Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/968/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10231/24 Справа № 203/968/23 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Космачевської Т.В., суддів: Никифоряка Л.П., Халаджи О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року про передачу справи за підсудністю в цивільній справі номер 203/968/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємтва «Дніпроводоканал» про зобов`язання провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення, В С Т А Н О В И В: У лютому 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов`язання провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Дніпроводоканал» про зобов`язання провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення - передано за підсудністю на розгляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Із вказаним судовим рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року у справі №203/968/23 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження. Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Суд першої інстанції, направляючи справу за загальними правилами підсудності за місцезнаходженням відповідача юридичної особи КП «Дніпроводоканал», не звернув увагу на положення ч. 5 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якого позивачка, як споживач послуг водопостачання та водовідведення, має право звернутись до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Посилання суду першої інстанції щодо того, що в позовній заяві відсутнє обґрунтування наявності підстав для застосування альтернативної підсудності є неспроможним, оскільки з предмету позову вбачається, що він стосується захисту прав споживачів, зокрема, у позові зазначено, що споживачу було безпідставно здійснено нарахування за нормами споживання без урахування показань приладу обліку, тому позивачка просила провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення. Від КП «Дніпроводоканал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін ухвалу Кіровського районного суду Дніпропетровська від 16.09.2024 року. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження КП «Дніпроводоканал» є: м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А, що за територіальною дислокацією вулиць міста розташовано в Шевченківському районі м. Дніпра. Вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов висновку щодо передачі справи до територіальної юрисдикції (підсудності) Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що у лютому 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов`язання провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення. Місцезнаходженням відповідача Комунального підприємства «Дніпроводоканал» є: м. Дніпро, вул. Троїцька, 21А, що за територіальною дислокацією вулиць міста Дніпра розташовано в Шевченківському районі м. Дніпра. Передаючи справу за підсудністю на розгляд Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що місцезнаходження відповідача-юридичної особи є Шевченківський район м. Дніпра, тому така справа не підсудна Кіровського районного суду м. Дніпропетровська. Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. За загальним правилом, визначеним у статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Стаття 28 ЦПК України унормовує альтернативну підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, частиною 5 цієї статті встановлено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята ст. 28 ЦПК України). Із системного аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що, не виключаючи можливість для позивача звернутися до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність надає йому можливість також звернутися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів. Судом встановлено, що у лютому 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов`язання провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення. З позовної заяви вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Дніпроводоканал». Позов обґрунтовувала, зокрема, тим, що ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яке реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у 2019 році провело перевірку КП «Дніпроводоканал» та встановило, що «у зв`язку з невиконанням норм законодавства споживачу було безпідставно здійснено нарахування за нормами споживання без урахування показань приладу обліку». Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди. За таких обставин, ОСОБА_1 має право скористатися положеннями ч. 5 ст. 28 ЦПК України, яка надає їй можливість звернутися з позовом про захист прав споживача за зареєстрованим місцем її проживання чи перебування, а посилання Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на те, що позивачка зобов`язана звернутися за розглядом спору до суду за місцезнаходженням відповідача є помилковим, оскільки не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права. Право вибору належить саме позивачці, оскільки виключної підсудності у даному випадку не встановлено, чим ОСОБА_1 і скористалась. Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для її скасування з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. У даному випадку для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді: