Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/6957/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/6957/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року (головуючий суддя Притула К.М.) у справі №340/6957/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром грошового забезпечення з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII. Позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області під час здійснення перерахунку пенсії обмежило розмір грошового забезпечення з 01 березня 2023 року максимальним розміром та вважає, що такими діями порушене його право на отримання пенсії в повному обсязі. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним обмеження відповідачем максимального розміру пенсії з тих підстав, що підвищення та індексація пенсії, у відповідності до положень зазначених постанов Кабінету Міністрів України, здійснюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. З цього приводу суд, звертаючи увагу на те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, вказав, що у спірних відносинах застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що у спірних відносинах пенсійний орган діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений постановами Кабінету Міністрів України №118 та №168, які на даний час є чинними і якими визначено, що перерахунок пенсій здійснюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Відповідач також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022, вказує, що виходячи з мотивувальної та резолютивної частин вказаного рішення, а також враховуючи норму ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, а позивач не належить до такої категорії осіб, тому відповідачем правомірно обраховано та виплачено суму пенсії в межах максимального розміру 20930,00 грн (з 01.04.2023). Крім того, скаржник звертає увагу, що фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а тому з квітня 2021 скаржник позбавлений функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, з березня 2009 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (а.с.11). Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №340/3085/21, яке набрало законної сили 30.10.2021, зобов`язано Головне управлінням пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України №22/6-2100 від 24.05.2021 з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання цього рішення суду у справі №340/3085/21 Головним управлінням пенсійного фонду України в Кіровоградській області у жовтні 2021 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019. Однак при здійснені перерахунку встановлено обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи (а.с.52 зв.б.). 16.05.2023 Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 340/1855/23, яке набрало законної сили 16.06.2023, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області встановити та виплатити ОСОБА_1 з 12.10.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно пенсійної справи №1103001718, копія якої знаходиться в матеріалах справи, відповідачем доплата у сумі 2000 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, до пенсії позивача нарахована, однак не виплачується у зв`язку з обмеженням максимального розміру пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» позивачу здійснено з 01.03.2022 нарахування індексації. З 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», відповідно до розрахунків з пенсійної справи №1103005446, позивачу здійснено нарахування індексації. Проте, вказана індексація не виплачується у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром. 06.09.2023 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області про забезпечення виплати пенсії в повному обсязі без обмеження максимальним розміром (а.с.10-12). Листом від 24.07.2023 № 9073-9915/П-09/8-1100/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило про відмову у виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром та у поновленні виплати індексації пенсії, що передбачена постановами Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 та № 168 від 24.02.2023, за відсутністю для цього підстав. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача. 16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., №57, ст. 3525). Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». Пунктом 1 цієї постанови Кабінету Міністрів України №168 встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Пунктом 10 цієї постанови № 168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. В спірному випадку позиція відповідача, який не заперечує право позивача на перерахунок пенсії на підставі наведених положень постанов Кабінету Міністрів України № 118 та 168, полягає в тому, що ці постанови містять умову щодо підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3668-VI від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статтею 2 якого обмежено максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), в тому числі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку такому правовому регулюванню та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців). Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Наведене є свідченням наявної колізії між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. І, як правильно встановлено судом першої інстанції, у спірних правовідносинах відповідачем надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI. В той же час суд враховує, що питання розв`язання наявної колізії в частині застосування до спірних правовідносин (предметом яких є правомірність обмеження максимального розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII), норм матеріального права, а саме: Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI, було предметом дослідження Верховним Судом, висновки якого викладені в постанові №400/2085/19 від 16.12.2021. В цьому судовому рішенні Верховний Суд зазначив таке. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі» Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Суд також зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин законодавцем не вносились будь-які зміни до правових норм, якими врегульовано питання обчислення пенсії особам з числа військовослужбовців, зокрема, до ч.7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ. Стосовно положення, яке міститься в п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 118 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168, і на яке посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, щодо підвищення пенсій з 01.03.2022 та 01.03.2023, відповідно, на коефіцієнт збільшення в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд апеляційної інстанції вважає, що виходячи з загальних правил ч.3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. У спірних правовідносинах наведені положення постанов Кабінету Міністрів України №118 та №168 не відповідають приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними, тому відповідач мав застосовувати саме вказані норми Закону №2262-XII. Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправне обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ. Суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022, оскільки дане Рішення Конституційного Суду України стосується лише соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі №340/6957/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко