Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14767/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2025 р. Справа№ 910/14767/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Сибіги О.М. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.05.2025 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 (повний текст складено та підписано 03.03.2025) у справі №910/14767/24 (суддя Ігор Курдельчук) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 158 829 622,54 грн основного боргу; 938 017, 79 грн 3% річних; 4 383 574,29 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов`язань за договором №0206-09021 від 01.07.2019 в частині своєчасної оплати вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" 158 829 622, 54 грн основного боргу, 938 017, 79 грн 3% річних, 4 383 574, 29 грн інфляційних втрат та 847 840, 00 грн судового збору. Відмовлено у відстроченні виконання судового рішення. Приймаючи оскаржуване рішення суд встановив, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг в повному обсязі, як і не спростував факту отримання ним у спірному періоді послуг у визначених в актах обсягах, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 158 829 622, 54 грн. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 158 829 622, 54 грн, у зв`язку з чим вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю. Також суд, перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних, встановив правильність та обґрунтованість такого розрахунку, у зв`язку з чим визнав правомірними вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 938 017, 79 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 383 574, 29 грн. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 11.02.2025 у справі №910/14767/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що: - наразі наявний фінансовий дисбаланс між зобов`язаннями оператором системи передачі щодо оплати ПУП вартості Послуг та встановленим НКРЕКП Тарифом на 2024 рік, оскільки обсяги витрат на Послугу, які включені до структури Тарифу на 2024 рік згідно з постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322, встановлені на рівні, недостатньому для покриття потреби поточного року та унеможливлюють здійснювати своєчасні і повні розрахунки з постачальниками універсальних послуг. Наразі НЕК "Укренерго" сплачуються кошти за Послугу, надану ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" виходячи з їх фактичної наявності у структурі тарифу ОСП на послуги з передачі електричної енергії. Зі сторони НЕК "Укренерго" за першої фінансової можливості та після встановлення необхідного рівня коштів у структурі тарифу ОСП на послуги з передачі електричної енергії буде забезпечено проведення розрахунків в рамках договору про надання Послуг із ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"; - суд першої інстанції не врахував, що НЕК "Укренерго" станом на зараз перебуває у надзвичайно складному становищі під час забезпечення енергетичної безпеки нашої держави, оскільки саме на відповідача, як оператора системи передачі та оператора диспетчеризації Об`єднаної енергетичної системи України, покладений обов`язок сталого функціонування енергетичної системи та відновлення, ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури високовольтних магістральних мереж. Узагальнені доводи та заперечення позивача 06.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Позивач, з-поміж іншого, наголошує на тому, що не наводячи обґрунтованих доказів на підтримку власної позиції відповідач проводить огляд норм чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду, будує свою позицію лише на підставі власних припущень, що є неприпустимим порушенням норм процесуального законодавства та приводить лише до затягування розгляду справи. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 апеляційну скаргу у справі №910/14767/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/14767/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Витребувано матеріали справи №910/14767/24 з Господарського суду міста Києва. 10.04.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. 14.04.2025 матеріали справи №910/14767/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14767/24. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025, справу №910/14767/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/14767/24. Судове засідання призначено на 20.05.2025. 06.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке суд задовольнив ухвалою від 19.05.2025. У судовому засіданні 20.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників сторін У судове засідання 20.05.2025 з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по справі. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 01.07.2019 між ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", як постачальником універсальних послуг, та ПрАТ "НЕК "Укренерго", як замовником, укладено договір №0206-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі договір) відповідно до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору). Відповідно до п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. Згідно з п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначається відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг. Згідно з п. 3.1 договору постачальник послуг зобов`язаний здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 12 та 13 Порядку; повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; надавати послугу. Постачальник послуг має право отримувати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості послуги; запитувати інформацію, необхідну для виконання своїх зобов`язань, передбачених цим договором (п. 3.2 договору). Замовник зобов`язаний приймати послугу, яку надає постачальник послуг; на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов цього Договору; повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (що є додатком 1 та 6 до договору) та акти коригування до акта приймання-передачі наданих послуг (додаток 5 до договору) протягом п`яти днів з дня їх отримання; проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі (п. 3.3 договору). Відповідно до п. 4.3 договору у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення додатково стягується штраф у розмірі 1 % від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії". Сторони погоджуються з тим, що до договору та його додатків, вносяться зміни у разі внесення змін до затвердженої форми типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг. Сторони здійснюють обмін інформацією в рамках цього договору з використанням електронного документообігу та з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також для підтвердження її авторства сторони забезпечують наявність кваліфікованого електронного цифрового підпису. Для цього сторони шляхом переговорів обирають шляхи та інструменти з вибору відповідних інтерфейсів (п. п. 7.1, 7.2, 7.3 договору). Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п. 8.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 8). Також сторонами було укладено додаткові угоди до договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а саме: №б/н від 11.03.2020; №3 від 31.12.2020; №5 від 13.12.2021; №6 від 27.12.2022; №7 від 22.02.2024; №8 від 22.02.2024 та №9. Матеріалами справи підтверджується, що за період з серпня 2023 року по серпень 2024 року постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до підписаних між сторонами актів приймання - передачі наданих послуг. Акти приймання-передачі наданих послуг та акти коригування, підписані сторонами, без зауважень чи претензій, зокрема з боку відповідача. Зокрема: акти №8 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 43 593 105, 54 грн; №9 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму 42 328 088, 06 грн; №11 від 30.112.2023 за листопад 2023 року на суму 8 223 273, 97 грн; №4 від 30.04.2024 за квітень 2024 на суму 71 757 923, 12 грн; №6 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 59 259 403, 96 грн; №7 від 31.07.2024 за липень 2024 року на суму 53 859 448, 48 грн; №8 від 31.08.2024 за серпень 2024 на суму 63 795 041, 52 грн; №9 від 30.09.2024 за вересень 2024 року на суму 52 886 938, 76 грн. Позивач стверджує що внаслідок здійснених часткових оплат, борг відповідача за договором за період серпень 2023 - серпень 2024 становить 158 829 622, 54 грн (не оплаченими є акти за червень 2024 року на суму 22 396 479, 53 грн; за липень 2024 року на суму 43 087 558, 78 грн; за серпень 2024 року на суму 51 036 033, 22 грн та за вересень 2024 року на суму 42 309 551, 01 грн). Наведене слугувало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат з простроченої суми оплати по кожному періоду. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що наразі наявний фінансовий дисбаланс між зобов`язаннями оператором системи передачі щодо оплати ПУП вартості послуг та встановленим НКРЕКП тарифом на 2024 рік, оскільки обсяги витрат на послугу, які включені до структури тарифу на 2024 рік згідно з постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322, встановлені на рівні, недостатньому для покриття потреби поточного року та унеможливлюють здійснювати своєчасні і повні розрахунки з постачальниками універсальних послуг; наразі НЕК "Укренерго" сплачуються кошти за послугу, надану ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" виходячи з їх фактичної наявності у структурі тарифу ОСП на послуги з передачі електричної енергії; зі сторони НЕК "Укренерго" за першої фінансової можливості та після встановлення необхідного рівня коштів у структурі тарифу ОСП на послуги з передачі електричної енергії буде забезпечено проведення розрахунків в рамках договору про надання Послуг із ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"; окрім цього, загалом наразі заборгованість постачальників універсальних послуг за договірними зобов`язаннями щодо надання послуг з передачі електричної енергії перевищує заборгованість НЕК "Укренерго" за послугу; саме наявність вини є підставою для відповідальності за порушення зобов`язання; відповідно відсутність вини виключає можливість застосування відповідальності. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого. Рішення суду першої інстанції від 11.02.2025 оскаржується відповідачем лише в частині задоволених вимог про стягнення 158 829 622, 54 грн основного боргу, 938 017, 79 грн 3% річних, 4 383 574, 29 грн інфляційних втрат. В частині відмови у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, останнє не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України). Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено судом, між сторонами склались правовідносини, пов`язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, на підставі Договору. За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії". Відповідно до абзацу 1 ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов`язані з покладенням на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків. Згідно зі ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі. Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" на ПАТ "НЕК "Укренерго", який є ОСП об`єднаної енергетичної системи України, та ТОВ "Прикарпатенерготрейд", який виконує функції постачальника універсальних послуг, покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Відповідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором. Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (надалі - ПУП), оператора системи передачі (надалі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку № 641). Відповідно до п. 15.2. Порядку № 641 протягом перших 12 днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом п`яти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. Згідно з п. 15.3. Порядку протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає Регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження. ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці (п. 15.4. Порядку № 641). Судом встановлено, що постановами НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг, а саме: Постановою від 10.01.2024 № 102 (оприлюднена 11.01.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-zmin-do-deyakih-postanov-nkrekp-35 ), затверджено розмір послуги у серпні 2023 року для позивача у розмірі 36 327 587,95 грн без ПДВ. Постановою від 10.01.2024 № 102 (оприлюднена 11.01.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-zmin-do-deyakih-postanov-nkrekp-35 ), затверджено розмір послуги у вересні 2023 року для позивача у розмірі 35 273 406,72 грн без ПДВ. Постановою від 19.12.2024 № 2491 (оприлюднена 21.12.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-zmin-do-deyakih-postanov-nkrekp-33), затверджено розмір послуги у жовтні 2023 року для позивача у розмірі 22 025 791,76 грн без ПДВ. Постановою від 10.01.2024 № 102 (оприлюднена 11.01.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-zmin-do-deyakih-postanov-nkrekp-35), затверджено розмір послуги у листопаді 2023 року для позивача у розмірі 6 852 728,31 грн без ПДВ. Постановою від 30.01.2024 № 230 (оприлюднена 31.01.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-nkrekp-12), затверджено розмір послуги у грудні 2023 року для позивача у розмірі 5 471 517,61 грн без ПДВ. Постановою від 20.03.2024 № 578 (оприлюднена 21.03.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-nkrekp-20), затверджено розмір послуги у січні 2024 року для позивача у розмірі 6 011 402,60 грн без ПДВ. Постановою від 27.03.2024 № 616 (оприлюднена 29.03.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--28), затверджено розмір послуги у лютому 2024 року для позивача у розмірі 16 692 140,64 грн без ПДВ. Постановою від 23.04.2024 № 801 (оприлюднена 24.04.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--29), затверджено розмір послуги у березні 2024 року для позивача у розмірі 34 734 226,12 грн без ПДВ. Постановою від 28.05.2024 № 1057 (оприлюднена 29.05.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--30), затверджено розмір послуги у квітні 2024 року для позивача у розмірі 59 798 269,27 грн без ПДВ. Постановою від 26.06.2024 № 1210 (оприлюднена 27.06.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--31), затверджено розмір послуги у травні 2024 року для позивача у розмірі 65 396 407,19 грн без ПДВ. Постановою від 31.07.2024 № 1409 (оприлюднена 01.08.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--32), затверджено розмір послуги у червні 2024 року для позивача у розмірі 49 382 836,63 грн без ПДВ. Постановою від 03.09.2024 № 1573 (оприлюднена 04.09.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--33), затверджено розмір послуги у липні 2024 року для позивача у розмірі 44 882 873,73 грн без ПДВ. Постановою від 01.10.2024 № 1573 (оприлюднена 03.10.2024 - https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennya-rozmiru-vartosti-poslugi-iz-zabezpechennya-zbilshennya-chastki-virobnictva-elektrichnoyi-energiyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi-nadanoyi-postachalnikami-universalnih--34), затверджено розмір послуги у серпні 2024 року для позивача у розмірі 53 162 534,60 грн без ПДВ. З огляду на викладене та з урахуванням п. 15.4. Порядку № 641, відповідач мав здійснити оплату наданих за договором послуг щодо спірних місяців за які стягується борг, в наступні строки: за серпень 2023 року до 16.01.2024 включно; за вересень 2023 року до 16.01.2024 включно; за листопад 2023 року до 16.01.2024 включно; за квітень 2024 року до 03.06.2024 включно; за червень 2024 року до 06.08.2024 включно; за липень 2024 року до 09.09.2024 включно; за серпень 2024 року 08.10.2024 включно; за вересень 2024 року до 05.11.2024 включно. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг в повному обсязі, як і не спростував факту отримання ним у спірному періоді послуг у визначених в актах обсягах, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 158 829 622, 54 грн. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг за договором в повному обсязі в частині 158 829 622, 54 грн основного боргу (з розрахунку 22 396 479, 53 грн боргу за червень 2024 року; 43 087 558, 78 грн боргу за липень; 51 036 033, 22 грн боргу за серпень 2024 року; 42 309 551, 01 грн боргу за вересень 2024 року) не подано. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 158 829 622, 54 грн, у зв`язку з чим вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача 4 383 574, 29 грн інфляційних втрат та 938 017, 79 грн 3% річних, нарахованих за загальний період прострочення з 17.01.2024 по 28.11.2024. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 4 383 574, 29 грн інфляційних втрат та 938 017, 79 грн 3% річних підлягає задоволенню в цій частині. Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період проводилась відповідно до затвердженої структури тарифу НКРЕКП, як регулятора ринку електричної енергії, згідно постанови оскільки обсяги витрат на Послугу, які включені до структури Тарифу на 2024 рік згідно з постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322, критично оцінюються апеляційним судом, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме після внесення змін до вказаних постанов стало можливим повністю провести розрахунок з позивачем, з основної суми заборгованості, а саме заборгованості із оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Більше того, відповідачем не надано доказів того, яким чином було розподілені кошти на користь постачальників універсальних послуг для компенсації "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств та чому заборгованість погашалась перед одними контрагентами та відбувалось нарощення заборгованості перед іншими контрагентами, в тому числі і перед позивачем. Щодо посилань апелянта на те, що НЕК "Укренерго" станом на зараз перебуває у надзвичайно складному становищі під час забезпечення енергетичної безпеки нашої держави, оскільки саме на відповідача, як оператора системи передачі та оператора диспетчеризації Об`єднаної енергетичної системи України, покладений обов`язок сталого функціонування енергетичної системи та відновлення, ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури високовольтних магістральних мереж, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Узагальнюючими обставинами непереборної сили є їх об`єктивна і абсолютна дія, яка розповсюджується на невизначене коло осіб та неможливість передбачення та відвернення цих обставин. До таких обставин відносяться перш за все природні та техногенні явища катастрофічного характеру (землетрус, повінь, пожежі тощо), а також соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20). Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Виходячи з аналізу статті 617 Цивільного кодексу України звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови, якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов`язань. Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Наразі, введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Натомість відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 01.07.2019 №0206-09021. При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин. Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 11.02.2025 відсутні. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підллягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/14767/24 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго". Матеріали справи №910/14767/24 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2025 Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді О.М. Сибіга Г.А. Кравчук