Ухвала КЦС ВС № 161/6330/24

УХВАЛА 04 червня 2025 року м. Київ справа № 161/6330/24 провадження № 61-6811ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терлецький Олександр Миколайович, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі за первісним позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності, визнання права на оренду та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 9,8998 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:034:0002 за період з 01 січня 2021 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 7 869 575, 68 грн. У травні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, в якому просила суд: - визнати за нею право власності на будівлю контрольно-перепускного пункту НОМЕР_1, загальною площею 67,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 193605451108), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати за нею право оренди на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:034:0002 площею 0,6264 га з моменту набуття права власності на будівлю контрольно-перепускного пункту НОМЕР_1, загальною площею 67,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 193605451108) на підставі рішення суду, строком дії права оренди до 10 грудня 2062 року та орендною платою у трикратному розмірі земельного податку від нормативно-грошової оцінки цієї частини земельної ділянки за відповідний календарний рік; - зобов`язати Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області поділити земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:034:0002, виділивши їй в оренду частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:034:0002 площею 0,6264 га для обслуговування будівлі контрольно-перепускного пункту НОМЕР_1, загальною площею 67.4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року, залишеним без змін Постановою Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, первісний позов Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 7 869 575, 68 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 9,8998 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:034:0002, за період з 01 січня 2021 року по 29 лютого 2024 року. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 27 травня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Терлецький О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про часткове задоволення первісного позову та задовольнити повністю зустрічний позов. Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Безпосередньо у касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 161/6330/24. Згідно картки руху документа підсистеми Електронний суд ЄСІКС вбачається, що постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 161/6330/24 доставлено до електронного кабінету учасників справи 30 квітня 2025 року. Колегія суддів, проаналізувавши доводи особи, яка подає скаргу та наявні докази на підтвердження цих доводів, дійшла висновку, що пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику копії повного тексту постанови Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 15 січня 2022 року у справі № 143/591/20, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/3655/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 920/675/17, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, посилається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 501/1422/21, що передбачають вимоги пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України. Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, що передбачають вимоги пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга ОСОБА_1 оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.? З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Безпосередньо у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року у справі № 161/6330/24, яке мотивовано тим, що представник позивача за первісним позовом 30 квітня 2025 року звернувся до суду першої інстанції за отриманням виконавчого листа у справі № 161/6330/24. Крім того, зазначив, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 501/1422/21 було звернуто до примусового виконання, однак ухвала про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 була скасована судом. З огляду на зазначене та з метою недопущення банкрутства заявника просили зупинити виконання оскаржуваного судового рішення. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами. Саме по собі подання касаційної скарги не є підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Терлецького О. М. про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року, колегія суддів вважає, що воно є необґрунтованим. Відомостей про початок процедури примусового виконання оскарженого судового рішення (відкриття виконавчого провадження) заявником не надано. Скасування ухвали про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 501/1422/21, не свідчить про наявність підстав для зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року у справі № 161/6330/24. Отже заявником наразі не доведена необхідність зупинення виконання оскарженого судового рішення. Крім того, у разі скасування оскаржених судових рішень, інтереси заявника забезпечені процесуальним механізмом повороту виконання судового рішення (стаття 444 ЦПК України). Обставин, які б могли ускладнити або унеможливити вказаний поворот виконання заявником не наведено. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанови Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі № 161/6330/24. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу № 161/6330/24 за первісним позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності, визнання права на оренду та зобов`язання вчинити дії. Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Терлецького Олександра Миколайовича про зупинення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року у справі № 161/6330/24. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара