LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/7416/24

від 28.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7416/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (суддя Конишева О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з даним позовом. Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів її роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 до страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також бездіяльність щодо призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу періоди роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 як стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2024 №083950020205. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог- відмовити. Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2024 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу періоди роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 як стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що враховуючи, що суд встановив досягнення позивачем пенсійного віку, у даному спорі єдиним правомірним видом поведінки пенсійного органу є призначення Позивачу пенсії, а також зарахувати спірний період роботи до трудового стажу, тому єдиним ефективним способом захисту порушених прав Позивача, що забезпечить їх поновлення без повторного звернення до суду є зобов`язання відповідача зарахувати спеціальний стаж та призначити виплату грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області також подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем при розгляді всіх наданих документів було виявлено, що станом на 18.01.2024 - страховий стаж на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788, обчислений відповідно до даних системи персоніфікованого обліку по 31.12.2023 (згідно з інформацією про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески) тому права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV закону №1058, ОСОБА_2 не має. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV. Рішення про призначення пенсії від 24.01.2024 №083950020205 приймалось головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності. 09.04.2024 позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти. Розглянувши заяву та надані документи за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 15.04.2024 №083950020205 про відмову позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. В рішенні зокрема зазначено, що Пунктові 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документі в для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затверджений постановою правління Пенсійною фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), передбачено, що рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. З огляду на положення пункту 4,3 розділу IV Порядку № 22-1 періоди страхового стажу, набуті до місяця звернення за призначенням пенсії, за які на час прийняття рішення про призначення пенсії відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплачені внески, враховується на підставі звернення особи, зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058. У зв`язку зі змінами в строках подачі страхувальниками звітів про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 09.04.2024 (дату повторного звернення про нарахування та виплату грошової допомого, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до Закону №1058) відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за місяці, що передують місяцю звернення за призначенням пенсії. При всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх наданих документів виявлено, що станом на 18.01.2024 - страховий стаж на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788, обчислений відповідно до даних системи персоніфікованого обліку по 31.12.2023 (згідно з інформацією про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески) тому права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV закону №1058, ОСОБА_2 не має. Позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до пункту статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років. Пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Як встановлено судом першої інстанції, на час виходу на пенсію позивачка працювала на посаді асистент вчителя в Запорізькій гімназії №109 Запорізької міської ради. Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку №

909. Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням віднесено до посад педагогічних працівників. Постанова Кабінету міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» зазначає, що «особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами». З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28.07.2010 року за № 327). Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 № 1205. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1/9-675 від 25.09.2012 «Щодо посадових обов`язків асистента вчителя» зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв`язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за № 1308/8603. В описі посадових обов`язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами. Вірними є висновки суду першої інстанції, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 поширюється і на посаду «асистент вчителя». Також вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідач у спірних відносинах не реалізував своїх повноважень, оскільки належним чином не розглянув та не надав повної оцінки поданим позивачем документам, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2024 №083950020205 про відмову позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій є протиправним та підлягає скасуванню. Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що саме до функцій пенсійного орану відноситься розрахунок стажу та призначення такої допомоги. Судом також вірно встановлено, що не підлягають також задоволенню вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 23.08.1988 по 23.12.2023 як стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком від 18.01.2024 позивачем не було подано заяву про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. Можливість зарахування вищевказаного періоду роботи до спеціального стажу не розглядалася. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»