Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/7922/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7922/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2025, (суддя суду першої інстанції Петренко О.С.), прийняте за правилами письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №340/7922/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 11.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024" та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою КМУ №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 з основним розміром пенсії 80 % грошового забезпечення; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести йому з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії, і надалі виплачувати, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., відповідно до вимог постанови КМУ від 14.07.2021 №713, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою КМУ від 23.02.2024 №185, виходячи з 80 % грошового забезпечення та з урахуванням проведених виплат. Адміністративний позов обґрунтований тим, що з 01.03.2024 під час перерахунку пенсії відповідачем необґрунтовано обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром. Таке обмеження не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та законні інтереси позивача. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 16.01.2025 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 . Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 року виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., відповідно до вимог постанови КМУ від 14.07.2021 №713, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою КМУ від 23.02.2024 №185, виходячи з 80 % грошового забезпечення та з урахуванням проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предмет спору та судового розгляду по справі № 340/7922/24 вже досліджувався судом першої інстанції в іншій судовій справі № 340/6957/23, де сторонами виступали ті ж позивач та відповідач, що й у даній справі. Відмінність між двома позовними вимогами позивача до Головного управління в тому, що у судовій справі № 340/6957/23 він просив Суд зобов`язати Головне управління нарахувати та виплатити з 01.03.2023 позивачу без обмеження максимальним розміром грошового забезпечення з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 118 та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 168, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №

713. В судовій справі № 340/7922/24 просить, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром. Дані обставини підтверджуються копією рішення суду першої інстанції по справі № 340/6957/23 за наслідками його розгляду по зазначеній справі, з якої вбачаються вищевикладені обставини (копія додається). З урахуванням викладеного, предмет вищезазначених адміністративних справ є тотожним. При цьому наголошує на тому, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 340/6957/23 задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Вищезазначене рішення по справі № 340/6957/23 було оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням до апеляційної інстанції та винесено постанову. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 340/6957/23 апеляційну скаргу Головного управління залишено без задоволення, а рішення без змін (копія додається). Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, при розгляді питання законності дій або бездіяльності Головного управління у справі № 340/7922/24, Суду необхідно буде надати оцінку зазначеним вище нормам, що, в свою чергу, вже було здійснено під час розгляду адміністративної справи № 340/6957/23. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як пенсіонер МВС та отримуючи пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром. Листом відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку мотивуючи тим, що обмеження максимальним розміром передбачено постановою КМУ від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (а.с.9). Вважаючи такі дії уповноваженого органу протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольнлячи повні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (надалі - Закон №2262-ХІІ). Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (набрала чинності з 01 січня 2017 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011. Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Так, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони суперечать один одному. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Водночас положеннями ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. З огляду на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Питання правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII було предметом спору в адміністративній справі №400/2085/199. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.12.2021 у цій справі зроблено висновок, що застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Як видно, з листа відповідача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області пенсію позивачу розраховано з урахуванням максимального розміру. Так, зі змісту листа встановлено, що розмір пенсії позивача станом на 01.09.2024 складає 29 313,06 грн., де: -15837,66 грн. - основний розмір пенсії (19797,07 грн. х 80 %) -2000 грн. щомісячна доплата, відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 (рішення суду) - 2217,27 грн. індексація пенсії, відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 -1500 грн. індексація пенсії, відповідно до постанови КМУ №168 -1500 грн. - індексація пенсії, відповідно до постанови КМУ №185 -5263,73 грн. підвищення основного розміру пенсії, відповідно до постанови КМУ від 28.12.2011 №1381 -944,40 грн. підвищення особі з інвалідністю, внаслідок війни ; -50 грн. цільова грошова допомога (а.с.10). Водночас, обмеження виплати пенсії суд уважає необґрунтованим, оскільки, як вже зазначалось, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосуванню у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено. З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 має бути проведений у зв`язку зі збільшенням розміру пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Стосовно доводів відповідача з приводу того, що спірні відносини між сторонами вже були вирішені судом в рамках розгляду справи №340/6957/23 колегія суддів зазначає таке. Як видно з матеріалів справи судами була розглянута адміністративна справа №340/6957/23, за наслідками розгляду справи задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області, зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області з 01.03.2023 виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в справі №340/6957/23 набрало законної сили 17.06.2024. Предметом оцінки в зазначеній справи виступали дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2023 за наслідками якого пенсію позивача обмежено максимальним розміром. За обставинами справи, що зараз розглядається судом, з 01.03.2024 ОСОБА_2 був проведений черговий перерахунок пенсії, внаслідок якого йому знову обмежено розмір пенсії. При цьому, суд зазначає, що обставини перерахунку пенсії позивача, який мав місце в березні 2024 року не був та не міг бути предметом розгляду у справі №340/6957/23, адже станом на час звернення позивача до суду у справі №340/6957/23 спірних відносин з приводу перерахунку його пенсії з 01.03.2024 ще не виникло. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що спірні відносини в цій справі, вже вирішені судом під час розгляду іншої справи. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградській окружного адміністративного суду від 16.01.2025 в адміністративній справі № 340/7922/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш