Постанова 4851 № 520/384/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 р. Справа № 520/384/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.03.25 по справі № 520/384/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м.Києві, які полягають у відмові в складені акту (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, який стався 31.03.2022 з головним оперуповноваженим Департаменту забезпечення діяльності, пов`язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у м.Києві повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався приблизно о 20 год. 00 хв. 31.03.2022 із головним оперуповноваженим Департаменту забезпечення діяльності, пов`язаної з небезпечними матеріалами Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом МВС України від 05 жовтня 2020 №705, склавши за його результатами акт за формою Н-1, в якому зазначити, що нещасний випадок є таким, що трапився під час виконання ним службових обов`язків. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 зупинено провадження у справі № 520/384/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Спеціальної комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку Національної поліції визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - до набрання чинності судовим рішенням в кримінальному провадженні № 12024111040000954. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 18.03.2025 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом спору в розглядуваній справі є визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у м.Києві, які полягають у відмові в складені акту (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, який стався 31.03.2022 та зобов`язання повторно провести розслідування нещасного випадку, склавши за його результатами акт за формою Н-1, в якому зазначити, що нещасний випадок є таким, що трапився під час виконання ним службових обов`язків. При цьому, в основу заявлених вимог позивачем покладені допущені відповідачем процедурні порушення, які полягають у нескладенні актів (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, з підстав відсутності у долучених до матеріалів спеціального розслідування документах відомостей, які підтверджують факт втрати працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення на іншу (легшу) роботу терміном не менш, як на один робочий день. Відомості стосовно обстрілу 31.03.2022 в місті Ірпінь Бучанського району Київської області з боку військовослужбовців російської федерації внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000954 від 13.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. ОСОБА_1 визнаний потерпілим у вказаному кримінальному провадженні за фактом отримання мінно-вибухової травми, яка мала місце під час виконання службових обов`язків 31.03.2022 в м. Ірпені Бучанського району Київської області в ході ведення активних бойових дій під час протистояння сил оборони з військами російської федерації. ОСОБА_1 на підставі постанови старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області від 10.01.2025 пройшов судово - медичну експертизу в Київському міському бюро СМЕ в рамках кримінального провадження №12024111040000954 від 13.08.2024. Висновок експерта №042-92-2025 за результатами проведення судово - медичної експертизи гр. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12024111040000954 долучений до матеріалів справи № 520/384/25 за позовом до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Вважав, що судом першої інстанції під час винесення ухвали від 18.03.2025 про зупинення провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням в кримінальному провадженні № 12024111040000954, не обґрунтовано наявності зв`язку між очікуваним рішенням по кримінальному провадженню і предметом даного спору, в тому числі не конкретизовано, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи без попереднього вирішення судом кримінального провадження стосовно позивача. Таким чином, судом не наведено переконливих та вагомих доводів для зупинення провадження у справі, не обґрунтовано об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до часу вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального провадження. Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Зупиняючи провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням в кримінальному провадженні № 12024111040000954, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач просить повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався, як він зазначає, приблизно о 20 год. 00 хв. 31.03.2022р. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що обставини, які будуть встановлені за наслідком розгляду кримінального провадження №12024111040000954 матимуть значення для вирішення цієї справи. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду у справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Вказана позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18.09.2018 у справі №9901/314/19 та від 16.10.2019 у справі №800/330/17 та у постановах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 160/9902/19, від 18 червня 2024 року у справі № 200/6083/23. Крім того, пункт 3 частини 1 статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Предметом позову у справі, що розглядається, є визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у м.Києві, які полягають у відмові в складені акту (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, який стався 31.03.2022 та зобов`язання повторно провести розслідування нещасного випадку, склавши за його результатами акт за формою Н-1, в якому зазначити, що нещасний випадок є таким, що трапився під час виконання ним службових обов`язків. Суд першої інстанції в ухвалі про зупинення провадження зазначив, що представник відповідача надаючи пояснення зазначила, що згідно інформації, отриманої від посадових осіб ГУНП у м. Києві, позивачу не віддавались накази про забезпечення громадського порядку на території Київської області, службовий автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , на балансі ГУНП у м. Києві не числиться, хто віддавав наказ на евакуацію цього службового автомобіля позивач не зазначає, комісія цих обставин і обставин отримання ним травм 31.03.2022 установити не може через сплив великого проміжку часу та відсутності підтверджуючої документації. Також представник відповідача зазначила, що шляхом подання заяви про вчинення злочину, за наслідками якої внесено відомості до ЄРДР, ОСОБА_2 , який перебував разом з ОСОБА_3 , намагався штучно створити підстави вважати наявним факт нещасного випадку. Колегія суддів зазначає, що мотивуючи свої позовні вимоги позивач посилався на допущені відповідачем процедурні порушення, які полягають у нескладенні актів (за формою Н-1) за результатом проведення розслідування нещасного випадку, з підстав відсутності у долучених до матеріалів спеціального розслідування документах відомостей, які підтверджують факт втрати працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення на іншу (легшу) роботу терміном не менш, як на один робочий день. Отже, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з пов`язаності правовідносин у кримінальному провадженні №12024111040000954, та у справі, що розглядається, а також з того, що обставини, які будуть встановлені за наслідком розгляду кримінального провадження №12024111040000954 матимуть значення для вирішення цієї справи. Водночас суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, обмежився посиланням на існування кримінального провадження №12024111040000954, при цьому не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи до набрання чинності судовим рішенням в кримінальному провадженні № 12024111040000954. Оскаржувана ухвала не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом першої інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи. Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено необхідних підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 18.03.2025 порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 скасуванню, а справа №520/384/25 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 520/384/25 - скасувати. Справу №520/384/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський