Ухвала КЦС ВС № 229/3664/18

УХВАЛА 05 червня 2025 року м. Київ справа № 229/3664/18 провадження № 61-6750ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року по справі № 229/3664/18 за нововиявленими обставинами, ВСТАНОВИВ: У вересні 2018 року заступник військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року, ухваленим у складі судді Грубника О. М., позов Військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України, який звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати, пов`язані з його утриманням в ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 337 267,29 грн, а саме: - грошове забезпечення в розмірі 264 824,85 грн; - продовольче забезпечення в розмірі 49 260,42 грн; - медичне забезпечення в розмірі 406,00 грн; - спожиті комунальні послуги та енергоносії в розмірі 22 776,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 5 060,00 грн. Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року у цивільній справі № 229/3664/18 за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року у цивільній справі № 229/3664/18 за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, та закрито провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2025 року касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 Імені Петра Сагайдачного задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі (провадження № 61-9972св24). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2023 року про закриття провадження у справі скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року у цивільній справі №229/3664/18 за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в вищому навчальному закладі, залишено зазначене судове рішення в силі. У травні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, шляхом формування документа у системі «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2025 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого надає копію посвідчення учасника бойових дій. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). З огляду на зміст судових рішень у вказаній цивільній справі, спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій. Отже, відсутні правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому заявнику необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі. Також заявник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити. Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028 грн. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, судовий збір за подання касаційної скарги становить 605,60 грн (3 028 грн * 0,2 = 605,60 грн). Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. З огляду на зазначене, судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням зазначеного коефіцієнту буде становити 484,48 грн (605,60 грн * 0,8%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець