Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 726/88/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 726/88/25 Головуючий у 1-й інстанції: Проскурняк І.Г. Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 21 травня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 13 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 2545 від 31.12.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу закрити. 1.2 В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що рішення прийнято відповідачем з порушенням норм процесуального та матеріального права.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №2545 від 31.12.2024 ОСОБА_1 притягнуто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 2.2 Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 13.02.2025, у задоволенні позову відмовлено. 3.2 Суд першої інстанції встановив, що поштова відмітка «адресат відсутній за вказаною адресою» є належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного, а дату 23.10.2024, слід вважати датою вручення повістки з подальшим обов`язком прибуття до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Описки у протоколі, не є значними і не створюють порушення.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. 4.1 Позивач просить скасувати рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 13.02.2025 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи. 4.3 Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 1.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. 1.3 На підставі ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. 1.4 Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 1.5 Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 1.6 Частиною 3 статті 210-1 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду 1.7 Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 1.8 Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». 1.9 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. 1.10 Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. 1.11 Нормами п.п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2024 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу. 1.12 Копією паспорта позивача, наявної в матеріалах справи, його повне ПІБ: ОСОБА_1 . Як вбачається з копії конверту та повістки, вони складені на ім`я « ОСОБА_1 », що не відповідає документу. 1.13 Колегія суддів оцінює як належний і допустимий доказ довідку начальника відділення 58017 ТОВ «Укрпошта» м. Чернівці вул. Хотинська, 73, ОСОБА_3 про те, що на ім`я ОСОБА_1 в період жовтень-грудень 2024 року рекомендовані листи не надходили. 1.14 З наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач неналежним чином здійснив оповіщення позивача, а відтак подальше його притягнення до відповідальності за неприбуття за повісткою є безпідставним. 1.15 Крім того, складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки особи, уповноваженої на розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. 1.16 Наявна в матеріалах копія протоколу №2545 від 12.12.2024 окрім невірного зазначення ПІБ позивача, містить невірну дату його народження « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замість правильної « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відтак, даний протокол є неналежним доказом винуватості позивача, оскільки містить відомості іншої особи, що притягається до відповідальності. 1.17 На підставі сукупності вказаних фактів, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки відповідач не довів належними і допустимими доказами факту повідомлення позивача про необхідність його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до вимог законодавства, а суд першої інстанції наведені обставини не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. 1.18 Щодо витрат позивача на правову допомогу, колегія суддів оцінює співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, з урахуванням обсягу необхідної правової допомоги, складністю справи, ціною позову, значенням даної справи для сторін, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу та наданих послуг, а також кількості підготовлених документів та їх зміст. 1.19 Дана справа незначної складності розглядалася без участі захисника, апеляційна скарга збігається з викладеними у позові поясненнями і обставинами. 1.20 Враховуючи, що розмір вартості наданих послуг, визначених позивачем, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача частини судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу, а саме 2000 грн, що відповідає засадам співмірності та справедливості.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. 2.2 Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 2.3 За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 13 лютого 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову №2545 від 31 грудня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження у справі закрити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1332,40 грн. сплаченого судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.