Постанова Одеський апеляційний суд № 522/15710/24

Номер провадження: 33/813/668/25 Номер справи місцевого суду: 522/15710/24 Головуючий у першій інстанції Русєва А.С. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.05.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., за участю секретаря Малюти Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну cкapгy ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №123665, 05.09.2024 року о 20:45 год. ОСОБА_1 у м. Одеса, вул. Рішельєвська, 18, керуючи транспортним засобом «КІА», державні номерні знаки НОМЕР_1 , виїжджаючи на регульоване перехрестя вул. Жуковського з вул. Рішельєвська на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з транспортним засобом, а саме мотоциклом «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Рішельєвська на зелений сигнал світлофору, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушила вимоги п. 8.7.3.е ПДР України. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок. Не погодившись з наведеною постановою суду, 12.02.2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року, скасувати вказану постанову та провадження у справі закрити. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що судовий розгляд в суді проведено за її відсутності оскільки не подавала заяв про направлення судової повістки за допомогою смс-повідомлень. Про оскаржувану постанову стало відомо лише під час розгляду цивільної справи про відшкодування шкоди. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що помилковими є висновки суду про притягнення ОСОБА_1 за аналогічне правопорушення, оскільки постанова по справі №522/15040/24 не відноситься до ОСОБА_1 .. Правопорушення було вчинено нею вперше, тому відсутні обставини що обтяжують її відповідальність. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена жодним належним та допустимим доказом. На місці ДТП ОСОБА_1 зазначила, що ДТП відбулось в той момент коли вона закінчувала маневр проїзду регульованого перехрестя та не виїжджала на заборонний сигнал світлофору. Поліцейськими не було надано циклограми, відеозаписів. ОСОБА_2 не переконавшись у безпечності свого маневру почав рух, із різким пришвидшенням та не надав переваги ОСОБА_1 .. Судом не було враховано характеру удару транспортних засобів. ОСОБА_2 не мав перешкод для уникнення зіткнення з автомобілем. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, представник Бабчука Д.М. заперечував проти задоволення скарги. Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк. Матеріали справи не містять доказів про надсилання та отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови. Відповідно до наданого ОСОБА_1 копії конверту відправленого в рамках цивільного позову, разом з яким було долучено копію оскаржуваної постанови, остання її отримала 25.01.2025 (а.с. 30). З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась 12.02.2025 (а.с. 36). За таких обставин, ОСОБА_1 була позбавлена можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині адміністративного стягнення, виходячи з наступного. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 123665 від 05.09.2024 (а.с.1). Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №123665, 05.09.2024 року о 20:45 год. ОСОБА_1 у м. Одеса, вул. Рішельєвська, 18, керуючи транспортним засобом «КІА», державні номерні знаки НОМЕР_1 , виїжджаючи на регульоване перехрестя вул. Жуковського з вул. Рішельєвська на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з транспортним засобом, а саме мотоциклом «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Рішельєвська на зелений сигнал світлофору, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушила вимоги п. 8.7.3.е ПДР України. До протоколу про адміністративне правопорушення долучені: - схема дорожньо - транспортної пригоди, на якій зафіксовано ділянку дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода; напрямок руху транспортних засобів, місце ДТП, розташування транспортних засобів після зіткнення транспортних засобів, що узгоджується з відомостями, викладеними протоколі. Схема підписана учасниками пригоди без зауважень; (а.с.3); - пояснення водія ОСОБА_1 , в яких остання вказувала, що їхала транспортним засобом «КІА», державні номерні знаки НОМЕР_1 , з вулиці Жуковського-Рішельєвська, майже на червоний, на перехресті в`їхав мотоцикл на зелений, але вписався в бочину і далі проїхала на аварійці 200 м. (а.с. 4) - поясненнями водія ОСОБА_2 , в яких останній зазначив, що пересувався на мотоциклі «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_2 по вул. Рішельєвська в сторону ЖД вокзалу в центральній лівій полосі на зелене світло світлофору, з вул. Жуковського на автомобілі «КІА», державні номерні знаки НОМЕР_1 , в напрямку вул. Екатеринівській на червоне світло світлофору, в результаті чого останній в`їхав в заднє праве крило вказаного авто. В результаті чого мотоцикл здійснив падіння на праву сторону. (а.с. 5) Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як у сукупності, так і окремо, враховуючи пояснення учасників ДТП, дані, які визначені в схемі ДТП: рух та місце зіткнення транспортних засобів, розташування транспортних засобів після ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що мало місце порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху. Будь-яких доказів, які б спростовували обставини ДТП, апелянтом не надано. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що жодних доказів, що ОСОБА_1 рухалась на заборонений сигнал світлофору, крім пояснень потерпілого, матеріали справи не містять та працівниками поліції не було взято до уваги пояснення останньої, та що ДТП сталось в момент закінчення ОСОБА_1 маневру проїзду регульованого перехрестя. Відповідно до пункту 8.7. ПДР України світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Пунктом 8.7.3 а ПДР України передбачено, що зелений сигнал світлофора дозволяє рух. Пунктом 8.7.3 е ПДР України передбачено, що червоний сигнал світлофору, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Відповідно до пункту 8.7.3 є ПДР України, поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу. В самих поясненнях ОСОБА_1 долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, остання зазначила, що рухалась майже на червоний сигнал світлофору. Враховуючи вказані норми ПДР України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 8.7.3.е ПДР України, керуючи транспортним засобом «КІА», державні номерні знаки НОМЕР_1 , виїжджаючи на регульоване перехрестя вул. Жуковського з вул. Рішельєвська на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з транспортним засобом, а саме мотоциклом «BMW», державні номерні знаки НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Рішельєвська на зелений сигнал світлофору, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. За вказаних обставин, дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням ДТП та кваліфіковані вірно за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Доводи скарги про порушення ОСОБА_2 п. 16.5 ПДР України підставою звільнення від відповідальності ОСОБА_1 бути не можуть, оскільки достатніх доказів на їх підтвердження у справі немає. Жодних інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Разом з тим заслуговують на увагу твердження апелянта, що помилковими є посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 не вперше притягується до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та постанову Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/15040/24 від 23.09.2024 року. Відповідно до матеріалів вказаної справи, особою щодо якої складено протокол є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Відповідно до змісту постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2024 року у справі №522/15040/24, на яку посилався суд першої інстанції, особою щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином, помилковими є висновки суду першої інстанції про наявність повторності притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки судом не було враховано, що у справі №522/15040/24 протокол про адміністративне правопорушення складено на іншу особу. Згідно зі ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 6 (шість) місяців, не в повій мірі врахував передбачені ст. 33 КУпАП обставини. Так, визначаючи міру відповідальності ОСОБА_1 , судом першої інстанції враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника; обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність суд першої інстанції не вбачав, вказував, що в притягуваної розвинуте відчуття безкарності й допустимості подібної поведінки. Скоєння правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП з певною періодичністю, які могли потягнути за собою і більш тяжкі наслідки, свідчить про те, наскільки ОСОБА_1 зневажливо ставиться до вимог закону щодо виконання ПДР та інших учасників дорожнього руху. Суд вважав, що належний виховний вплив на ОСОБА_1 справить лише позбавлення права керування транспортними засобами і саме це стягнення необхідно застосувати, оскільки саме таке стягнення досягне мети його застосування. Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно ст. 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою. За приписами ст. 34 КУпАП обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом не встановлено обставин, що передбачені ст. 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .. Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , у розумінні ст. 34 КУпАП, апеляційний суд визнає те, що ОСОБА_1 раніше ніколи не притягувалась до адміністративної відповідальності. Отже, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає обставинам справи, не в повній мірі відповідає меті застосування такого стягнення, встановленій ст. 23 КУпАП. Враховуючи наявність вищевказаних обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутність обставин що її обтяжують, а також положення ст. 33 КУпАП, апеляційний суд доходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових адміністративних правопорушень можливе шляхом застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову. Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги. Оскаржувану постанову необхідно змінити в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, застосувавши до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 грн. Керуючись ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, в частині призначеного адміністративного стягнення змінити. Накласти на ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. В решті постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова