Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/2178/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/2178/25 Провадження № 33/820/366/25 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Муращика О.В. потерпілого ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2025 року, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Ко роткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 16 серпня 2024 року о 16 год. 05 хв., перебуваючи біля будинку № 95/2А по просп. Миру в м. Хмельницькому, виражалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2025 року провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із постановою суду, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2025 року. На обґрунтуванняповажності причинпропуску строкуна апеляційнеоскарження потерпілий ОСОБА_2 зазначає,що в судовому засіданні присутній не був, оскільки не був обізнаний про час, місце та дату розгляду справи, копію постанови отримав лише 25.03.2025 року. Крім того зазначив, що його права були порушенні, а також є багато довідок, що ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення. Позиції учасників судового провадження Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті. Потерпілий показав, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, є свідки цієї події ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких він просив допитати. Наполягав, що ОСОБА_1 до події не знав, він знаходився біля свого будинку у дворі, поряд було багато людей, він є пенсіонером, інвалідом, особою похилого віку, а ОСОБА_1 в присутності людей на його адресу виражалась нецензурною лайкою. ОСОБА_1 та його захисник Муращик О.В. заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги, зазначили, що немає достатньо доказів для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 визнала, що до події потерпілого не знала, виникло непорозуміння, вона не виражалась нецензурно. Заслухавши учасників судового провадження, допитавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Відповідно до вимог частини 2 статті 294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 7тачастиною першою статті 287цього Кодексу, протягомдесяти днівз днявинесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення. Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно вимог ст..269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну,фізичну або майнову шкоду. Відповідно до вимог статті 277-2КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Крім того, згідно положень статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує ряд питань, серед яких і чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Натомість, матеріали справи не містять довідки про надсилання потерпілому ОСОБА_2 смс-повідомлень чи рекомендованих повідомлень про направлення судових повісток про призначення судових засідань або інших даних про належне повідомлення потерпілого про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно доприписів ст.285КУпАПпостановаоголошується негайнопісля закінченнярозгляду справи.Копія постановипротягом трьохднів вручаєтьсяабо висилаєтьсяособі,щодо якоїїї винесено. Копія постановив тойже строквручається абовисилається потерпіломуна йогопрохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. З матеріалів справи вбачається, що потерпілому ОСОБА_2 копія постанови суду, у встановлений законом строк та строк для апеляційного оскарження не направлялася, копію судового рішення ОСОБА_2 , згідно апеляційної скарги, отримав лише 25.04.2025 року. Зі змісту статті 289 КУпАП вбачається, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. ОСОБА_2 звернувся досуду запеляційною скаргоюна постановусудді Хмельницькогоміськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2025 року, очевидно пропустивши встановлений законодавством строк апеляційного оскарження, при цьому просить його поновити. Поважність причин такого пропуску обґрунтовує тим, що розгляд справи було проведено за його відсутності, оскільки суд не інформував його про розгляд справи. Враховуючи наведені вище обставини, апеляційний суд вважає за можливе поновити потерпілому ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження задля ефективного та належного забезпечення його права на захист, визнавши, що він пропущений з поважних причин. Щодо оскарження постанови по суті. Відповідно до статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За правиламистатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу. Згідно положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що 16 серпня 2024 року о 16 год. 05 хв., перебуваючи біля будинку № 95/2А по просп. Миру в м. Хмельницькому, виражалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2025 року провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. З оскаржуваної постанови вбачається, що суддя суду першої інстанції, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №276129 від 15.01.2025 року про обставини вчинення адміністративного правопорушення,постанову дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Павліка Є.О. від31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 21.08.2024 приблизно о 16 год. їй зателефонував старший син і повідомив, що невідомий чоловік забрав велосипед молодшого сина, а коли вона прийшла на місце події, ОСОБА_2 тримав велосипед сина та повідомив, що син велосипедом пошкодив дзеркало його автомобіля,вона запропонувала компенсувати вартість дзеркала, однак ОСОБА_2 не погодився і відмовився віддати велосипед, через що у них виник конфлікт, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Однак, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, вважаю, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Суд першої інстанції не дотримався зазначених вище положень КУпАПта не з`ясував фактичні обставини цього адміністративного правопорушення для повного, всебічного й об`єктивного розгляду справи, як цього вимагає стаття 245 КУпАП та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і, як наслідок, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з диспозицією, відповідальність за статтею 173 КУпАП передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Безпосереднім об`єктом охорони цієї норми є громадський порядок. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно в активній формі, безпричинно, з власної ініціативи чи через незначний привід порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності чи відпочинку. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права. Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 276129, 16 серпня 2024 року, о 16 год. 05 хв., ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку № 95/2А по просп. Миру в м. Хмельницькому, виражалася нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності також будь-яких інших доказів не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та, відповідно до статті 251 КУпАП, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, але не є остаточним і достатнім доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП. ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не визнала свою вину у вчиненому. Згідно з показаннями ОСОБА_1 , в той день старший син її повідомив, що невідомий чоловік забрав велосипед молодшого сина. Коли вона прийшла на місце події, ОСОБА_2 тримав велосипед сина та повідомив, що син велосипедом пошкодив дзеркало його автомобіля. Вона запропонувала компенсувати вартість дзеркала, однак ОСОБА_2 не погодився і відмовився віддати велосипед, через що у них виник конфлікт. Була емоційна розмова між нею та ОСОБА_2 , однак нецензурною лайкою в бік потерпілого ОСОБА_2 вона не висловлювалась. Разом з тим, з постановидізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Павліка Є.О. від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України вбачається, що опитана ОСОБА_1 визнала, що дійсно в неї виник словесний конфлікт із ОСОБА_2 , однак під час даного конфлікту була лише нецензурна лайка в бік ОСОБА_2 , будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому вона не спричиняла (а/с 3-4). Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 були наявні хуліганські дії. Після того як її діти пошкодили автомобіль ОСОБА_2 , ОСОБА_6 звинувачувала у таких наслідках ОСОБА_2 та висловлювалась в його бік нецензурною лайкою, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, зазначає, що після описаної події, звертався у лікарню за фактом нанесення тілесних ушкоджень, а 14.11.2024 було внесено відомості до ЄРДР за його заявою за фактом спричинення йому з боку ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Задля повного та об`єктивного розгляду справи, було задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_2 про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 її батько, в той вечір, перебуваючи у квартирі будинку, почула крик через вікно. На вулиці стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , між якими був конфлікт. Потерпілий ОСОБА_2 тримав у руках велосипед, в той час ОСОБА_1 ображала ОСОБА_2 та виривала у ОСОБА_2 велосипед з рук, штовхала батька. Коли ОСОБА_4 спустилась з квартири на вулицю, почула від ОСОБА_1 і у свій бік образливі вислови. Крім того, ОСОБА_1 в присутності дітей висловлювалась в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою та демонструвала непристойні жести. У дворі було багато людей, дітей, було жарко і всі вийшли на вулицю. Після словесної перепалки ОСОБА_1 викликала поліцію. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_2 є її сусідом, з ОСОБА_1 не знайомі. В той день сиділа на дитячому майданчику, спостерігала за онуками. В цей час хлопчик проїжджав на велосипеді та зачепив автомобіль ОСОБА_2 . Після цього з`явилась ОСОБА_1 та на вулиці почалися крики. ОСОБА_8 виривала велосипед, який тримав ОСОБА_9 . Що саме ОСОБА_1 кричала у бік ОСОБА_2 конкретно не чула, але зі слів інших осіб була нецензурна лексика. Діти бігали та дивились на це. Не довіряти або сумніватись в правдивості цих показів у суду апеляційної інстанції підстав немає. Апеляційний суд також бере до уваги, що 14.11.2024 за заявою ОСОБА_2 було внесено відомості до ЄРДР №42024242260000040, за тих обставин, що 21.08.2024, близько 16:05, невстановлена особа, перебуваючи біля будинку 95/2А, що по Проспекту Миру в м. Хмельницькому, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження (а/с 5). Постановою дізнавача сектору дізнання ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Павліка Є.О. від 31.12.2024 закрито кримінальне провадження №42024242260000040 від 14.11.2024 за ч.1 ст.125 КК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Цією ж постановою визначено копії матеріалів направити в СП ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності винної особи за ст.173 КУпАП (а/с 3-4). З вказаної постанови дізнавача вбачається, що під час досудового розслідування було допитано ряд свідків, які дійсно підтвердили неправомірні дії з боку ОСОБА_1 , щодо потерпілого ОСОБА_2 , а саме дрібне хуліганство, яке висловлювалось нецензурною лексикою в бік потерпілого. Суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним обставинам та не з`ясував, чи відбувався конфлікт між особами, зі сторони ОСОБА_1 з мотивів явної неповаги до суспільства, або у зв`язку з особистими мотивами, що виключало можливість кваліфікації дій особи за статтею 173 КУпАП. За відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к. Так під час апеляційного розгляду встановлено, що 16 серпня 2024 року, о 16.05 год. ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , в присутності інших громадян та дітей, які перебували на подвір`ї, виражалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. При цьому, нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв`язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров`ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, принижує та знижує рівень людського спілкування, та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність. Таким чином, в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 в активній формі, через незначний привід, знаходячись у громадському місці дворі будинку АДРЕСА_2 , в присутності інших громадян та дітей, які перебували на подвір`ї, виражалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності та відпочинку. Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які вказують, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а складений стосовно неї протокол з доданими до нього доказами, є належним доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. За встановлених обставин, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28лютого 2025 року скасуванню, з прийняттям нової, про притягнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173КУпАП. Разом з тим, згідно положень статті 38КУпАПадміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні три місяці з дня його виявлення.У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до п.7 ч.1 ст.247КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст.38 цього Кодексу. В даному випадку, строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 становив до 31.03.2025 та станом на момент розгляду справи апеляційним судом строк накладення адміністративного стягнення закінчився, оскільки кримінальне провадження закрито 31 грудня 2024, а тому провадження в справі, відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАПпідлягає закриттю, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 289, 247, 294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Поновити потерпілому ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницькоїобласті від 28 лютого 2025 року. Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити. Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28лютого 2025 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАПстосовно ОСОБА_1 підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173КУпАП та на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження закрити у зв`язку із закінченням на моментрозгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя