Постанова 4852 № 280/9473/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9473/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року (головуючий суддя Садовий І.В.) в адміністративній справі №280/9473/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 11.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: - визнати протиправним рішення відповідача-2 від 06.08.2024 №923110147313 щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2023 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 23.07.2024; - зобов`язати відповідача-1 здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2023 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 23.07.2024. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що позивач починаючи з 2014 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991. Водночас вказано, що у зв`язку із досягненням встановленого пенсійним законодавством віку позивач 23.07.2024 звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки. Враховуючи принцип екстериторіальності, ГУ ПФУ в Донецькій області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення №923110147313 від 06.08.2024 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2. Вважаючи рішення відповідача-2 протиправним та таким, що порушує його право на отримання пенсії у розмірі, передбаченому чинним законодавством України, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач., як особа, якій у 2014 році вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону України 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. Посилається на постанову Верховного Суду у справі №300/5450/23 від 22.10.2024, згідно якої Судова палата відступила від практики, яка застосовувалася раніше. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вказує, що наявні підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні вимог позивача. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 11.10.2001 Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.10-12). Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 05.06.2014 (а.с.13). Відповідно до протоколу призначення пенсії ОСОБА_1 , на підставі особисто поданої заяви та доданих до неї документів позивачу з 24.01.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (а.с.54-74). 23.07.2024 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, яка була отримана та зареєстрована відповідачем-1 - 31.07.2024 (а.с.117 зворотній бік - 118). У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Враховуючи зазначене, заява позивача від 23.07.2024 про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області. За результатами розгляду заяви відповідачем-2 було прийнято рішення від 06.08.2024 №923110147313, в обґрунтування якого зазначено, що в результаті розгляду електронної пенсійної справи встановлено, що заявник перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як отримувач пенсії за віком з 24.01.2024. За таких обставин та куруючись абзацами 1 та 2 частини 3 статті 45 Закону України №1058-IV прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в застосуванні показника середньої заробітної плати за 2024 рік, у зв`язку з відсутністю законних підстав (а.с.14). Позивач вважає протиправним рішення відповідача-2 від 06.08.2024 №923110147313 щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За приписами частини першої статті 9 Закону України №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно зі статтею 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Частиною першою статті 40 Закону України №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Відповідно до частини другої статті 40 Закону України №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Тобто за загальним правилом при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. За пунктом 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років. Відповідно до пункту 2 розділу ХV Закону України № 1058-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах за списком № 1 та на інших роботах за списком №2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Суд звертає увагу на те, що особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з положеннями пенсійного законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності із Законом України № 1058-ІV. Відповідно до наявних у матеріалах справи протоколу призначення пенсії та розрахунків пенсії за віком на пільгових умовах, позивачу на підставі особисто поданої заяви та доданих до неї документів з 24.01.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 (а.с.54-74). Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем у позовній заяві вказано, що при зверненні із заявою до відповідача-1 після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України №1058-IV він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України №1058-IV, оскільки у 2014 році йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника). Частиною третьою статті 45 Закону України № 1058-ІV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше. В спірному випадку зміни виду пенсії не відбулось, оскільки призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку) та призначення пенсії за віком на загальних підставах не є переведенням на інший вид пенсії. При цьому і пенсія за віком на загальних підставах, і пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку розраховується відповідно до Закону України №1058-ІV. Положеннями Закону України №1788-XII та Закону України № 1058-ІV визначено, що пенсія за віком може призначатись як на загальних, так і на пільгових та спеціальних юридичних підставах. При цьому, під пільговим пенсіонуванням законодавець розуміє можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу. Суд відхиляє доводи позивача про те, що пенсія йому призначена відповідно до Закону України №1788-XII, оскільки матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України № 1058-ІV, а положення Закону України №1788-XII застосовано в частині визначення права на пенсію. Таким чином, оскільки заява позивача від 23.07.2024 фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №488/1409/16-а, від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17 та від 06.12.2021 у справі №185/951/17 (2-а/185/126/17). Разом із тим, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 22.10.2024 по справі №300/5450/23, відповідно до якого статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV. У зазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила також, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні. З огляду на вказане Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від таких висновків та сформувала такі: "…1) ст. 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку; 2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку…". Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 , як особа, якій у 2014 році вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону України 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 22.05.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова