Ухвала КЦС ВС № 363/2643/17

Ухвала 21 травня 2025 року м. Київ справа № 363/2643/17 провадження № 61-5494 ск 25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Ішутком Сергієм Юрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке є правонаступником Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка є правонаступником Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень, витребування земельних ділянок з незаконного володіння, ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке є правонаступником Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (далі ДП «Вищедубечанське лісове господарство») з позовом до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка є правонаступником Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 26 грудня 2013 року №304-28-VI, від 08 квітня 2014 року №334-31-VI щодо передання земельних ділянок у ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 від 05 березня 2016 року №3701, витребувати у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099, площею 0,12 га; земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100, площею 0,12 га; земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097, площею 0,0735 га, які розташовані в с. Новосілки Вишгородського району Київської області.

2. Рішенням від 13 червня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області відмовив у задоволенні позову.

3. Постановою від 12 листопада 2019 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області, скасував рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року та ухвалив нове судове рішення. Визнав незаконними та скасував рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 26 грудня 2013 року №304-28-VI, від 08 квітня 2014 року №334-31-VI щодо передання земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , визнав недійсним договір іпотеки від 05 березня 2016 року №3701, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , витребував у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099, площею 0,12 га, земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100, площею 0,12 га, та земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097, площею 0,0735 га, які розташовані в селі Новосілки Вишгородського району Київської області.

4. Постановою від 11 червня 2020 року Верховний Суд залишив без змін постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.

5. У липні 2022 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами.

6. Постановою від 25 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами.

7. Скасував постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року та ухвалив нове судове рішення, яким апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнив частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

8. Постановою від 01 листопада 2023 року Верховний Суд скасував постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. У травні 2024 року ОСОБА_1 подала суду апеляційної інстанції заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, за результатами розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

10. Ухвалою від 18 березня 2025 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, залишив в силі постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.

11. Відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.

12. У квітні 2025 року, засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ішутко С. Ю., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, у якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати хвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада року у справі № 363/2643/17 за нововиявленими обставинами та скасувати її. Відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Київської області та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року у справі № 363/2643/17. Задовольнити заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.

13. Згідно з положеннями частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що рішенням від 18 січня 2022 року у справі №363/1768/20 Вишгородський районний суд Київської області визнав протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо внесення до поземельної книги записів №006 та №007 від 18 листопада 2019 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001 та скасовав вказані записи, а також зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Київській області поновити записи від 13 серпня 2019 року №004 та №005 у поземельній книзі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001 площею 1,2427 га та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру щодо достовірної конфігурації зазначеної земельної ділянки.

15. ОСОБА_1 посилається на те, що встановлені рішенням Вишгородського районного суду Київської області 18 січня 2022 року в справі №363/1768/20 обставини щодо протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо внесення 18 листопада 2019 року до поземельної книги записів №006 та №007 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», є нововиявленими обставинами у цій справі. Суд встановив, що у зв`язку із внесенням 18 листопада 2019 року до поземельної книги оскаржуваних записів №006 та №007 щодо виправлень відомостей про координати земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, вказана земельна ділянка стала накладатися на суміжні земельні ділянки, які, зокрема, належали ОСОБА_1 .

16. Тому ОСОБА_1 вважає, що вказані обставини існували на час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції, та з об`єктивних причин не могли бути враховані при винесенні Київським апеляційним судом постанови від 12 листопада 2019 року у цій справі.

17. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

18. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

19. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

20. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

21. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

22. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

23. За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

24. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

25. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

26. Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

27. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

28. Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

29. Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані заявником обставини не мають ознаки нововиявлених обставин, оскільки вказаними записами №006 та №007, які внесені в поземельну книгу 08 листопада 2019 року лише встановлено конфігурацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001 на момент її формування 06 червня 2016 року з аналогічними координатами, які існували на момент розгляду справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій. Також не є нововиявленою обставиною і те, що у зв`язку з поновленням у поземельній книзі записів від 13 серпня 2019 року №004 та №005 та внесенням відомостей до Держгеокадастру щодо достовірної конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, було усунено накладення спірних земельних ділянок на земельну ділянку ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

30. ДП «Вищедубечанське лісове господарство» подавало до суду заяву від 21 жовтня 2019 року, в якій просило врахувати факт усунення накладки на землі лісогосподарського призначення шляхом відновлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, до якої було додано копію технічної документації відновлення меж земельної ділянки від 03 квітня 2018 року.

31. Суд апеляційної інстанції надав відповідну оцінку у своїй постанові вказаній заяві ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та копії технічної документації відновлення меж земельної ділянки.

32. Враховую викладене, суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку, що вказані обставини також не є нововиявленими, оскільки вони існували на час розгляду цієї справи, були дослідженні судами під час її розгляду, були відомі сторонам у справі, а тому посилання ОСОБА_1 на обставини, встановленні у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2022 року в справі №363/1768/20 не є нововиявленими, оскільки не мають преюдиційного значення для вирішення цієї справи, не впливають на висновки, зроблені апеляційним судом у постанові від 12 листопада 2019 року у цій справі.

33. Встановивши, що обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та у розумінні статті 423 ЦПК України такими не являються, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.

34. У касаційній скарзі ОСОБА_1 також просила задовольнити заяву про поворот виконання рішення Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, за розгляду заяви за нововиявленими обставинами, шляхом повернення відповідних прав у стан, що існував до відповідної реєстрації припинення права власності, та визнати право приватної власності ОСОБА_1 на земельні ділянки: 34.1. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 269494332218; кадастровий номер: 3221886400:36:073:0099, опис об`єкта: площа (га): 0,12; цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: Київська обл., Вишгородський р., с. Новосілки; 34.2. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 269509532218; кадастровий номер: 3221886400:36:073:0100, опис об`єкта: площа (га): 0,12; цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: Київська обл., Вишгородський р., с. Новосілки; 34.3. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 338668732218; кадастровий номер: 3221886400:36:073:0097, опис об`єкта: площа (га): 0,0735; цільове призначення: для індивідуального садівництва, адреса: Київська обл., Вишгородський р., с. Новосілки.

35. Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

36. Таким чином, поворот виконання рішення суду апеляційним судом здійснюється виключно у разі, якщо за результатами перегляду такого рішення в апеляційному порядку воно було скасовано та відповідно ухвалене нове судове рішення визначене п.1-4 ч.1 ст.444 ЦПК України.

37. Верховний суд погоджується, з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування повороту виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.

38. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

39. Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Ішутком Сергієм Юрійовичем на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яке є правонаступником Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка є правонаступником Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень, витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді В. В. Пророк І. В.Литвиненко Є. В. Петров