Постанова 4819 № 650/5466/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/5466/24 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І. Номер провадження: 22-ц/819/308/25 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В., суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І. в справі №5650/5466/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. 03.11.2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, не несе інших витрат на лікування, оздоровлення та розвиток здібностей спільних дітей, які знаходяться на її утриманні. Позивачка зазначала, що їй не відомо про те, де саме працює відповідач, проте він працездатний, його стан здоров`я дозволяє йому працювати, інших утриманців він немає, а тому він може сплачувати аліменти. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно до їх повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду, а саме 04.11.2024 року. Аліменти в розмірі суми платежу за один місяць підлягають негайному стягненню. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1211,20 грн судового збору. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11.02.2025 року по справі №650/5466/24 та направити справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції. Вказує, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що між ним та позивачкою не було спірних питань про сплату аліментів на утримання дітей, була домовленість, однак незважаючи на це позивачка про таку домовленість у позові не вказала. Викладені обставини у позові не відповідають дійсності, оскільки позивачка свідомо вводить суд в оману відносно того, що не знає де він працює, хоча знає що він перебуває у ЗСУ з серпня 2023 року та виконуючи бойові завдання дійсно не мав можливості спілкуватися з дітьми. За викладеного не визнає позовні вимоги, вважає, що у позивачки немає підстав на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, оскільки між ними відсутній спір про утримання дітей. Крім того вказує, що йому не було відомо про розгляд справи 11.02.2025 року і про ухвалене рішення, про яке дізнався лише 27.02.2025 року з додатку «Дія». Позиція позивачки на стадії апеляційного перегляду справи. Позивач ОСОБА_2 правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У відповідності до приписів ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 травня 2025 року з огляду на положення ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи У відповідності до приписів ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Обставини справи. Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: мати ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 квітня 2011 року та серії НОМЕР_2 від 06 квітня 2021 року відповідно. Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 27 липня 2023 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 04 жовтня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Нововоронцовського районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис №50 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ». Судом також встановлено, що після припинення шлюбних відносин діти залишилися проживати з позивачкою, що не заперечується відповідачем. Згідно довідки, наявної в матеріалах справи, №251 від 15.12.2024 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 06.08.2023 року. Мотиви апеляційного суду та застосування апеляційним судом норм права, що регулюють спірні правовідносини. Статтею 180 Сімейного Кодексу Українивстановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права. Відповідно до ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, правильно виходив із обов`язку батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей та з урахуванням положень ст. 182 СК України, наряду із правом дітей на достатній рівень життя, дійшов обґрунтованого висновку про те, що належним розміром аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Доводи апеляційної скарги, які зводяться до відсутності спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо утримання спільних дітей, апеляційний суд відхиляє та звертає увагу ОСОБА_1 на те, що заперечуючи проти позову в частині стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей з підстав того, що він надає їм матеріальну допомогу за домовленістю з позивачкою мав би надати суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх тверджень, однак в супереч вимогам ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України цього не зробив, в матеріалах справи відповідні докази, відсутні. Твердження відповідача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи саме 11.02.2025 року спростовується матеріалами справи. Так, ОСОБА_2 , звертаючись до суду, вказала, що останнє відоме їй місце реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 . На вказану адресу суд першої інстанції спрямовував судову кореспонденцію, яка повернулась до суду без вручення адресату із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.20). В подальшому суд здійснював виклик відповідача в порядку, визначеному п.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням такого оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Отже виклик відповідача до суду здійснений судом у спосіб передбачений нормами процесуального закону. Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, апеляційним судом не встановлено. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуюча: Л.В. Базіль Судді: Л.А. Приходько С.В. Радченко