Ухвала КЦС ВС № 179/835/24

УХВАЛА 26 травня 2025 року м. Київ справа № 179/835/24 провадження № 61-6513ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у справі за позовом Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності та оренди, повернення земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 20 травня 2025 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, через систему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року в указаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження,оскільки, упорушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Касаційна скарга містить клопотання про відстрочення Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській областісплати судового збору з посиланням на фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору особа, яка подає касаційну скаргу, повинна одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не обґрунтувало належним чином наявність підстав для відстрочення йому сплати судового збору та не надало жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати (документів щодо фінансового стану, бюджетних асигнувань тощо). При цьому обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках. За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Зважаючи на те, що позовну заяву було подано у травні 2024 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн. Зі змісту касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що заявником оскаржуються судові рішення, якими задоволено дві вимоги немайнового характеру (усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки) і одна вимога майнового характеру (повернення земельної ділянки). Отже, судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень, якими задоволено дві вимоги немайнового характеру, становить 9 689,00 грн (3 028,00 грн х 2 х 200 % х 0,8). Водночас, відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 905/105/20 викладено висновок, що судовий збір за подання позовної заяви з вимогами про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна. Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. З огляду на те, що касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять інформації про ціну позову (вартість земельної ділянки), що не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви. При цьому слід зазначити про те, що судовий збір розраховується з суми, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з суми сплаченої позивачем при зверненні до суду із позовною заявою. Враховуючи наведене, заявникові, необхідно самостійно обрахувати судовий збір в частині майнової вимоги з розрахунку 1,5 % від ціни позову х 200 % х 0,8, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна на час подання позовної заяви. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров