Постанова 4801 № 146/2097/24

Справа № 146/2097/24 Провадження № 22-ц/801/1132/2025 Категорія: 69 Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 рокуСправа № 146/2097/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 березня 2025 року про зупинення провадження, постановлену суддею Скаковською І.В. в смт Томашпіль, повний текст ухвали складений 31 березня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановив: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 березня 2025 року зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У скарзі зазначає, що звертаючись до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі відповідач не надав належних і допустимих доказів свого перебування на службі у Збройних Силах України, клопотань про витребування відповідних доказів не заявляв. Відтак, у задоволенні клопотання слід було відмовити. Натомість, суд за своєю ініціативою вжив заходи, спрямовані на збирання доказів щодо наведених у клопотанні відповідача обставин, що порушує принципи змагальності і диспозитивності цивільного судочинства та суперечить нормам ч. 1, 3 ст. 12, ч. 2 ст. 13 та ч. 7 ст. 81 ЦПК України. Суд залишив поза увагою її заперечення щодо зупинення провадження у справі, яке у даному випадку є затягуванням процесу. Звернення ОСОБА_2 до суду в інших справах свідчить про те, що він не обмежений у доступі до суду у зв`язку з проходженням військової служби та може висловити свою позицію у справі як особисто, так і через представника. Будь-які об`єктивні обставини, що перешкоджали б розгляду справи відсутні, а зупинення провадження не пов`язане з процесуальною необхідністю реалізації прав відповідачем. Постановляючи ухвалу від 25 березня 2025 року суд першої інстанції керувався самостійно витребуваною довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в розумінні правової позиції Верховного Суду у справі №466/8799/22 не може бути достатньою для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Інформація про перебування відповідача у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 є актуальною станом на 14 січня 2023 року. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що у провадженні суду першої інстанції знаходиться вказана цивільна справа. Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Судове засідання буде проводитися о 08 год. 30 хв. 29 січня 2025 року в приміщенні суду (а.с.10). 29 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 24 лютого 2025 року о 08 год. 20 хв. у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час і місце судового засідання (а.с.15). 29 січня 2025 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просив зупинити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначено, що про розгляд справи він дізнався 25 січня 2025 року через сервіс «Судова влада», що стало для нього несподіванкою і він навіть не мав можливості обговорити це питання з дружиною. Діалог у подібних ситуаціях є важливим, але, на жаль, наразі він не має можливості на таку комунікацію. Повідомив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та приймає участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією. Наразі він перебуває в умовах, які унеможливлюють його участь у розгляді справи і він не може навіть ознайомитися з позовною заявою, копію якої він не отримував. Він позбавлений можливості захищати свої права (а.с.16-19). На підтвердження зазначених в клопотанні обставин відповідачем надано копію довідки командира військової частини НОМЕР_2 від 24 лютого 2024 року №1324, відповідно до якої ОСОБА_2 , старший сержант, призваний під час загальної мобілізації та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 18 січня 2023 року по теперішній час (а.с.20). 24 лютого 2025 року розгляд справи відкладено на 24 лютого 2025 року о 08 год. 20 хв. з метою з`ясування відомостей про перебування відповідача ОСОБА_2 на службі у лавах Збройних Сил України (а.с.35). Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковська І. листом від 24 лютого 2025 року за №146/2097/24/1427 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просила надати інформацію з приводу перебування ОСОБА_2 на службі у лавах Збройних Сил України (а.с.36). На вказаний запит начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 листом від 26 лютого 2025 року за №1/705 повідомив, що ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації з 14 січня 2023 року у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . З військової служби не звільнявся, на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 не ставав (а.с.37). Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації з 14 січня 2023 року військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 і з військової служби не звільнявся, зупинив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. У п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зазначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Провадження у справі з цієї підстави зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України). Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався і він діє на даний час. У наданій ОСОБА_2 довідці командира військової частини НОМЕР_2 від 24 лютого 2024 року №1324 зазначено, що ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі по мобілізації з 18 січня 2023 року по теперішній час, тобто на момент видачі довідки 24 лютого 2024 року. З даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 23 грудня 2024 року. Враховуючи вказане, суд першої інстанції звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з`ясування, чи дійсно ОСОБА_2 на момент знаходження справи на розгляді в суді перебуває на службі в лавах Збройних Сил України, на що отримав підтверджуючу відповідь. Позиція ОСОБА_1 з приводу того, що вказані дії суду спрямовані на збирання доказів щодо наведених у клопотанні відповідача обставин, та суперечать вимогам ч. 1, 3 ст. 12, ч 2 ст. 13 та ч. 7 ст. 81 ЦПК України не заслуговує на увагу. Так, за змістом ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У ч. 2 ст. 13 ЦПК України зазначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, вказані норми стосуються питання надання сторонами доказів на підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень, витребування судом доказів, що стосуються предмета спору. У даному ж випадку суд не збирав докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, оскільки зупинення провадження у справі це процедурне питання, яке стосується тимчасового припинення розгляду справи за певних передбачених законом обставин, і суд лише перевірив наявність наведеної заявником обставини станом на момент розгляду вказаного питання. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 звертався до суду із заявами в інших справах, що на її думку свідчить про відсутність у нього обмежень у доступі до суду. Однак, вказані доводи не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки скаржником, як при запереченні проти задоволення клопотання, так і в апеляційній скарзі не надано доказів цьому. Крім того, існує ймовірність, що до суду із заявами звертався його представник. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21 є безпідставним, оскільки правовідносини не є подібними з правовідносинами у даній справі. У згаданій справі апеляційне провадження було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України за клопотанням відповідача. Тоді як позивач, який призваний на військову службу, активно приймав участь у розгляді справи, наполягав на завершенні апеляційного перегляду справи. Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 у позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначила, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Суд першої інстанції, перевіряючи інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача встановив, що ОСОБА_2 з 12 лютого 2004 року зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Вказану адресу ОСОБА_2 вказав і в своєму клопотанні про зупинення провадження у справі. Доказів того, що ОСОБА_2 отримав копію позовної заяви з доданими до неї документами чи судові повістки у даній справі за вказаною адресою в матеріалах справи відсутні. Так само як і відсутні в матеріалах справи докази на підтвердження факту отримання ОСОБА_2 копії апеляційної скарги з ухвалою про призначення апеляційної скарги до розгляду (направлялися апеляційним судом за двома адресами). Поштові конверти повернулися на адресу суду із відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаної адресою». ОСОБА_2 у поданому клопотанні зазначає, що позовну заяву він не отримував. Проти вимог позову заперечує. Оскільки в Україні запроваджено воєнний стан і на разі дію його не припинено, а ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації в лавах Збройних Сил України, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв відповідно до норм процесуального закону, який зобов`язує зупинити провадження у справі з наведених вище підстав, на законних підставах прийняв рішення про зупинення провадження у справі. Необхідність з`ясовувати будь-які інші питання, зокрема, щодо можливості сторони приймати участь в розгляді справи при вирішенні питання про зупинення провадження у справі з підстави, визначеної п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, ЦПК України не визначає. Стаття 251 ЦПК України, на відмінну від ст. 252 ЦПК України, визначає обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі встановлення вказаних у ній обставин. ЦПК України не ставить обов`язок суду щодо реалізації процесуальної норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у залежність від предмету спору, характеру правовідносин сторін, з яких він виник. ОСОБА_1 , з посиланням на постанову Верховного Суду від 14 червня 2024 року у справі №466/8799/22 вважає, що довідка військової частини, за відсутності наказу по особову складу, не може бути достатньою для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. При цьому ОСОБА_1 не заперечує сам факт перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, а надана ним довідка установленого зразка підтверджує факт перебування відповідача на військовій службі. Підсумовуючи можна сказати, що ОСОБА_2 не отримав ні позовної заяви, ні апеляційної скарги на ухвалу суду, кореспонденцію не отримує, зв`язок з відповідачем (телефонний) відсутній, і це явно свідчить про неможливість розгляду справи у відсутність відповідача. На думку апеляційного суду, розгляд справи за таких обставин буде явно порушувати всі права сторони. Таким чином, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук О.С. Панасюк