Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/20285/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20285/24 пров. № А/857/7782/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в справі № 380/20285/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Братичак У.В., час ухвалення рішення 24 січня 2025 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.04.2021 по 30.12.2022. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.04.2021 по 30.12.2022, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при призначенні пенсії період роботи позивача з 01.04.2021 по 30.12.2022 не зараховано до страхового та до пільгового (підземного) стажу за списком №1 з 09.03.2023, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля». Вказує, що лише у випадку сплати підприємством страхових внесків за працівників, останнім здійснюється зарахування страхового стажу. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 09.03.2023 йому призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. 14.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою від 14.08.2024, у якій просив здійснити перерахунок його пенсії, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком №1 і до розрахунку середньої заробітної плати період роботи з 01.04.2021 по 30.12.2022 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля». Листом від 30.08.2024 відповідач повідомив позивача про те, що за даними системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня сплата страхових внесків за період з 01.04.2021 по 30.12.2022, тому для обчислення пенсії позивача з врахування вказаного періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» підстав немає. Вважаючи, що позивачу протиправно не зараховано період його роботи з 01.04.2021 по 30.12.2022 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1, останній звернувся з даним позовом до суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. За змістом абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону №1058-ІV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Згідно з абзацом 1 пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі Закон № 345-VI) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Так, судом вище встановлено, що позивачу з 09.03.2023 призначена пенсія по ІІІ групі інвалідності відповідно до вимог Закону №1058-ІV. 14.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою від 14.08.2024, у якій просив здійснити перерахунок його пенсії, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком №1 і до розрахунку середньої заробітної плати період роботи з 01.04.2021 по 30.12.2022 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля». Однак, листом від 30.08.2024 відповідач повідомив позивача про те, що за даними системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня сплата страхових внесків за період з 01.04.2021 по 30.12.2022, тому для обчислення пенсії позивача з врахування вказаного періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» підстав немає. Суд зазначає, що порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ). На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІVстраховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Отже, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача. Суд встановив, що позивач у період з 01.04.2021 по 30.12.2022 працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» гірником з ремонту гірничих виробок, з повним робочим днем в шахті, що передбачено списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що не заперечується сторонами та підтверджується копією його трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.09.2007 та копією довідки від 12.04.2023 №1-165-11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Суд зауважує, що в межах спірного періоду у трудовій книжці позивача кожна дата містить посилання на відповідний наказ, також міститься відмітка про посаду та підпис відповідальної особи, яка заповнювала трудову книжку, печатка підприємства, де працював позивач. Таким чином, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про стаж його роботи з 01.04.2021 по 30.12.2022, записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, та жодних зауважень щодо записів в трудовій книжці відповідачі не висловили. Водночас, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Таким чином, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування позивачу періоду його роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» через несплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України. За умови підтвердження стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 справа №423/757/17, від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а. Колегія суддів зазначає, що, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судому постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17 та від 30.09.2019 у справі № 414/736/17. Колегія апеляційного суду стверджує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, також наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач діяв протиправно, відмовивши врахувати до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 позивача періоду його роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.04.2021 по 30.12.2022, у зв`язку з несплатою підприємством страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Водночас, суд враховує, що обчислений відповідачем страховий стаж позивача становить 29 років 04 місці 17 днів, з них 13 років 03 місяці 16 днів пільговий (спеціальний підземний) стаж за списком №

1. При цьому, пільговий (спеціальний підземний) стаж позивача за списком № 1, який підлягає зарахуванню на виконання цього судового рішення становить 1 рік 8 місяців 29 днів. Таким чином, в сукупності пільговий (спеціальний підземний) стаж позивача за списком № 1 становить більше 15 років, що дає йому право на перерахунок пенсії у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону № 345-VI. Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно з Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI, зарахувавши при цьому до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Великомостівська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.04.2021 по 30.12.2022, з урахуванням раніше проведених виплат. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в справі № 380/20285/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 28 травня 2025 року.