Постанова КАС ВС № 488/1409/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 року м. Київ справа № 488/1409/16-а адміністративне провадження № К/9901/23317/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Мороз Л.Л., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №488/1409/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Димерлія О.О., суддів: Єщенка О.В., Федусика А.Г., в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Корабельному районі м. Миколаєва № 26 від 12.02.2016; - зобов`язати відповідача виконати приписи пунктів 1.7,1.8 розділу 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком, шляхом переведення з пенсії, призначеної за законом № 796-ХІІ, на пенсію за віком за Законом №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2013, 2014, 2015 роки; - зобов`язати відповідача виплатити заборгованість з 01.02.2016. Свої вимоги обґрунтовував тим, що отримуючи пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вперше із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» він звернувся 04.02.2016, а тому відповідач зобов`язаний призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2013-2015 роки. Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 18 травня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено. Суди встановили, що з 02 червня 2003 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , який має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, було призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку. З 01 січня 2004 року пенсія позивача була перерахована згідно із порядком і на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04 лютого 2016 ОСОБА_1 , після досягнення 60-річного віку, звернувся до УПФУ з заявою про переведення на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 12 лютого 2016 №6/2 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком, оскільки ним було використано його право вибору виду пенсії, а саме пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що позивачу вперше була призначена саме пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку, що свідчить про відсутність підстав для повторного призначення такого виду пенсії, як пенсія за віком. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. У поданих запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні скарги. Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і цього Закону. Законом України від 17.11.2005 N 3108-IV внесено зміни до ст.55 Закону № 796-XII, відповідно до яких призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону. Отже, виплата пенсії позивачу з травня 2006 року здійснювалася у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17. Водночас, позивач в касаційній скарзі стверджує, що при зверненні із заявою до Управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше. Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2013, 2014, 2015 роки. Оцінюючи наведені позивачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Керуючись статями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 18 травня 2017 року у справі №488/1409/16-а залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук, Судді Верховного Суду