Постанова Дніпровський апеляційний суд № 209/3008/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1188/25 Справа № 209/3008/23 Головуючий у першій інстанції: Решетник Т. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Решетник Т.О. від 19 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення штрафних санкцій, ВСТАНОВИЛА: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 05 січня 2022 рокуу місті Дніпро по вулиці Робоча у напрямку перехрестя з вулицею Уральська зі сторони вулиці Криворізька сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Renault Megan Scenic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліс страхування №204459707, який під керуванням водія ОСОБА_3 при здійсненні маневру - об`їзд маршрутного мікроавтобусу, виїхав зі своєї полоси руху не упевнившись у безпеці, не дотримуючись дистанції та дозволеного швидкісного режиму, скоїв зіткнення з автомобілем, що рухався в попутному напрямку по полосі, на яку здійснено виїзд, а саме зіткнувся та пошкодив автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спричинивши пошкодження останнього. Автомобіль, який зазнав пошкодження, належить позивачу на праві приватної власності. Постановою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 18.02.2022 року у справі №209/328/22 ОСОБА_3 було визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді. Цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування в ПрАТ «Страхова Компанія «Саламандра», поліс №204459707. 14 липня 2022 року автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було відремонтовано, а вартість відновлювального ремонту склала 64594,00 грн та була сплачена позивачем 14.07.2022 згідно платіжного доручення №46. На адресу страхової компанії 14.01.2022 було направлено повідомлення про страхову подію, а 09.02.2022 заява про виплату страхового відшкодування. Лише 31 травня 2022 року позивач отримав часткове страхове відшкодування у розмірі 19203,66 грн, тобто виплата страхового відшкодування відбулась не у повному обсязі та з порушення встановленого 90-добового строку. Враховуючи вимоги чинного законодавства, розмір ліміту страхового відшкодування по страховому полісу №204459707, розмір франшизи та з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, ПрАТ «СК «Саламандра» зобов`язане сплатити позивачу страхове відшкодування в розмірі фактичних витрат, які були витрачені на відновлення пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу запасних частин в наступному розмірі: 36714,00 грн. (вартість запасних частин) х (1-0.6679 коефіцієнт зносу) + 7360,00 грн. (вартість послуг з ремонту транспортного засобу) + 20520,00 грн. (вартість послуг з ремонту транспортного засобу) - 19203,66 грн (виплачене сплачене страхове відшкодування) = 33197,62 грн. Штрафні санкції, що підлягають стягненню зі страхової за прострочення виплати самостійно визначеного нею страхового відшкодування становлять 748,42 грн., з яких пеня 199,93 грн,, 3% річних 29,99 грн. та інфляційні втрати 518,50 грн. Таким чином, до стягнення з ПрАТ «СК «Саламандра» належить загалом (33197,62 грн + 748,42 грн) 33946,04 грн. Винуватець ДТП - ОСОБА_3 повинен сплатити позивачу шкоду, завдану майну та не відшкодовану страховою компанією у наступному розмірі: 65594 грн. (фактичні витрати на відновлювальний ремонт) - 19203,66 грн. (отримане страхове відшкодування) - 33197,62 грн. (розмір відшкодування витрат на фактичне відновлення, що підлягає стягненню зі страхової) + 2500,00 грн (франшиза) = 14692,72 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з ПрАТ «СК «Саламандра» страхове відшкодування у сумі 33197,62 грн. та штрафні санкції за прострочення виплати самостійно визначеного страхового відшкодування у сумі 748,42 грн; стягнути з відповідача ОСОБА_3 відшкодування за завдану матеріальну шкоду об`єктом підвищеної небезпеки у сумі 14692,72 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Саламандра» на користь ОСОБА_1 29971,54 грн страхового відшкодування, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 199,93 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 518,50 грн, 3% річних в розмірі 29,99 грн, а всього 30719,96 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2500,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Саламандра» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 511,84 грн, а також витрати на правничу допомогу в сумі 4767,34 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 221,46 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 2062,66 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 48638,76 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення місцевого суду з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 05.01.2022 року о 14.25 годині в м. Дніпро, по вул. Робочій в районі будинку №25А, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем "Renault" д.н. « НОМЕР_1 », під час здійснення маневру не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen д.н. « НОМЕР_2 ». В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження та завдані матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.10.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП (а.с. 35-37 т.1). Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.02.2022 у справі №209/328/22 відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122- 4 КУпАП (а.с. 35-37 т.1). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана вище постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 01.03.2022. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », 2012 року випуску, є ОСОБА_1 (а.с. 34 т.1). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як володільця наземного транспортного засобу, була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування в ПрАТ «СК «Саламандра», згідно полісу ОСЦПВ №204459707 від 12.06.2021 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130000,00 грн, франшиза - 2500,00 грн (а.с. 108 т.1). 14.01.2022 позивачем було направлено на адресу ПрАТ «Страхова Компанія «Саламандра» повідомлення про страхову подію, яке отримане останнім 17.01.2022 року (а.с. 43-44, 45, 46 т.1). 09.02.2022 позивачем на адресу ПрАТ «Страхова Компанія «Саламандра» була направлена заява від 07.02.2022 про виплату страхового відшкодування, яка була отримана страховою компанією 11.02.2022, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47-48, 49, 50). У липні 2022 року належний позивачу автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_2 »було відремонтовано, а вартість відновлювального ремонту склала 64594,00 грн, що підтверджується копією договору №2705/2022 надання послуг з ремонту автотранспорту, укладеного 27.05.2022 з суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_4 , копією акту приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 64594,00 грн, а також копією платіжного доручення від 14.07.2022 №46 про сплату позивачем на користь ФОП ОСОБА_4 64594,00 грн (а.с. 39-40, 41, 42 т.1). 31 травня 2022 року ПрАТ «СК «Саламандра» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 19203, 66 грн, згідно страхового акту №0038964.01.22/1, що підтверджується копією платіжного доручення №7 від 31.05.2022 (а.с. 148 т.1). Відповідно до копії звіту №219/09-23 від 14.09.2023 року, складеного ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », з урахуванням зносу (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування), складає 25700,68 грн, без урахування зносу (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування) - 45636,36 грн; ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження - 266730,31 грн; значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,7 (а.с. 131-147 т.1). Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц (провадження №14-80цс19)). За ст. ст. 3, 6, п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин)передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди; страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого; у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи; у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин)обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує. Згідно ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин)виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна. Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону. Відповідно до копії звіту №219/09-23 від 14.09.2023 року, складеного ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », з урахуванням зносу (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування), складає 25700,68 грн, без урахування зносу (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування) - 45636,36 грн; ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження - 266730,31 грн; значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,7 (а.с. 131-147 т.1). Належний позивачу автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » фактично відремонтований, а вартість відновлювальних робіт склала 64594,00 грн без ПДВ, що підтверджується копією акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.05.2022 на загальну суму 64594,00 грн, а також копією платіжного доручення від 14.07.2022 №46 про сплату позивачем на користь ФОП ОСОБА_4 64594,00 грн (а.с. 39-40, 41, 42 т.1). Згідно змісту вказаного вище акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.05.2022, вартість виконаних робіт становить 7360,00 грн, вартість фарбування - 20520,00 грн, вартість запасних частин (деталей) - 36714,00 грн (а.с. 79 т.1). Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092). Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Е з - коефіцієнт фізичного зносу. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Отже, правильним є покладання обов`язку на винного водія з відшкодування різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17, від 05 грудня 2018 року у справі №752/19570/15-ц. З урахування встановлених судом обставин вартості фактично проведеного ремонту належного позивачу автомобіля, вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу розраховується за вказаною вище формулою: 7360,00 грн + 20520,00 грн вартість ремонтно-відновлювальних робіт + 36714,00 грн вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту х (1- 0,7) = 38894,20 грн. Необхідно зауважити, що належним доказом у даній справі щодо визначення коефіцієнта фізичного зносу належного позивачу автомобіля (0,7) є звіт №219/09-23 від 14.09.2023 року, складений ФОП ОСОБА_5 (а.с. 131-147 т.1). Посилання позивача на лист ПрАТ «СК «Саламандра» від 02.08.2022 №2305, в якому зазначено, зокрема, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Passat» - 0,6679, не приймається до уваги судом, адже цей лист не містить обґрунтувань визначення значення коефіцієнта фізичного зносу (формули, вихідних даних), або посилань на відповідне дослідження спеціаліста (експерта), тощо (а.с. 77 т.1). 31 травня 2022 року ПрАТ «СК «Саламандра» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 19203,66 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №7 від 31.05.2022 (а.с. 148 т.1). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,7), становить 38894,20 грн; враховуючи часткову виплату відповідачем грошових коштів позивачу у розмірі 19203,66 грн; розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ПрАТ «СК «Саламандра» на користь ОСОБА_1 3226,08 грн (понад 29971,54 грн), адже сума недоплаченого страхового відшкодування становить (вартість ремонту з урахуванням зносу 38894,20 грн - виплачена страховою компанією сума 19203,66 грн - франшиза 2500,00 грн) 17190,54 грн. Будь-яких інших належних та допустимих доказів вартості відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом, призначення відповідної судової автотоварознавчої експертизи - суду не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Відповідач ПрАТ «СК «Саламандра» рішення місцевого суду в частині задоволених до нього позовних вимог не оскаржує. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині частині залишених без задоволення позовних вимог щодо стягнення зі страхової компанії 3226,08 грн недоплаченого страхового відшкодування та стягнення з винуватця ДТП матеріальної шкоди у розмірі 12192,72 грн. Тому суд апеляційної інстанції справу в частині стягнення з ПрАТ «СК «Саламандра» 29971,54 грн страхового відшкодування, пені у розмірі 199,93 грн, інфляційних втрат 518,50 грн, 3% річних 29,99 грн, а всього 30719,96 грн, а також в частині стягнення з ОСОБА_3 франшизи 2500,00 грн не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. Апеляційна скарга не містить належного обґрунтування суми недоплаченого страхового відшкодування, а наведений розрахунок не відповідає змісту позовних вимог. Отже, рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні з ПрАТ «СК «Саламандра» 3226,08 грн недоплаченого страхового відшкодування підлягає залишенню без змін. Разом з тим, оскільки у страховика не виник обов`язок з відшкодування різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, - колегія дійшла висновку про наявність підстав покладення відповідальності у цій частині на винуватця ДТП - ОСОБА_3 . Виходячи з викладеного, встановивши, що вартість фактично проведених позивачем ремонтних робіт належного йому автомобіля склала 64594,00 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (без ПДВ) становить 38894,20 грн; приймаючи до уваги, що страхувальником ( ОСОБА_3 ) також має бути компенсована сума франшизи, яка погоджена договором страхування у сумі 2500,00 грн; розглядаючи дану справу в межах заявлених позовних вимог, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої у результаті ДТП, у сумі 12192,72 грн (у межах заявлених позовних вимог). Колегія звертає увагу, що різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) в сумі 64594,00 грн та розміром вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні (38894,20 грн), з відрахуванням суми франшизи - 2500,00 грн, становить - 28199,80 грн. Однак, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 . На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 12192,72 грн. За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. У відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позовної заяви (1073,60 грн) та апеляційної скарги (1610,40 грн), а також витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що надана адвокаткою Корніловою Е.Ю., згідно договору від 01.06.2020, акту наданої правничої допомоги від 01.04.2024, платіжної інструкції від 24.07.2023 на суму 10000,00 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3831,84 грн (12684,00 грн х 30,21%) (а.с. 11, 13-15, 16, 17, 215, 216 т.1, 11 т.2). Тому рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 221,46 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 2062,66 грн підлягає також скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України). Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 12192,72 грн; в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 221,46 грн, а також витрат на правничу допомогу в сумі 2062,66 грн скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду в сумі 12192 (дванадцять тисяч сто дев`яносто дві) грн 72 коп. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 3831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн 84 коп. В іншій оскаржуваній частині рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 23 травня 2025 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова