Постанова Одеський апеляційний суд № 947/17213/23

Номер провадження: 22-ц/813/3568/25 Справа № 947/17213/23 Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.04.2025 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С. за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі за заявою Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів, на ухвалу Київського районного суду міста Одеси, постановлену під головуванням судді Куриленко О.М. 20 грудня 2024 року у м. Одеса, - встановила: У грудні 2024 року від Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду першої інстанції надійшла заява про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року по цивільній справі №947/17213/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів. В обґрунтування заяви зазначено, що 20.11.2024 року до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було надіслано рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року №947/17213/23 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів. Відповідно до актового запису про народження №186 від 16.02.2023 року, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в графі «Відомості про дитину» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Відомості про батька» зазначено ОСОБА_5 , в графі «Відомості про матір зазначено ОСОБА_1 . Мати дитини ОСОБА_2 , змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , на підставі актового запису про шлюб №611 від 28.05.2024 року, складеного Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та на підставі ст. 148 Сімейного кодексу України змінила прізвище дитині з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 та прізвище батька дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Однак, в «резолютивній частині» рішення зазначено що дане рішення є підставою для внесення змін до актового Запису про народження ОСОБА_8 № 186 від 16.02.2023 року, а саме: в графі «Відомості про дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 »; в графі «Відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ». В іншій частині актовий запис про народження №186 від 16.02.2023 року залишити без змін. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цією заявою. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20.12.2024 року заяву Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було задоволено. Встановлено порядок виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року по цивільній справі №947/17213/23, зазначивши, що дане рішення є підставою для внесення змін до актового Запису про народження №186 від 16.02.2023 року, а саме: в графі «відомості про Дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », по батькові дитини залишити без змін; в графі «відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », ім`я та по батькові батька дитини залишити без змін. В іншій частині актовий запис про народження №186 від 16.02.2023 року залишено без змін. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, на думку апелянта, у даному випадку відсутні правові підстави для задоволення клопотання про роз`яснення судового рішення, оскільки останнє є цілком зрозумілим, а відтак, роз`ясненню не підлягає. В апеляційній скарзі Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у заяві від 03.12.2024 року апелянт фактично просив роз`яснити розбіжності щодо зазначених даних в документах. На думку апелянта, суд мав би пояснити, що у даному конкретному випадку будь-кому зі сторін необхідно звернутися до суду із заявою про видачу додаткового рішення з урахуванням обставин, що склалися. Однак, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень щодо роз`яснення судового рішення, та виніс протиправну ухвалу. Сторони про розгляд справи на 29.04.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник ОСОБА_3 24 квітня 2025 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника. Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З матеріалів справи вбачається, 31.05.2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила: встановити, що ОСОБА_3 є батьком малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового Запису про народження ОСОБА_8 №186 від 16.02.2023 року, а саме: В графі «відомості про Дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 »; В графі «відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ». В іншій частині актовий запис про народження № 186 від 16.02.2023 року залишити без змін. Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 150000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 75000 трн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3-річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано ОСОБА_3 батьком малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначено, що дане рішення є підставою для внесення змін до актового Запису про народження ОСОБА_8 № 186 від 16.02.2023 року, а саме: в графі «відомості про Дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 »; в графі «відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ». В іншій частині актовий запис про народження №186 від 16.02.2023 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, з 31.05.2023 року, та до досягнення дитиною повноліття, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 2000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, з 31.05.2023 року, та до досягнення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3-річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У грудні 2024 року від Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду першої інстанції надійшла заява про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року, в обґрунтування якої зазначено, що 20.11.2024 року до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було надіслано рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів. Відповідно до актового запису про народження №186 від 16.02.2023 року, складеного Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в графі «Відомості про дитину» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Відомості про батька» зазначено ОСОБА_5 , в графі «Відомості про матір зазначено ОСОБА_1 . Мати дитини ОСОБА_2 , змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , на підставі актового запису про шлюб №611 від 28.05.2024 року, складеного Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та на підставі ст. 148 Сімейного кодексу України змінила прізвище дитині з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 та прізвище батька дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Однак, в «резолютивній частині» рішення зазначено що дане рішення є підставою для внесення змін до актового Запису про народження ОСОБА_8 № 186 від 16.02.2023 року, а саме: в графі «Відомості про дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 »; в графі «Відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ». В іншій частині актовий запис про народження №186 від 16.02.2023 року залишити без змін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті. При вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання. Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті. Згідно судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13.06.2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12.05.2011 року). Гарантоване особі у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999 року, §63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, § 40). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні. З урахуванням обставин, викладених представником третьої особи Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у заяві про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року по цивільній справі №947/17213/23, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року, зазначивши, що дане рішення є підставою для внесення змін до актового Запису про народження №186 від 16.02.2023 року, а саме: в графі «відомості про дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », по батькові дитини залишити без змін; в графі «відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », ім`я та по батькові батька дитини залишити без змін. В іншій частині актовий запис про народження №186 від 16.02.2023 року залишити без змін. Безпідставними при цьому є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що у даному випадку відсутні правові підстави для задоволення клопотання про роз`яснення судового рішення, оскільки останнє є цілком зрозумілим, а відтак, роз`ясненню не підлягає. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що рішення Київського районного суду м. Одеси було ухвалено 14.12.2023 року, а внесення змін до актового запису про народження дитини №186 від 16.02.2023 року відбулось після того, як рішення набрало законної сили, що вочевидь зробило неможливим виконання вказаного судового рішення, а також порушило права відповідача ОСОБА_3 , як батька малолітньої дитини. Аналогічно безпідставними та такими, що не мають правового значення для вирішення даної справи, є доводи апеляційної скарги Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що у заяві від 03.12.2024 року апелянт фактично просив роз`яснити розбіжності щодо зазначених даних в документах, а суд мав би пояснити, що у даному конкретному випадку будь-кому зі сторін необхідно звернутися до суду із заявою про видачу додаткового рішення з урахуванням обставин, що склалися. Колегія суддів зазначає, що зі змісту заяви Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що заявник звернувся до суду із вимогами саме про встановлення порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року, обґрунтовуючи їх неможливістю виконання вказаного судового рішення, на підставі чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що викладені у заяві обставини є підставами для встановлення порядку виконання рішення суду у розумінні ст. 435 ЦПК України. Інші доводи апеляційних скарг були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявників із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 02 червня 2025 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді Є.С. Сєвєрова О.М. Таварткіладзе