Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/2869/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1547/25 Справа № 932/2869/25 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2025 року щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Францена Ю.І. В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. При обставинах, встановлених місцевим судом, 228 лютого 2025 року близько 02 години 54 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus RX д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Мукаша Салакунова, 2 у м. Дніпрі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка не відповідає дійсності, тремтіння пальців, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що у справі відсутні докази на підтвердження у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, вважає що співробітниками поліції висунуто безпідставну вимогу щодо проходження огляду та та не роз`яснено наслідки відмови. Крім того, вказує, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Також вказує на порушення проведення процедури огляду з вказівкою на вимоги Інструкції Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі- Інструкція), при огляді на стан саме алкогольного сп`яніння. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката, які кожен окремо підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні з викладених в ній підстав, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1258252 від28 лютого 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; направленням на огляд; рапортом співробітника поліції щодо обставин події 28 лютого 2025 року за фактом відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду. Крім того, відеозаписом, який міститься в матеріалах справи зафіксовані події, які мали місце 28 лютого 2025 року, а саме видно, що під час комендатської години, зупинено транспортний засіб Lexus RX д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_1 , так при при спілкуванні з водієм у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано проти відповідний огляд згідно вимог Інструкції у медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився, після чого стосовно останнього був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не розумів наслідки відмови є неприйнятними, оскільки на місці події останньому було чітко роз`яснено порядок проходження огляду та наслідки такої відмови, а також попереджено особу, що у разі відмови стосовно нього буде складено протокол. Звертається увага, що в салоні автомобіля сторонніх осіб не було, проти встановлення особи-водія та своїх анкетних даних ОСОБА_1 не заперечував та не заявляв про те, що він не є водієм чи перебуває в стані крайньої необхідності. Зважається на те, що в суді апеляційної інстанції захистом не заперечувався той факт, що в день події 28 лютого 2025 року саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу та дійсно відмовився від огляду через перебування на місці зупинки нібито працівників ТЦК. Однак така версія відмови не узгоджується з даними відеозапису, оскільки інших сторонніх осіб, окрім двох працівників поліції на місці зупинки не було, та вимог щодо військового облікового документа останньому не висувалось. З матеріалів справи видно, що дії співробітників патрульної поліції відповідали вимогам вказаної Інструкції, так як водію було повідомлено, причину зупинки та після виявлення ознак наркотично сп`яніння запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що водій категорично відмовився. Крім того, згідно відповіді Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області від 30 квітня 2025 року №Б-716/41/19/03-2025, при перевірці звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників поліції, проведено перевірку. за результатами якої в діях окремих працівників УПП в дніпропетровській області ознак дисциплінарного проступку не встановлено. Приймається до уваги, що диспозиція вказаної інкримінованої ОСОБА_1 статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються сукупністю доказів і, зокрема відеозаписом працівників поліції. Зважається на те, що сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксований технічними засобами, що узгоджується з вимогами, передбаченими ст. 266 КУпАП. Доводи захисту щодо самостійного проходження огляду на стан сп`яніння, 30 квітня 2025 року є неприйнятними, оскільки це не відноситься до події, що мала місце 28 лютого 2025 року, а також є безпідставними з огляду на те. що ОСОБА_1 інкримінується саме факт відмови від проходження огляду, а не факт перебування у стані сп`яніння, що регламентовано п. 2.9 ПДР. Ствердження ОСОБА_1 щодо безпідставної вимоги про проходження огляду з посиланням на відсутність ознак сп`яніння не є переконливими, оскільки встановлення наявності ознак сп`яніння відноситься до компетенції поліцейського при спілкування з водієм, який наділений відповідними повноваженнями, зокрема і вказаною вище Інструкцією, а спростувати такі дії водій може у встановленому законом порядку, шляхом проходження відповідного огляду. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_3 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Кононенко