Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2090/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2090/25 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення 25.03.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І., Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (у формі протоколу № 40/в від 22.11.2024 року засідання Комісії) про відмову у призначенні їй одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї (дружині) померлого ОСОБА_2 внаслідок смерті військовослужбовця, що мала місце в період проходження ним військової служби внаслідок захворювання; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити члену сім`ї (дружині) ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю - ОСОБА_2 відповідно до статей 16, 16-2, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, що відповідає 500-кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного 2023 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У поданій апеляційній скарзі Міністерство оборони України зазначило, що за наслідком розгляду поданих ОСОБА_1 документів комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оформленої протоколом № 40/ в (пункт 16) дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Апелянт зазначив, що правовою підставою для відмови у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги є ст. 164 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються у разі, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Апелянт вказував на те, що законодавцем визначено, що є неможливим призначення одноразової грошової допомоги, якщо військовослужбовець вчиняв будь-які дії своєї життєдіяльності у відповідних станах сп`яніння, які закінчуються смертю незалежно від її причини, що визначається медичними спеціалістами. Посилаючись на висновок судово-медичної експертизи № 137/137 від 15.11.2023 року, довідку про причину смерті до лікарського свідоцтва про смерть № 137 від 21.10.2023 року та акт проведення спеціального розслідування військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 року, апелянт стверджував, що біологічною причиною смерті військовослужбовця ОСОБА_2 є захворювання, проте смерть є наслідком (результатом) вчинення військовослужбовцем дій (життєдіяльності) саме у стані алкогольного сп`яніння, що є правовою підставою для прийняття законного рішення Комісією Міноборони про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. З огляду на викладене апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що смерть ОСОБА_2 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. З урахуванням вищезазначеного апелянт вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, а тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне: Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2023 року між громадянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . Також встановлено, що чоловік позивачки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець 1 стрілецького відділення 5 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 проходив військову службу в Збройних Силах України з 09.09.2022 року. З 02 жовтня 2023 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 перебував у щорічній основній відпустці у себе вдома за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець ОСОБА_2 помер, про що 21.10.2023 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №829, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . Згідно висновку судово-медичної експертизи № 137/137 від 15.11.2023 року, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 20.10.2023 року, смерть ОСОБА_2 перебуває в прямому причинному зв`язку з захворюванням травної системи у вигляді хронічної виразки шлунку, що ускладнилося розвитком кровотечі про що свідчать наступні морфологічні дані та дані гістологічною дослідження наявність темно-червоних згортків та рідкої крові у порожнині шлунку, наявність виразкового дефекту вцілоричній частині шлунку (в ділянці малої кривизни) округлої форми, діаметром 1.7 см з піднятими, ущільненими краями, прикритий згортком крові, в центрі якого відкривається кровоносна судина, стінка якої не спадається. наявність рідкої, темно-червоної крові у тонкому та товстому кишківнику. набряк головного мозку і легень. Безпосередньою причиною смерті стало малокров`я внутрішніх органів. Крім того у висновку зазначено, що за наслідком судово-токсикологічного дослідження в крові трупа ОСОБА_2 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,17%. Вказана концентрація етилового спирту в крові за життя могла відповідати алкогольному сп`яніння середнього ступеню 3(2.3). При зовнішньому та внутрішньому дослідженні група ушкоджень не виявлено. Згідно акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 29.11.2023 року, причиною смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є захворювання травневої системи у вигляді хронічної виразки шлунку, що ускладнилося розвитком кровотечі, безпосередньою причиною смерті стало малокров`я внутрішніх органів. Згідно довідки про причину смерті до лікарського свідоцтва про смерть № 137 від 21.10.2023 року (п. 4) причиною смерті солдата ОСОБА_2 вказано: хронічна виразка шлунку з кровотечею. 19.06.2024 року громадянкою ОСОБА_1 , яка є вдовою військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 , на виконання вимог п. 20 постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , було подано заяву з відповідними додатками до неї, про вирішення питання щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця. В подальшому, документи ОСОБА_1 , надійшли до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (за вх. від 16.08.2024 року № 41520/огд) та відправлені на перевірку до Центральної військово лікарської комісії (далі - ЦВЛК). 22.11.2024 року за наслідком розгляду поданих документів комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом № 40/в від 22.11.2024 року (пункт 16) дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). У відповідності до змісту витягу з протоколу № 40/в від 22.11.2024 року, підставою для відмови дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вказано ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись з рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (викладеного у формі протоколу № 40/в від 22.11.2024 року засідання Комісії) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги члену сім`ї (дружині) померлого ОСОБА_2 внаслідок смерті військовослужбовця, що мала місце в період проходження ним військової служби внаслідок захворювання, звернулась до суду першої інстанції з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки смерть ОСОБА_2 настала в результаті ускладнення захворювання, яке ускладнилося кровотечею під час виконання ним обов`язків військової служби, що у свою чергу є підставою для виплати такої допомоги, а тому оскаржуване рішення Комісії Міністерства оборони України є протиправним та підлягає скасуванню. Суд зазначив, що в даному випадку смерть ОСОБА_2 настала в результаті ускладнення захворювання, а факт того, що в крові ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт жодним чином не свідчить про скоєння останнім будь яких умисних дій, які привели до його смерті. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Згідно ст. 2 Закон України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Статтею 40 вказаного вище Закону закріплено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами. Відповідно до ст. 41 Закону України №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Згідно пункту 2 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" (ч. 3 ст. 16 Закону № 2011-XII). За положеннями ст. 161 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. Частиною 4 цієї статті визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: 1) діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; 2) вдова (вдівець); 3) батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); 4) внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); 5) жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; 6) утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У статті 162 Закону № 2011-XII передбачені розмір одноразової грошової допомоги. Так, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону). Частиною 3 статті 162 Закону № 2011-XII визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті. Згідно статті 163 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим пункту 2 статті 16-1 цього Закону. У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна з таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках. Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається. Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок № 975). Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Згідно п. 10 Порядку № 975, члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Також вказаним пунктом визначено перелік документів, які додаються до заяви. Відповідно до пунктів 12-13, 15 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку. Як вже зазначалось вище, підставою для відмови Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у призначенні вдові та дочці загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, став факт виявлення в крові померлого на час смерті спирту етилового. Відповідач вказував на те, що за положеннями ст. 164 Закону №2011-XII вказані обставини виключають можливість призначення і виплати одноразової грошової допомоги, оскільки згідно із зазначеною статтею призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння. Слід зазначити, що у ст. 164 Закону № 2011-XII визначені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Так, відповідно до частини 1 цієї статті, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. У постанові від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а Верховний Суд, за наслідком системного аналізу положень Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, сформулював правовий висновок про те, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Також Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлений пунктом 10 Порядку № 975 обов`язок членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця подати необхідний перелік документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги є обов`язковою умовою для призначення такої допомоги і ґрунтується на необхідності перевірки уповноваженим органом відсутності обмежень, встановлених у статті 164 Закону №2011-XII (зокрема, коли смерть є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких члени сім`ї померлого, батьки, утриманці позбавляються права на отримання одноразової грошової допомоги. Подібний висновок також викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі №487/4401/16-а, від 12 липня 2019 року у справі №0840/2850/18 та від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020. З огляду на це, колегія суддів зазначає, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 164 Закону №2011-XII. За обставин даної справи, причиною смерті солдата ОСОБА_2 , згідно лікарського свідоцтва про смерть № 137 від 21.10.2023 року, є хронічна виразка шлунку з кровотечею. У графі «Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті» вказано: малокров`я органів; хронічна виразка шлунку з кровотечею. У висновку експерта № 137/137 від 15.11.2023 року, складеного за наслідком проведення судово- медичної експертизи трупа ОСОБА_2 , зазначено, що «смерть ОСОБА_2 перебуває в прямому причинному зв`язку з захворюванням травної системи у вигляді хронічної виразки шлунку, що ускладнилося розвитком кровотечі, про що свідчать наступні морфологічні дані та дані гістологічною дослідження наявність темно-червоних згортків та рідкої крові у порожнині шлунку, наявність виразкового дефекту в цілоричній частині шлунку (в ділянці малої кривизни) округлої форми, діаметром 1.7 с.м з піднятими, ущільненими краями, прикритий згортком крові, в центрі якого відкривається кровоносна судина, стінка якої не спадається. наявність рідкої, темночервоної крові у тонкому та товстому кишківнику. набряк головного мозку і легень. Безпосередньою причиною смерті стало малокров`я внутрішніх органів». Таким чином вказані вище медичні документи підтверджують той факт, що солдат ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, а не в результаті вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а відтак відмова відповідача у призначені та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги є протиправною. Сам по собі факт перебування ОСОБА_2 на час смерті у стані алкогольного сп`яніння не може бути підставою, відповідно до статті 164 Закону №2011-XII, для відмови у призначенні членам його сім`ї одноразової грошової допомоги, оскільки такий стан не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з його смертю (в даному випадку смерть ОСОБА_3 настала не внаслідок вчинення ним дій у стані сп`яніння). З огляду на все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у формі протоколу № 40/в від 22.11.2024 року засідання Комісії, про відмову у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї - вдові померлого ОСОБА_2 , внаслідок смерті військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження ним військової служби та наявності підстав для його скасування із зобов`язанням відповідача призначити і виплатити члену сім`ї померлого солдата ОСОБА_2 - вдові ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII у зв`язку із смертю військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження ним військової служби. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. З огляду на залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова