Постанова 4811 № 464/1689/24

Справа № 464/1689/24 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г. О. Провадження № 33/811/631/25 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., з участю захисника-адвоката Кравцова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2024 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28 лютого 2024 року о 19:30 год. у м. Львові на вул. Кавалерідзе,7, керував автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статтею 130 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що про розгляд справи його належним чином не було повідомлено, відповідно у судовому засіданні він присутній не був, а копію постанови йому скеровано не було. Окрім цього, вказує, що на даний час він є військовослужбовцем, а тому не має можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати документи до суду, оскільки здебільшого перебуває в районі бойових дій та лінії бойового зіткнення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд першої інстанції не з`ясував обставин справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що після ознайомлення з матеріалами справи його адвоката у найкоротший термін буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга. Від захисника ОСОБА_2 надійшли пояснення до апеляційної скарги, у якій він додатково просить у разі відмови у закритті провадження за п. 1 ст. 247 КУпАП, змінити постанову судді та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Апелянт вважає, що суддею належним чином не з`ясовано, чи мав місце факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Зауважує, що покликання суду на свідчення невідомої особи на відеозаписі, пояснення якої відсутні у матеріалах справи та яка не була допитана судом першої інстції, є неправомірними та не можуть вважатися доказом в розумінні ст. 251 КУпАП. Зазначає, що доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом немає, а сам ОСОБА_1 протягом усього часу заперечував, що керував транспортним засобом, оскільки такий був припаркований та не перебував у русі. Також вважає, що доведенню підлягають також наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , законність пропозиції/вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На думку захисника поліцейськими не дотримано процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушено порядок такого огляду. У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду, не з`явився, про поважні причини суду не повідомив. Захисник Кравцов В.В. не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши пояснення захисника Кравцова В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Щодо клопотання захисника про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавства України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України. Згідно ст.246КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Підстави для застосування аналогії закону відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України (як найбільш наближеної норми права) для вирішення питання про зупинення провадження у справі про адміністративні правопорушення, відсутні, так як положеннями КУпАП передбачені випадки коли допускається зупинення строку розгляду таких справ. Так, згідно ч. 4 статті 277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). При цьому адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його вчинення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (частина 4 статі 38 КУпАП). Натомість за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (частина 6 статті 38 КУпАП). Зазначені вище положення дають можливість розглянути питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП у суттєво збільшені строки поряд із загальними строками накладення адміністративного стягнення, передбаченими частиною 2 статті 38 КУпАП. Тобто КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в адміністративних справах шляхом надання можливості суду зупиняти провадження в окремо визначених категоріях справ у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, зокрема із зазначених у клопотанні захисником підстав (на період проходження особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, військової служби). Згідно з вимог КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не є обов`язковою. Крім того апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 скористався юридичною допомогою адвоката і його інтереси в апеляційному суді представляє захисник Кравцов В.В. Також задоволенню не підлягає і клопотання про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення, оскільки положеннями Кодексу України про адміністративне правопорушення не передбачено можливості залучення прокурора до розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо заявленого клопотання захисника адвоката Кравцова В.В. про виклик у судове засідання поліцейських Команяка Р.З. та ОСОБА_3 , то апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки у матеріалах справи є достатні дані стосовно обставин адміністративного правопорушення, що мало місце 28 лютого 2024 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для надання пояснень. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2024 року серії ААД № 749585 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від надання пояснень та підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с. 1); протоколом про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2024 року серії ААД № 749584 щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Від надання пояснень та підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 28.02.2024, відповідно до яких останній був свідком, як транспортний засіб ВАЗ 211540 здійснив самовільний рух назад та наїхав на його припаркований автомобіль «Сандеро Степвей». Водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 поводив себе неадекватно та перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. Вказує, що ОСОБА_1 повідомив, що сів за кермо, зняв машину з ручного гальма, після чого вона здійснила рух назад. Після приїзду працівників поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та/або у медичному закладі, на що останній відмовився (а.с. 9); рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону № 3 УПП у Львівській області ДППІ Комчака від 28.02.2024 щодо обставин події (а.с. 7); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано як на вимогу поліцейського про проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4). При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд відкидає твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки як вбачається з копії постанови Сихівського районного суду м. Львова від 26.04.2024, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а саме за те, що останній 28.08.2024 о 19.30 год. на вул. Кавалерідзе, 7, у м. Львові керував автомобілем марки ВАЗ, та під час паркування не вжив заходів щодо недопущення самовільного руху автомобіля, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль зробив самовільний рух та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки Renault. Вищевказана постанова набрала законної сили та ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалася. Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. На думку апеляційного суду, викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА