 року, 01.10.2024 5 год. хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 7500 грн.; розмір витрат на правничу допомогу 20000 грн. Суд першої інстанції керувався п.1 ч.3 ст.132, частинами 1- 6 ст.134 КАС України; п.4 ч.1 ст.1, статтями 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зазначив, що детальний опис робіт, виконаних адвокатом в рамках надання Білайцу В.Ю. професійної правничої допомоги у цій справі, викладено в рахунку на оплату №1 11.07.2024 року, суд має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Суд зазначив, що надання правничої допомоги у даній справі є реальним та підтверджено матеріалами справи. Суд відхилив доводи відповідача щодо необґрунтованості та неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу, адже, вони не знайшли підтвердження в матеріалах справи, до того ж, ніхто не може бути обмежений у праві мати представника та користуватись професійною правничою допомогою. Суд вважав, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 20000 грн є обґрунтованою, співмірною, реальною та адекватною наданим у справі правничим послугам, та підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури. Суд не погодився з позицією ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора, оскільки у даній справі не оскаржувалось жодне рішення, дія чи бездіяльність даної юридичної особи, а тому не неї не може бути покладено тягар компенсації витрат пов`язаних із розглядом справи в суді. Матеріалами справи встановлено, що 07.10.2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Пащенко В.І. подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та винесення додаткового рішення, згідно якої представник просила винести додаткове рішення. яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн. і стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 10000 грн. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу надано копію договору про надання правової допомоги №1 від 14.05.2024 року, копію рахунку №1 від 11.07.2024 року на суму 20000 грн., копію виписки по розрахунковому рахунку адвоката Пащенко В.І. від 11.07.2024 року про зарахування коштів у сумі 20000 грн. та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3200 від 25.11.2016 року. Згідно пунктів 3.3, 3.8 договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для Клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі. Розмір гонорару адвоката визначається після виконання ряду дій адвокатом на підставі рахунку. Згідно №1 від 11.07.2024 року ОСОБА_1 оплатив на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 кошти у сумі 20000 грн. 02.10.2024 року було підписано акт № 02/10/24 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму вартості робіт 23000 грн, проте, загальна договірна ціна послуг склала 20000 грн. Згідно акту, обсяг наданих послуг становив: підготування та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви 5 год. 20 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 8000 грн.; ознайомлення з відзивом Дніпропетровської обласної прокуратури у справі №160/18753/24, підготування та подання відповіді на відзив Дніпропетровської обласної прокуратури у справі № 160/18753/24 2 год. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 3000 грн.; ознайомлення з відзивом Офісу Генерального прокурора у справі №160/18753/24, підготування та подання відповіді на відзив Офісу Генерального прокурора у справі № 160/18753/24 2 год. 40 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 4000 грн.; підготування та подання клопотання про виклик та допит свідка у справі №160/18753/24 20 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 500 грн.; участь в судових засіданнях у справі № 160/18753/24, що включає прибуття до Дніпропетровського окружного адміністративного суду: 27.08.2024 року, 12.09.2024 року, 01.10.2024 року 5 год. 00 хв. (ціна 1500 грн. за годину роботи) на загальну суму 7500 грн. Відповідно до п.1 ч.3 ст.132, частин 1-6 ст.134 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат належить, зокрема, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналізуючи обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, враховує складність справи, наявну судову практику по даній категорії справ. Також суд враховує те, що позовні вимоги заявлені до трьох відповідачів, зокрема Дніпропетровської обласної прокуратури. Суд враховує, що відповідно до підпункту 2 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», п.6 розділу V Порядку проходження прокурором атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року №221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 п.19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, тобто є обов`язковим для виконання обласною прокуратурою. Суд апеляційної інстанції у зв`язку з цим враховує ступінь вини кожного відповідача у справі та з урахуванням цього вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з Дніпропетровської обласної прокуратури має бути зменшений до 4000 грн. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити у частині розміру стягнення суми витрат на правничу допомогу. Керуючись статтями 139, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задовольнити частково. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року у адміністративній справі №160/18753/24 змінити, а саме: другий абзац резолютивної частини додаткового рішення викласти в наступній редакції: Стягнути з власних бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) судові витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 4000 (чотири тисячі) грн. В іншій частині додаткове рішення суду залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова