Постанова Запорізький апеляційний суд № 337/3251/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №337/3251/24 Головуючий в 1 інст. Кучерук І.Г. Провадження №33/807/134/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шутака Ю.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника адвоката Зубенка О.А., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шутака Ю.В. на постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: Судом першої інстанції встановлено, що 24 травня 2024 року о 12-30 годин ОСОБА_1 на перехресті пр. Ювілейний - вул. Героїв 93-ї бригади в м. Запоріжжі, керуючи автомобілем MAZDA 6 номерний знак НОМЕР_2 , на регульованому перехресті при повороті ліворуч не надав перевагу в русі транспортному засобу SKODA OCTAVIA номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, травмованих немає. Постановою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 адвокат Шутак Ю.В. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд, виходячи зі змісту пояснень водіїв учасників пригоди, свідка по справі та наданих до суду первісних матеріалів з УПП прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке полягає в порушенні учасником дорожнього руху ПДР України, а саме п.п. 16.6, 10.1, 1.3 б, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Посилаючись на положення ст. 251 КУпАП та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 зазначив, що для оцінки дій водіїв - учасників ДТП на їх відповідність ПДР України необхідні спеціальні знання. Так, до суду була надана циклограма роботи світлофорного об`єкту та ОСОБА_1 заявлене клопотання про призначенні інженерно-транспортної експертизи. Однак, згідно з висновком суду посилання ОСОБА_1 на те, що потерпілий перетинав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, суд сприймає критично, оскільки суду не надано доказів притягнення потерпілого до відповідальності за дане правопорушення. Також, суд не вбачав підстав для проведення інженерно-транспортної експертизи з огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньої доказів для вирішення справи по суті. Однак, з урахуванням пояснень водіїв, свідка по справі та наданих до суду первісних матеріалів, циклограми роботи світлофорного об`єкта, наявних в матеріалах справи первісних доказів, експерт в разі призначення експертизи мав можливість дати оцінку діям водіїв та відповісти на питання, які зазначені в клопотанні ОСОБА_1 . Вказує, що навіть з огляду на пояснення водіїв та свідка, що зафіксовані на відеозаписі, циклограми роботи світлофорного об`єкта, інших матеріалів є підстави вважати, що водій ОСОБА_1 виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, завершував проїзд перехрестя, а водій ОСОБА_2 рухався на заборонений сигнал світлофора та не дав завершити ОСОБА_1 проїзд перехрестя. Вважає, що саме дії водія ОСОБА_2 стали причиною пригоди, а в діях водія ОСОБА_1 відсутні порушення ПДР України, які знаходяться в причинному зв`язку із подією ДТП, а відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2024 року. Постанову скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 10 жовтня 2024 року представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Зубенко О.А. звернувся до апеляційного суду з запереченнями на вищезазначену апеляційну скаргу. Зазначив, що з вимогами та доводами апеляційної скарги адвоката Шутака Ю.В. не погоджується у зв`язку з наступним. Так, за матеріалами справи, що підтверджено відеозаписом, протоколом та схемою ДТП ОСОБА_1 , керуючи автомобілем на перехресті та повертаючи ліворуч на зустрічну смугу мав беззаперечно виконати п. 16.6. ПДР, як надання переваги в русі автомобілям, що рухаються по своїй полосі з права від нього. Потерпілий ОСОБА_2 рухався по своїй полосі, переїжджаючи перехрестя на зелений сигнал світлофора. Таким чином, не надавши перевагу в русі, водій ОСОБА_1 скоїв ДТП виключно зі своєї вини, порушивши п. 16.6. ПДР. Будь-яких доказів що водій ОСОБА_2 переїжджав перехрестя на заборонений сигнал світлофора матеріали справи не містять, окрім виключно припущень самого ОСОБА_1 , який намагається уникнути відповідальності за скоєне ДТП. Звертає увагу суду, що єдиний свідок по справі ОСОБА_3 допитана поліцейськими, виклала письмові пояснення при ДТП та повторно була допитана в судовому засіданні, де чітко та беззаперечно безсумнівно зазначила, що чекала на перехресті зелений сигнал світлофора на пішохідному переході, їй був ввімкнений червоний сигнал світлофора, у той час як по пр. Ювілейному для водіїв спірного перехрестя був зелений. Вона почула звук ДТП, роздивилась обставини ДТП, і тільки через 30 секунд після звуку ДТП, ввімкнувся зелений сигнал світлофора для пішоходів, а на перехресті для водіїв ввімкнувся червоний. Отже, під час її допиту стало достеменно відомо, що водії ОСОБА_2 переїжджав перехрестя саме на зелений сигнал світлофора без порушень ПДР, а водій ОСОБА_1 , перебуваючи на перехресті на зелений сигнал світлофора не надав переваги в русі ОСОБА_2 чим порушив п. 16.6. ПДР. Стверджує, що інших будь-яких доказів матеріали справи не містять. Ці докази є достатніми для визнання винним саме водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, що цілком обґрунтовано відображено судом першої інстанції в оскаржуваній постанові. Надана до матеріалів справи циклограма роботи світлофорів на перехресті не доводить жодного факту, окрім того що всі світлофори на перехресті працювали на дату ДТП справно, без будь яких затримок або невідповідностей. Вважає, що судом першої інтенції цілком обґрунтовано відмовлено в проведенні інженерно-транспортної експертизи, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів на підставі яких, суддя першої інстанції прийняв рішення в справі без залучення експерта, який відповідно до вимог ст. 273 КУпАП залучається лише тоді, коли для вирішення справи необхідні спеціальні знання. Просить апеляційну скаргу адвоката Шутака Ю.В., який здійснює захист ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а оскаржувану постанови залишити без змін. З метою встановлення фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 травня 2024 року, в судовому засіданні апеляційного суду 11 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Шутак Ю.В. звернувся з клопотанням про призначення судової інженерно - транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньої-транспортних пригод». 4 грудня 2024 року на вищевказане клопотання адвоката Шутака Ю.В. надійшли заперечення від представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Зубенка О.А., в яких він зазначив, що підстави для призначення експертизи відсутні за показами свідка та зібраними матеріалами справи. Суперечливості в показах свідка ОСОБА_3 відсутні, оскільки остання чітко зазначила, що від моменту ДТП до часу перемикання світлофора на зелений сигнал світлофора для пішоходів пройшло 10 секунд. За наданою циклограмою роботи світлофора між перемиканням світлофорів перехрестя для водіїв та пішоходів проміжок часу 10 секунд чітко визначає, поза розумним сумнівом, що водій ОСОБА_2 здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, а водій ОСОБА_1 мав виконати пункт 16.6 ПДР України та надати перевагу в русі водію ОСОБА_2 . Вважає, що всі вихідні дані, запропоновані ОСОБА_1 у клопотання про призначення експертизи, окрім даних, що підтверджені матеріалами справи, є надуманими та припущеннями, у тому числі переїзд на жовтий сигнал світлофора перехрестя ОСОБА_2 . У судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулося 6 грудня 2024 року адвокат Шутак Ю.В. підтримав апеляційну скаргу та клопотання про призначення експертизи по справі, просив їх задовольнити. Зазначив, що докази, які свідчать про вину ОСОБА_2 у ДТП, судом оцінено не вірно. При цьому, не допитано свідків події та не призначено експертизу в справі. ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та клопотання про призначення експертизи, просив її задовольнити. Представник потерпілого ОСОБА_2 адвоката Зубенко О.А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та клопотання про проведення експертизи. Зазначив, що свідок ОСОБА_3 пояснила, що після ДТП пройшло не кілька секунд, а значна кількість часу. Вказала, що встигла розглянути ДТП, впевнитися, що для неї відсутня загроза, і тільки після цього для неї увімкнувся зелений сигнал світлофора. Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та клопотання про призначення експертизи по справі. Постановою судді Запорізького апеляційного суду від 6 грудня 2024 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шутака Ю.В. та призначено в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судову інженерно - транспортну експертизу за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньої-транспортних пригод». Згідно висновку експерта № СЕ-19/108-25/3548-ІТ від 21 лютого 2025 року, провести оцінку дій водія автомобіля MAZDA 6 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 згідно з технічними вимогами п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху та визначити, чи перебувають його дії у причинному зв`язку із настанням події дорожньої - транспортної пригоди експертним шляхом не виявляється можливим (а.с. 126). Заслухавши учасників судового засідання, допитавши в судовому засіданні апеляційного суду свідка ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з відомостей, що є наявними в матеріалах справи, суд першої інстанції не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 щодо порушення Правил дорожнього руху України. Переглядаючи оскаржувану постанову в межах доводів поданої захисником ОСОБА_1 адвоката Шутаком Ю.В. апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, виходячи з наступного. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя суд першої інстанції послався на докази, а саме: відомості протоколу про адміністративне правопорушення №885896 серія ААД від 24 травня 2024 року, схему місця ДТП від 24 травня 2024 року, пояснення ОСОБА_2 в матеріалах справи та у судовому засіданні, пояснення свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні, фотознімки місця пригоди, якими зафіксовано локалізацією та характер ушкоджень транспортних засобів, їх розташування. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №885896 серія ААД від 24 травня 2024 року за ст. 124 КУпАП складений він з приводу того, що 24 травня 2024 року о 12-30 годин, ОСОБА_1 на перехресті пр. Ювілейний- вул. Героїв 93-ї бригади в м. Запоріжжі, керуючи автомобілем MAZDA 6 номерний знак НОМЕР_2 , на регульованому перехресті при повороті ліворуч не надав перевагу в русі транспортному засобу SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, травмованих немає. Тобто, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.п. 16.6, 10.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Згідно п. 16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до п. 2.3б «Правил дорожнього руху», передбачено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він зупинився на перехресті та не міг не пропустить транспортні засоби. Зі сторони ОСОБА_2 автомобілі зупинилися, а він «проскочив» повз них. Коли він почав рух, для нього був ввімкнений зелений сигнал світлофора. Отже, з пояснень ОСОБА_1 слідує, що при здійсненні маневру ліворуч, він здійснював рух на зелений сигнал світлофора та не спричинив перешкод для руху ОСОБА_2 , який рухався в той час, коли інші автомобілі зупинилися, а тому не винен у дорожньо-транспортній пригоді. На противагу пояснень ОСОБА_1 інший учасник ДТП ОСОБА_2 зазначив, що свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції пояснила, що саме через кілька секунд після ДТП для неї ввімкнувся зелений сигнал світлофора. Дані пояснення потерпілого ОСОБА_2 підтвердила свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду, пояснивши, що рухалася зі сторони ринку через пр. Ювілейний, де мається чотири смуги руху. Коли підійшла до світлофора, для неї був ввімкнений червоний сигнал світлофора, стояла та чекала зелене світло, почула звук ДТП та подивилась в ту сторону, щоб відвести від себе будь яку загрозу. Транспортні засоби «вилетіли» на перехрестя та опинилися по праву сторони від неї. Вона дивилась на обставини ДТП - 10-12 секунд, подивилась на світлофор, через секунду ввімкнувся зелений сигнал світлофора та вона почала переходити дорогу. Суддя апеляційного суду констатує, що даний свідок є стороннім спостерігачем, яка були очевидцями ДТП та чітко зазначили, що перетинаючи перехрестя зі сторони ринку через пр. Ювілейний, де мається чотири смуги руху для неї був червоний сигнал світлофора та лише через 10-12 секунд після обставин ДТП ввімкнувся зелений сигнал світлофора, що засвідчує рух водія ОСОБА_2 на зелене світло. Поряд з цим, 24 травня 2024 року, саме після скоєння ДТП працівник поліції зафіксував у схемі місця ДТП розташування транспортних засобів та прив`язку до місцевості. ОСОБА_1 ознайомився з цими відомостями та погодився із правильністю їх фіксації, про що свідчить його власноручний підпис у схемі місця ДТП без будь-яких зауважень. Отже, аналізуючи характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортного засобу, схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 , який не заперечував скоєння маневру ліворуч, покази потерпілого та свідка, суддя апеляційного суду дійшов висновку про порушення вимог п.п. 16.6, 10.1, 2, 3 б. ПДР водієм ОСОБА_1 , який перебував на зустрічній полосі та створив перешкоду і аварійну ситуацію для транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямолінійно. Таким чином, суддя суду першої інстанції належним чином встановив всі обставини, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП підлягають застосуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 лситопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Отже, суддя апеляційного суду вважає, що суддею суду першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 16.6, 10.1, 2,3 б. України, а тому посилання його захисника на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. Суддя апеляційного суду вважає, що постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Шутака Юрія Володимировича, залишити без задоволення. Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 337/3251/24