Постанова Вінницький апеляційний суд № 136/512/25

Справа № 136/512/25 Провадження № 22-ц/801/1171/2025 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 рокуСправа № 136/512/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року про повернення заяви, постановлену суддею Кривенком Д.Т., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» про припинення виплат за споживання природного газу до з`ясування існування договірної документації, належності будівельного паспорту внутрішньобудинкового обладнання та документів робочого проєкту, встановив: 21 березня 2025 року до Липовецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (далі ТОВ «Вінницягаз Збут»). Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У скарзі зазначає, що клопотання про усунення недоліків судом було отримано вчасно і на обґрунтування позовних вимог нею надаються відповідні документи. Зазначає, що для більш повного надання інформації слід призначити судове засідання. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ТОВ «Вінницягаз Збут» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що 21 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вінницягаз Збут», в якому просила: - за потребою призначити комісійне обстеження житла для з`ясування належності документів, що входять до робочого проекту; - вважати за належне припинення здійснення виплат її особою за споживання природного газу до з`ясування існування достовірної документації, належності будівельного паспорту внутрішньобудинкового обладнання та документів робочого проекту. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що не на підставі укладеного договору із товариством, якого не існує, а за вимогою будинкового кооперативу, а також без надання жодного фіксуючого документу з 04 листопада 2009 року здійснюється підключення газу до її квартири. Не отримавши достовірної документації та супровідних до неї документів, що входять до робочою проекту від дня підключення газопостачання, про існування якої не повідомляє товариство на будь-яке її звернення, вона вимушена звернутися до правоохоронних органів, що заподіяло передачу частини документів сумнівного характеру, складені (виготовлені) особами, не працюючими на час підключення та які мають розбіг. Для більш детального звірення існуючих розбігів, де відкритим питанням було і залишається питання сплати за спожите, вона просила товариство про комісійне обстеження, на що не отримала ні згоди, ні відмови на те (а.с.1-2). Вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви визначені статтями 175 і 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що всупереч ч. 1 ст. 175 ЦПК України із змісту позовної заяв неможливо встановити суть предмета спору та відповідно зміст позовних вимог. Обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом чи договором, а обраний всупереч вимогам закону. Зі змісту позовної заяви не можливо зрозуміти суть порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свобод чи законних інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася з позовом до суду (а.с.17). Вказану ухвалу суду отримано ОСОБА_1 26 березня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19). 29 березня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала клопотання про усунення недоліків. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 зазначила, що єдиним предметом спору було і залишається питання чи є її особа прямим споживачем з газопостачання, оскільки з часу підключення до загальної траси будинку у 2009 році вона не отримує типового договору постачання природного году та супровідних до нього документів, що входять до робочого проекту. Звернення до вищестоящого керівництва завершуються безрезультатно, які, надсилаючи їй відповіді, зсилаються на укладення договору з підключенням її квартири до газових мереж у 2008 році. Підключення відбувається у 2008 році, про що свідчить надана нею розписка членів кооперативу. Також вона просить передати копію типового договору, на існування якого зсилається товариство. Просить суд звернути увагу на справу №136/1638/24, після розгляду якої їй було надіслано копію документу. Неявка відповідача у судове засідання позбавляє її можливості ознайомитися із оригіналом типового договору. Передана копія типового договору та документи, що входять до робочого проекту, мають сумнівний характер. Вказане ставить під питання не тільки чи є її особа прямим споживачем з газопостачання, а і надходження її сплати від 2009 року по 2025 рік до державного бюджету. Ні за рішенням суду, ні за участю працівників ДВС, представника сільської ради, поліції підключення газопостачання не відбувається. Тільки в слід домовленості між членами кооперативу, без пред`явлення документів кошторисної цінності траси, за вимогою 7 000 гривень внеску без надання будь-яких фіксуючих документів, здійснюється підключення. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила вважати усунутими недоліки позовної заяви (а.с.20-34). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України). Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України (а.с.35). Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не було усунуто недоліки позовної заяви, які були підставою для залишення її без руху. Апеляційний суд зважає на те, що залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції послався лише на ч. 1 ст. 175 ЦПК України. Вказана норма передбачає, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Усуваючи недоліки позовної заяви ОСОБА_1 виклала свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування на власний розсуд, тобто виконала вимоги, які ставилися судом перед нею. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції не надав оцінки поданій ОСОБА_1 заяві, не обґрунтував свої висновки в частині невиконання нею вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Нездатність встановити суть порушеного права, обрання позивачем неналежного способу захисту, про що вказано в ухвалі суду від 24 березня 2025 року, не є підставою для залишення позову без руху, а відтак і не могло бути підставою для його повернення. Вказане в ухвалі може бути підставою для відмови у задоволенні позову при розгляді його по суті. Варто також зауважити, що за змістом ч. 1 ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Положеннями ст. 189 ЦПК України встановлено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Відповідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Тобто після відкриття провадження у справі і до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті суд може визначити предмет спору, характер спірних правовідносин та позовні вимоги. Вказане не може слугувати перешкодою у доступі до правосуддя. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, шо відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 364, 367, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук Т.М. Шемета