Постанова Житомирський апеляційний суд № 276/2618/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №276/2618/24 Головуючий у 1-й інст. ЗБАРАЖСЬКИЙ А. М. Номер провадження №33/4805/257/25 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2025 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Шлінчака Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2024 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23.11.2024 о 21 год 37 хв в с Рижани по вул Центральній, 65, Житомирського району, керував транспортним засобом марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Шлінчак І.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях його підзахисного, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Вважає, що суд першої інстанції послався на незаконно отримані докази. Зокрема, вказав, що до матеріалів справи не долучені оригінальні носії відеозаписів. Дозвільних документів на копіювання вказаних відеозаписів для подальшого направлення їх до суду, як того вимагає «Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018, матеріали справи не містять. Таким чином, відеозаписи, на які послався суд в оскаржуваній постанові, можуть вважатись законно отриманими лише у разі наявності в матеріалах справи спеціального дозволу на копіювання цих відеозаписів на оптичний диск. В іншому випадку, такий відеозапис не може вважатись законно отриманим та не може вважатись доказом у справі. Крім того, будь-яких відомостей про те, що при огляді ОСОБА_1 на стан сп`яніння залучались свідки, як того вимагають положення ст. 266 КУпАП, в матеріалах справи немає. Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Шлінчак І.О. до суду апеляційної інстанції повторно не з`явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли. За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 180664 від 23.11.2024, вбачається, що ОСОБА_1 23.11.2024 о 21 год 37 хв в с Рижани по вул Центральній, 65, Житомирського району, керував транспортним засобом марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180664 від 23.11.2024 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 23.11.2024 (а.с.7); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 23.11.2024 (а.с.2); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» від 23.11.2024 (а.с.4); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5620 від 15.10.2024 (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 3534322 від 23.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.8); відеозаписом події (а.с.9). Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та інші адміністративні матеріали, ОСОБА_1 підписані без зауважень. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний доказ не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. Відеозапис припинявся лише на час доставлення до медичного закладу та складення протоколу про адміністративне правопорушення, що не є істотним порушенням та не спростовує встановлених обставин справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оптичний диск не може слугувати джерелом доказів, оскільки не є оригіналом відеозапису, слід зазначити, що матеріальний носій, яким є оптичний диск, - це лише спосіб збереження інформації. Відеозапис, що міститься на ньому, є електронним документом, який може існувати на різних носіях. Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожен з них вважається оригіналом електронного документу. Отже, записані на оптичний диск - носій інформації електронні файли у вигляді інформації є оригіналами електронного документу. Наданий до матеріалів справи носій інформації (оптичний диск) є оригіналом електронного документу, а тому є належним та допустимим доказом у справі. З відеозапису та письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від законної вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Під час огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Шлінчака Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич