LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4872916/2287/24

від 30.05.2025 ·
Резолютивна:Клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24 задовольнити частково.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2287/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богатиря К.В. суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) в межах розгляду апеляційної скарги Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 по справі № 916/2287/24 за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до відповідача: Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 34 866,67 грн, - ВСТАНОВИВ:

Описова частина. Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 34 866,67 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 34 866,67 грн задоволено; стягнуто з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» 33 221,00 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 831,73 грн відсотків річних, 833,94 грн інфляційних втрат та 2 422,40 грн судового збору. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 по справі № 916/2287/24. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 по справі №916/2287/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 по справі № 916/2287/24 залишено без змін. До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24. В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 призначено заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24 до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано відповідачу у строк до 29.05.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24. 28.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району надійшли заперечення на заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24. Відповідач зазначив, що саме по собі свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №004230, видане Калініченку С.М. 15.07.2020 №41, а також витяг з наказу АО «Перший радник» про прийняття його на роботу №4-к від 20.01.2021 за сумісництвом на 0,1 норми робочого часу, з оплатою пропорційно відпрацьованого часу з окладом згідно штатного розпису в силу Закону № 5076-1, а так само зазначений наказ не можуть бути підставою представництва юридичної особи АТ «ДТЕК Одеські електромережі», позаяк ці документи не посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги в рамках конкретної справи. Відповідач наполягає на тому, що справа № 916/2287/24 не відноситься до категорії складних, підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацювання великого обсягу документів. Обсяг підготовлених та поданих заяв та матеріалів не потребував значного кількості часу на стадії апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2025. Зокрема, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається. Керуючись викладеним вище, відповідач просить відмовити АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у вимозі стягнення з Відповідача по справі №916/2287/24 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 20.05.2025, якою призначено заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24 до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, була отримана в електронному кабінеті позивачем 21.05.2025, відповідачем 21.05.2025, що підтверджується довідками секретаря судового засідання. Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні без виклику сторін.

Мотивувальна частина. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України). Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Так, позивачем в межах відзиву на апеляційну скаргу було заявлено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат у суді апеляційної інстанції та вказано, що витрати позивача на професійну правничу допомогу будуть становити 12 000,00 грн. На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано до Південно-західного апеляційного господарського суду: 1). Копію Договору про надання правової допомоги від 22.01.2024 року №7074-ООЕ від 22.01.2024, укладеного між Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (Виконавець). Відповідно п. 1.1. Договору в рамках даного Договору Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу (надалі - Послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Відповідно до п. 1.3. Договору, сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість Послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається Сторонами в Акті наданих послуг. Відповідно до п. 2.4.1 Договору, обов`язком Клієнта є здійснення оплати за надані Послуги у розмірі, порядку та строки, передбачені у цьому Договорі. Відповідно до п. 3.1.-3.3. Договору, Приймання-передача Послуг за цим Договором здійснюється Сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором. Акт наданих послуг складається та підписується Виконавцем за результатом надання Послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється Виконавцем Клієнту. Враховуючи складність справи, значення справи для Клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг, Сторони відображають в Акті наданих послуг опис наданих Послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару). Відповідно до п. 4.2.-4.4. Договору, розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг. Відповідно до п. 5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2024 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. 2) Копію Додаткової угоди №7074-ООЕ/1 від 01.10.2024 до Договору про надання правової допомоги від 22.01.2024 року №7074-ООЕ від 22.01.2024. Даною Додатковою угодою, окрім іншого, змінено п.5.1.Договору та викладено у наступній редакції: «Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.» 3) Копія Акту надання послуг №27-ОЕМ від 14.05.2025 до Договору про надання правової допомоги від 22.01.2024 року №7074-ООЕ від 22.01.2024, відповідно до якого, на виконання Договору та на замовлення Клієнта Виконавцем у період з 25.02.2025 по 13.05.2025 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/2287/24, яка розглядається Південно-західним апеляційним господарським судом, загальною вартістю 12 000,00 грн. 4) Копія Додатку № 1 до Акту надання послуг №27-ОЕМ від 14.05.2025 до Договору про надання правової допомоги від 22.01.2024 року №7074-ООЕ від 22.01.2024, відповідно до якого, Виконавцем у період з 25.02.2025 по 13.05.2025 в рамках судової справи №916/2287/24, яка розглядається Південно-західним апеляційним господарським судом, було надано наступну правничу допомогу: - Вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, учасник адвокат Калініченко С.М., тривалість 1 година. - Розробка загальної стратеги дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази, учасник адвокат Калініченко С.М., тривалість 2 години. - Підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на апеляційну скаргу, інші заяви, клопотання), загальний моніторинг справи на сайтах, в реєстрі, в підсистемі "Електронний Суд, учасник адвокат Калініченко С.М., тривалість 7 годин. 5) Витяг із Наказу Адвокатського об`єднання «Перший радник» про прийняття на роботу №4-к від 20.01.2021, відповідно до якого Калініченко Сергія Миколайовича було прийнято на посаду адвоката з 21.01.2021 за сумісництвом на 0,1 норми робочого часу, з оплатою пропорційно фактично відпрацьованому часу, з окладом згідно штатного розпису. 6) Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність серія ОД №004230 від 15.07.2020, відповідно до якого Калініченко Сергій Миколайович має право на зайняття адвокатською діяльністю. 7) Довіреність №64/2024 від 12.03.2024, якою Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» уповноважило адвоката Калініченко Сергія Миколайовича, зокрема, представляти інтереси Товариства в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції. Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Проте, у ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Так, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6-7, 9 ст.129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У даному випадку складність справи не є високою, підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацювання великого обсягу документів. Обсяг підготовлених та поданих заяв та матеріалів не потребував значного кількості часу на стадії апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 04.02.2025. Зокрема, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду представником позивача адвокатом Калініченком С.М. не надано та з матеріалів справи не вбачається. Більше того позиція позивача повністю збігається з його позицією, викладеною у відповіді на відзив на позовну заяву від 28.06.2024 в суді першої інстанції, що свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат. Колегія суддів також враховує, що інтереси позивача в суді апеляційної інстанції представляло Адвокатське об`єднання «Перший радник» в особі адвоката Калініченко С.М., який також забезпечував захист інтересів позивача і в суді першої інстанції. Отже адвокат Калініченко С.М. знайомий з матеріалами та обставинами справи, тому, для підготовки відзиву на апеляційну скаргу йому не потрібно було знайомитися з матеріалами справи та позицією відповідача у справі. Дослідивши надані Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 12 000,00 грн не є пропорційним до предмета спору та необгрунтованим, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг зі складання відзиву на апеляційну скаргу, основні аргументи якого є тотожними, з тими, що були викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 4 000,00 грн. Таким чином, клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 4 000,00 грн. Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24 задовольнити частково. Стягнути з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (67701, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1а, код ЄДРПОУ 08124865) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 4 000,00 грн. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення (вх.2088/25 від 19.05.2025) по справі №916/2287/24 в іншій частині відмовити. Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Додаткову постанову складено та підписано 30.05.2025. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.В. Поліщук І.Г. Філінюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»