Постанова 4806 № 309/3013/22

Справа № 309/3013/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 06 травня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді Джуги С.Д., суддів Собослоя Г.Г., Кожух О.А. з участю секретаря судових засідань: Чичкало М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Келемен Роман Юрійович, на додаткове рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року у складі судді Савицького С.А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, в с т а н о в и в : У грудні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Аннишинець М.В., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 309/3013/22 про розподіл судових витрат: витрат на правничу допомогу та витрат за проведення будівельно-технічної експертизи. Додатковим рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Аннишинець М.В., про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 16 300,00 (шістнадцять тисяч триста) гривень 00 коп. витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 35 146 (тридцять п`ять тисяч сто сорок шість) гривень 70 коп. витрат за проведення будівельно-технічної експертизи. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Келемен Роман Юрійович, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час розгляду справи, зокрема судових дебатів, позивач та його представник не заявляли клопотання про відшкодування судових витрат. Зазначає, що позивачем не було долучено до позовної заяви жодних доказів понесених ним судових витрат, зокрема на правничу професійну допомогу. Вказує, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2023 року вирішено питання розподілу судових витрат, відтак у випадку якщо позивач з таким не погоджується, то він не був позбавлений можливості оскаржити його у апеляційному порядку. Звертає увагу, що договір про надання правової допомоги з позивачем ОСОБА_2 був укладений 19.07.2021, натомість позовна заява була подана 29.07.2022, тобто через рік після укладення договору про надання правової допомоги, що свідчить, на думку апелянта, про можливість надання його представником послуг, які не пов`язані з розглядом цієї справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Келемен Р.Ю., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи установлено, що у липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі житлового будинку з погосподарськими спорудами та земельної ділянки задоволено частково. Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 розділити в натурі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в наступний спосіб: Виділено в натурі із житлового будинку АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 всі приміщення другого поверху житлового будинку загальною площею 94,6 кв.м., в тому числі: вітальню під № 8 площею 50,0 кв.м.; житлову кімнату під № 9 площею 22,1 кв.м.; житлову кімнату під № 10 площею 22,5 кв.м. та господарські будівлі і споруди: котельню літ. «Б-І», літню кухню літ. «в-І», сарай літ. «Е-І», огорожу № 1 1 пара воріт (ліва), огорожу № 2 паркан загальною довжиною 13,8 м., зазначені у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23 на План-схемі № 5, Додатку № 5 та План-схемі № 6, Додатку №

6. Виділено в натурі із житлового будинку АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 всі приміщення першого поверху житлового будинку загальною площею 82,6 кв.м., в тому числі: коридор під № 1 площею 7,3 кв.м.; житлову кімнату під № 2 площею 14,1 кв.м.; житлову кімнату під № 3 площею 13,9 кв.м.; ванну під № 4 площею 4,4 кв.м.; коридор під № 5 площею 2,6 кв.м.; кухню під № 6 площею 20,5 кв.м.; передпокій під № 7 площею 19,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди: літню кухню літ. «В-І», сарай літ. «Г-І», вбиральню літ. «Д-І», огорожу № 1 1 пара воріт (права), огорожу № 2 паркан загальною довжиною 9,54 м., зазначені у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23 на План-схемі № 5, Додатку № 5 та План-схемі № 6, Додатку №

6. Залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 огорожу № 2 паркан довжиною 8,79 м, колодязь № 3, зазначені у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23 на План-схемі № 6, Додатку №

6. Земельну ділянку площею 0,25 га., кадастровий номер 2125386600:01:003:0089 розділити в натурі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в наступний спосіб: Виділено у приватну власність ОСОБА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 частину земельної ділянки загальною площею 1 154 кв.м., зазначену на План-схемі № 10, Додатку №10 висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23. Виділено у приватну власність ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 частину земельної ділянки загальною площею 252,5 кв.м., зазначену на План-схемі № 8, Додатку № 8 висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23. Виділено у приватну власність ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 частину земельної ділянки загальною площею 901,5 кв.м., зазначену на План-схемі № 9, Додатку № 9 висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23. Залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 191,0 кв.м. та частину земельної ділянки площею 1,0 кв.м., що зазначені у висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 309/3013/22 від 26 липня 2023 року № 617/05-23 на План-схемі № 7, Додатку №

7. Припинено між власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2125386600:01:003:0089. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2 142 (дві тисячі сто сорок дві гривні) 39 копійок як грошову компенсацію, що повинна бути сплачена ним на користь ОСОБА_1 , частка якої після розподілу житлового будинку загальною площею 177,2 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 зменшилася з незначним відхиленням від ідеальних часток. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 598 гривень 00 копійок. У грудні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Аннишинець М.В., звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 309/3013/22 про розподіл судових витрат: витрат на правничу допомогу та витрат за проведення будівельно-технічної експертизи. На підтвердження судових витрат за проведення будівельно-технічної експертизи представником позивача надано наданий експертом рахунок-фактуру у розмірі 35146,72 грн. та квитанцію про оплату за проведення експертизи. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу додано копію договору про надання правової допомоги від 19 липня 2021 року, укладений між позивачем ОСОБА_2 та її представником адвокатом Аннишинець М.В., копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 19 липня 2021 року, копія рахунку від 12 грудня 2023 року, акт наданих послуг від 12 грудня 2023 року за договором про надання правової допомоги від 19 липня 2021 року, рахунок-фактура №617/1 від 09 травня 2023 року. В рахунку від 12.12.2023 року за договором про надання правової допомоги від 19 липня 2021 року вказано наступні послуги адвоката: підготовка та подання до суду позову 10500 грн., підготовка та подання заяв про проведення підготовчих судових засідань, призначених на 03.10.2022 року, 12.12.2022 року без участі позивача та його представника - 800 грн., підготовка та подання до суду заяв про проведення судових засідань, призначених на 11.01.2023 року, 01.03.2023 року та 12.12.2023 року без участі позивача та його представника 1200 грн., підготовка та подання до суду заяви від 23.03.2023 року про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи 400 грн., участь адвоката у судовому засіданні 05.09.2023 року - 800 грн.; участь адвоката в огляді 18.05.2023 року майна: житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що проводився судовим експертом Колчар В.Д. (з виїздом по місцю розташування майна) 1500 грн., ознайомлення 11 вересня 2023 року з матеріалами судової справи згідно поданої заяви від 05.09.2023 року та опрацювання результатів ознайомлення 1100 грн. Щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи суд виходить з наступного. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2023 року у даній справі було призначено будівельно-технічну експертизу, витрати пов`язані з якою було покладено на позивача. Судовим експертом Колчар В.Д. було надано рахунок-фактуру позивачу для оплати в розмірі 35 146, 70 грн. Згідно квитанції №9 від 10.05.2023 року ОСОБА_2 здійснив оплату за проведення експертизи. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно із вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать, серед іншого витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Велика Палати Верховного Судув постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 зробила висновок, що відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права. З огляду на те, що позивачем підтверджено оплату за проведення експертизи, а заявлений позов було задоволено частково, відтак судом першої інстанції вірно стягнуто судові витрати у розмірі 35 146 (тридцять п`ять тисяч сто сорок шість) гривень 70 коп. витрат за проведення будівельно-технічної експертизи. В даній частині додаткове рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Водночас колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 300,00 (шістнадцять тисяч триста гривень 00 коп.). Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, при визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони. Колегія суддів вважає, що надані адвокатом в суді першої інстанції послуги, затрачена на них кількість годин та їх вартість, не узгоджуються з матеріалами справи та процесуальними діями, які вчинялись під час розгляду справи в суді першої інстанції, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) і розумності. Відтак, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн. Відповідно до ч.1 п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права. З врахуванням наведеного додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6000 грн. з вищенаведених підстав. В решті додаткове рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Келемен Роман Юрійович, задовольнити частково. Додаткове рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6000 грн. В решті додаткове рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 16 травня 2025 року. Головуючий: Судді: