Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/30533/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/30533/23 пров. № А/857/19271/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, що ухвалив суддя Ланкевич А.З. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/30533/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «СТ-Авто» до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100583/2 від 19.09.2023 року; - визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002396. 27 червня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100583/2 від 19.09.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002396. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства «СТ-Авто» судовий збір, сплачений за подання цього позову, у сумі 5368 гривень 00 копійок. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки, у ньому відповідач не обґрунтував числове значення скоригованої митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються, виключно, на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару, що імпортував позивач, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару, який імпортував позивач. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей на підтвердження митної вартості за ціною договору. З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 10.06.2023 року між JANGSU ZHUOXINYUE VEHICLE PARTS CO., LTD, як продавцем, та ПП «СТ-Авто», як покупцем, укладений контракт № 01-06-2023, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити товар (автотовари) партіями в асортименті і за цінами, вказаними в інвойсах, що виставляються продавцем в рамках цього Контракту. Згідно з п.2 Контракту, товар поставляється на умовах EXW, без страхування товару відповідно до Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2020 року. При поставці товару продавець передає покупцеві оригінал інвойсу на партію товару. Інвойс повинен містити найменування товару, суму в доларах США. Згідно з п.4.1 Контракту, покупець зобов`язаний оплатити вартість товару, зазначену в товаросупровідних документах (інвойсах), шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в порядку 100% передоплати. 22.05.2023 року JANGSU ZHUOXINYUE VEHICLE PARTS CO., LTD виставило ПП «СТ-Авто» комерційний інвойс № ZXY20230519 на загальну суму 7484,00 доларів США, термін оплати 90 днів. 03.07.2023 року JANGSU ZHUOXINYUE VEHICLE PARTS CO., LTD виставило ПП «СТ-Авто» проформу-інвойс № ZXY20230926 на загальну суму 767,00 доларів США. 05.07.2023 року ПП «СТ-Авто» здійснило оплату товару на суму 8160,00 доларів США (7484,00+767,00), що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 11. 19.09.2023 року позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230099265U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (частини систем підвіски транспортних засобів, не штамповані (підрамник); на умовах поставки EXW CN Shanghai). Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 7484,00 доларів США. Разом із митною декларацією до митного контролю позивач надав: пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.06.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № ZXY20230519 від 22.05.2023 року; коносамент (Bill of lading) №EURFL23706032GDN від 25.07.2023 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 8591 від 12.09.2023 року; декларацію про походження товару (Declaration of origin) б/н від 29.06.2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 121 від 13.09.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01-06-2023 від 10.06.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 2023/05/11 від 11.05.2023 року; договір (контракт) про перевезення № 22/08-1 від 13.09.2023 року; довідку про транспортні витрати № 13/09-1 від 13.09.2023 року. У ході митного оформлення відповідач виявив розбіжності у поданих документах тому 19.09.2023 року надіслав позивачу вимогу про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. 19.09.2023 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про надання інформації про причини витребування додаткових документів та виявлених недоліків, однак відповіді не отримав. У зв`язку із тим, що від відповідача так і не надійшло відповіді на вищевказане повідомлення декларанта, останній надіслав ще одне повідомлення від 19.09.2023 року, в якому просив завершити митне оформлення товару згідно з первісно та додатково поданими документами. Крім того, додав довідку про транспортні витрати від 13.09.2023 року № 13/09-01. 19.09.2023 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100583/2. Підставою для прийняття рішення є наступні недоліки (розбіжності) у поданих до митного оформлення документах: - у CMR № 8591 від 12.09.2023 року, перевізником вказано ТОВ «Укрриба Захід», а рахунок на здійснення транспортних послуг виданий ПП «Фіалан»; - у гр.44 митної декларації під кодом договору про перевезення міститься документ № 22/08-1, проте під цим номером прикріплено додаткову угоду 3 до договору, відповідно до п.12 ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору про перевезення, проте договору з таким номером під час митного оформлення не надано. У додатковій угоді № 3 відсутній підпис та відтиск штампу довірителя; - у рахунку фактурі від 22.05.2023 року № ZXY20230519 термін доставки до 90 днів з моменту оплати, тобто на момент митного оформлення повинна була б бути проведена оплата за товар, проте платіжний документ не наданий до митного оформлення. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація № 23UA205050048792U9 від 15.07.2023 року, де митна вартість такого товару становить 7,01 доларів США/кг.». Відповідач відмовив у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002396. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією від 19.09.2023 № 23UA209230099265U9, декларант має подати наступні документи: 1) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 13) переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. При цьому, як встановив апеляційний суд із рішення про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів зумовлено тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх відомостей про складові митної вартості. Водночас, апеляційний суд зауважує, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості товарів, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. У той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач: - не зазначив законодавчо визначених підстав для надання таких документів; - не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів, неможливо встановити правильність (неправильність) визначення декларантом митної вартості товару. Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант, фактично, був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами. У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що підставою для коригування митної вартості товарів є наступні недоліки (розбіжності) у поданих до митного оформлення документах: - у CMR № 8591 від 12.09.2023 року, перевізником вказано ТОВ «Укрриба Захід», а рахунок на здійснення транспортних послуг виданий ПП «Фіалан»; - у гр.44 митної декларації під кодом договору про перевезення міститься документ № 22/08-1, проте під цим номером прикріплено додаткову угоду 3 до договору, відповідно до п.12 ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору про перевезення, проте договору з таким номером під час митного оформлення не надано. У додатковій угоді № 3 відсутній підпис та відтиск штампу довірителя; - у рахунку фактурі від 22.05.2023 року № ZXY20230519 термін доставки до 90 днів з моменту оплати, тобто на момент митного оформлення повинна була б бути проведена оплата за товар, проте платіжний документ не наданий до митного оформлення. З цього приводу позивач пояснив, що 15.11.2023 року уклав договір транспортного експедирування з ПП «Фіалан», який є експедитором. Натомість «Фіалан», як експедитор укладав договори перевезення з перевізниками, в тому числі із ТОВ «Укрриба Захід». Також позивач зазначив, що під час митного оформлення надав додаткову угоду № 3 до договору № 22/08-1 від 13.09.2023. Саме цей документ зазначений як договір про перевезення № 22/08-1 від 13.09.2023 у Графі 44 митної декларації. Отже, позивач стверджує, що надав необхідні документи на підтвердження надання транспортних послуг. Апеляційний суд, надавши оцінку доводам сторін, зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 929 ЦКУ, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. 14.11.2023 позивач надав відповідачу додаткові документи щодо перевезення товару ТОВ «Укрриба Захід», а саме: - договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 1511-3 від 15.11.2023 укладений між ПП «Фіалан» та ТОВ «Транслогістика-ЮА»; - договір про перевезення вантажів автотранспортом № 1808 від 18.08.2023 укладений між ТОВ «Транслогістика-ЮА» та ТОВ «ДВ Транс»; - договір про надання автотранспортних послуг з перевезення (доставки вантажів) № 12/09/2023 від 12.09.2023, який укладений між ТОВ «ДВ Транс» та ТОВ «Укрриба Захід». Отже, позивач обґрунтував чому у CMR № 8591 від 12.09.2023 року, перевізником вказано ТОВ «Укрриба Захід», а рахунок на здійснення транспортних послуг виданий ПП «Фіалан». Позивач також пояснив відповідачу, що разом із митною декларацією до митного оформлення надав додаткову угоду № 3 до договору № 22/08-1 від 13.09.2023. Саме цей документ зазначений як Договір про перевезення № 22/08-1 від 13.09.2023 у Графі 44 митної декларації. Додаткового митному органу 14.11.2023 року позивач надав додаткову угоду № 3 від 13.09.2023 із підписом та відтиском печатки і договір № 22/08-1 від 22.08.2023. Щодо твердження відповідача про те, що позивач не підтвердив документально витрати на перевезення, то апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи є Договір доручення № 22/08-1 від 22.08.2023; додаткова угода № 3 до договору доручення № 22/08-1 від 13.09.2023; рахунок про транспортно-експедиційні послуги № 121 від 13.09.2023, Акт надання послуг ПП «Фіалан» № 137 від 22.09.2023, який складений за фактом надання тарнспортно-експедиційних послуг після митного оформлення товару. На думку апеляційного суду, вказані документи є достатніми для підтвердження вартості перевезення товару. Крім того, відповідач не вказав на конкретні недоліки у цих документах, через які не можливо встановити дійсну вартість перевезення. Таким чином, апеляційний суд вважає, що сумніви митного органу, щодо митної вартості товару, яка визначена у митній декларації, є необґрунтованими, а тому відповідач не мав права на коригування митної вартості товарів, які імпортував позивач. Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100583/2 від 19.09.2023 року є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати. Також необхідно скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002396, яка є похідною від рішення про коригування митної вартості товару. Цей висновок є підставою для задоволення позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року в справі № 380/30533/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель