Постанова Львівський апеляційний суд № 463/2903/24

Справа № 463/2903/24 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б. Провадження № 33/811/894/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 травня 2024 року, встановив : Постановою судді судді Личаківського районного суду м. Львовавід 07 травня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави. ОСОБА_1 , визнаний винним у тому, що він 15 березня 2024 року о 10 год 35 хв. на пл. Петрушевича, 5 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, вираження тремтіння пальців рук. Від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. На постанову судді Квасниця Н.О., подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та повернути йому вилучене посвідчення водія. Щодо пропущеного строку зазначає, що такий не був пропущений, оскільки оскаржувану постанову від 07.05.2024 року отримав засобами поштового зв`язку 20.05.2024 року, тому просить його поновити. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 635191 від 15.03.2024 року був складений із порушеннями. Вказує, що посвідчення водія вилучили у нього незаконно. Крім того він оплатив штраф, що підтверджується листом від 17.04.2024 року, який міститься у додатках до апеляційної скарги. Причин пропуску апелянтом строку на подачу апеляційної скарги є поважними, а тому цей строк необхідно поновити. Розгляд адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього було призначено судом до розгляду 19.08.2024 року, однак правопорушник, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з`явився. Однак до суду надійшло клопотання в якому ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, просить таку задоволити, а судовий розгляд проводити без його участі, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності учасників процесу. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що вказана апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №635191 від 15.03.2024 року, з якого вбачається, що 15 березня 2024 року о 10 год 35 хв. на пл. Петрушевича, 5 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, вираження тремтіння пальців рук; -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції о 10 годині 35 хвилин 15 березня 2024 року; - рапортом старшого лейтенанта поліції від 15 березня 2024 року, в якому вказано, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який не був пристебнутий ременем безпеки. На ОСОБА_1 було винесено постанову серії БАД № 418256 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, під час розгляду справи у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; - відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції ( реєстратор № 470153, № 471198) у яких зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в медичному закладі. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан такого сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, зокрема відеозапис з нагрудних камер працівників поліції підтверджує факт відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння на місці та у медичному закладі. Ця обставина формує об`єктивну сторону ч.1 ст. 130 КУпАП, яка полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан такого сп`яніння. Твердження апелянта про те, що посвідчення водія вилучили у нього незаконно є абсурдним та не береться судом до уваги. Крім того покликання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він оплатив штраф, що підтверджується листом від 17.04.2024 року, який міститься у додатках до апеляційної скарги не стосується даної справи. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Личаківського районного суду м. Львовавід 07 травня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА