Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/1447/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5051/25 Справа № 932/1447/24 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Халаджи О. В. суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В., розглянувши без повідомлення учасників справи у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ СІТІ ЛЮКС», про стягнення безпідставно набутих коштів - (суддя першої інстанції Єдаменко С.В., повний текст ухвали складено 04 березня 2025 року), В С Т А Н О В И В: Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025 року зупинено провадження у цивільній справі № 932/1447/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ СІТІ ЛЮКС», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення безпідставно набутих коштів до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 203/2371/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ СІТІ ЛЮКС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно. На вказану ухвалу позивачем ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій він зазначив, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаргу мотивує тим, що в ухвалі, суд не врахував, що в межах розгляду справи №932/1447/24 розглядається питання повернення грошових коштів, які були сплачені, за комунальні послуги, які стосуються нерухомого майна, а саме: Житловий будинок, загальною площею 192 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2385297612101), а у справі №203/2371/23 (на підставі якої було зупинено справу №932/1447/24) розглядається питання наявності права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений об`єкт нерухомого майна було відчужено на підставі Договору купівліпродажу нерухомого майна, та власником зазначеного майна станом на сьогоднішній час є громадянка України ОСОБА_4 . Вказує, що суд не мав жодних законних підстав, зупиняти розгляд справи за спором в межах нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , до прийняття рішення по іншій справі, стосовно нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надходив Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо зупинення провадження у справі. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цивільної справи № 932/1447/24 до набрання чинності рішенням у цивільній справі № 203/2371/23, оскільки право позивача вимагати від відповідача безпідставно набутих коштів, залежить від встановлення суб`єкта права власності на нерухоме майно. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупиняючи провадження із зазначеної вище підстави та зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження, суд має проаналізувати предмети спорів у справах і вказати обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у зазначеній справі виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Тобто, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01.02.2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі. Крім того, відповідно до вимог ст. 291 ЦПК України, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Матеріалами справи встановлено, що право власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого між сторонами було укладено Договір про надання послуг, що в свою чергу підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер витягу 116166583 від 05.03.2018 року). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1500594212101. Опис об`єкта: Житловий будинок літ. А-2, загальною площею 391,1 кв.м., житлова площа 144,4 кв.м. Адреса: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер 1210100000:6:033:0128 Номер запису про право власність 25126530 Підстави виникнення права власності: Договір про спільну діяльність виданий 20.03.2017 року, укладений між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ СІТІ ЛЮКС». Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) індексний номер: 39989759 від 05.03.2018р., ОСОБА_6 , Дніпропетровська обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації», Дніпропетровська область. З оскаржуваної ухвали суду та з наявної інформації у ЄДРСР вбачається,що предметом спору у цивільній справі № 203/2371/23 є визнання право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зупиняючи провадження у даній справі до набрання чинності рішенням у справі №203/2371/23, місцевий суд дійшов помилкового висновку, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач просить з відповідача безпідставно стягнуті кошти саме за адресою АДРЕСА_1 , тоді як предметом спору у цивільній справі № 203/2371/23 є об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_1 , а отже і висновок місцевого суду щодо зупинення провадження у даній справі є хибним, оскільки зупиняючи провадження у справі, позивач обмежується у свої правах як власника, щодо вирішення питання отримання з відповідача безпідставно отриманих коштів ща користування його майном, яке належить йому на праві власності. Крім того, нерухоме майно АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 , на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, яка не є позивачкою у даній справі. Апеляційний суд вважає, що вказані справи не є пов`язаними, та можуть розглядатись окремо, одна від одної. Суд першої інстанції, зупиняючи провадження, не звернув належної уваги на те, що згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, тобто ця інша справа має перебувати у провадженні суду на стадії судового розгляду. За таких обставин зазначення судом в оскаржуваній ухвалі в якості обов`язкової підстави для зупинення провадження наявність цивільної справи № 203/2371/23, суперечить змісту п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право сторін судового процесу на розумні строки розгляду справи, оскільки справа за позовом ОСОБА_7 перебуває у провадженні суду з лютого 2024 року. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально розглянув заяву про зупинення провадження у справі та дійшов помилкового висновку про її задоволення, при цьому таке зупинення порушує п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Оскільки Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025 року постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК. Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат за подання апеляційної скарги, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті. Керуючись статтями 367 - 369, 374,379 381-384 ЦПК України,апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Судді: О.В. Халаджи О.В. Агєєв Т.В. Космачевська