Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/8673/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/8673/22 Номер провадження 22-ц/814/338/25Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Триголова В. М., Обідіної О. І. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2024 року, ухвалене в м. Полтаві під головуванням судді Шевської О. І. у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що проводить досудове розслідування, в с т а н о в и в: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що проводить досудове розслідування. Позов мотивовано тим, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Офіційно працевлаштований та працює у ТОВ «Аллан» з 21.08.2019 по теперішній час на посаді техніка. У лютому 2020 року під час зупинки його транспортного засобу через несправність габаритів та перевірки його документів, працівниками поліції йому було повідомлено, що згідно з інформаційно-пошуковою системою Міністерства внутрішніх справ України «Армор» він числиться померлим, що стало для нього повним шоком. З метою встановлення усіх обставин, що стали підставою для визнання його померлим, 25.02.2020 він звернувся до Відділення поліції № 1 ГУНП в Полтавській області. Було встановлено, що у СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебувало кримінальне провадження № 12019170020002513 від 15.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України. Проведеним досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню займалась група слідчих СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Матвієць Е. С. та ОСОБА_2 . Слідчим Матвієць Е. С. надано пояснення, що по даному кримінальному провадженню встановлення особи померлою відбулося з показів лікаря реанімаційного відділення № 1 МКЛ м. Полтави ОСОБА_3 та історії хвороби на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки за нововиявленими обставинами за його заявою, слідчим було допитано у якості свідка його та його сестру ОСОБА_4 та шляхом пред`явлення фотокарток для впізнання трупа по фотознімкам опізнано у померлому їх брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після допиту старшим слідчим групи слідчих слідчим ОСОБА_6 йому було повідомлено, що він виключить його з інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «Армор», як померлого. Також вказував, що у листопаді 2020 року дізнався від своєї сестри ОСОБА_4 про те, що 10.10.2020 Київським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану було видано свідоцтво про смерть 14.11.2019 ОСОБА_1 , про що 28.11.2019 складено відповідний актовий запис № 1248 про смерть, що стало для нього великим стресом. З метою встановлення всіх обставин по справі, він звернувся до СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, де його повідомили, що слідчий ОСОБА_6 звільнився, а матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12019170020002513 розголошенню не підлягають. 18.11.2020 він звернувся з офіційною заявою до ВП № 1 ГУНП в Полтавській області з проханням надати інформацію про причини визнання його померлим з подальшою реєстрацією факту його смерті, на яку 03.12.2020 отримав відповідь, в якій вказано, що по даному кримінальному провадженню встановлення особи померлою відбулося з показів лікаря реанімаційного відділення №1 МКЛ м. Полтави ОСОБА_3 та історії хвороби на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок чого видано лікарське свідоцтво про смерть бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації на ім`я ОСОБА_1 . Інші дані не підлягають до розголошення з посиланням на Закон України «Про інформацію». Вказував, що на звернення до прокурора Полтавської місцевої прокуратури Хмари М. А. 28.12.2020 отримав відповідь про те, що запитувана інформація стосовно того, яким чином ОСОБА_1 було визнано померлим та на підставі чого було здійснено актовий запис про смерть, міститься в постанові про закриття кримінального провадження. Так, у даній постанові про закриття кримінального провадження від 30.03.2020 вказано, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні від 15.11.2019 за № 12019170020002513 17.11.2019 було допитано в якості свідка лікаря реанімаційного відділення № 1 МКЛ м. Полтави ОСОБА_3 , який пояснив, що 14.11.2019 до реанімаційного відділення № 1 МКЛ м. Полтави із КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева» було доставлено громадянина, котрий назвався ОСОБА_1 , будь-яких документів щодо встановлення особи виявлено не було. Було видано лікарське свідоцтво про смерть № 1536 від 27.11.2019 на ім`я ОСОБА_1 . У подальшому лікарське свідоцтво на особу про смерть № 1536 від 27.11.2019 зареєстровано у Київському районному відділенні державної реєстраційної служби ГТУЮ у Полтавській області (актовий запис № 1284 від 28.11.2019). Надалі, 25.02.2020 було встановлено нововиявлені обставини, а саме той факт, що дійсно померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 особою був ОСОБА_5 , який був доставлений з КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева» до реанімаційного відділення № 1 МКЛ м. Полтави та назвався даними свого брата ОСОБА_1 . Вказав, що слідчим належним чином особу померлого не було перевірено та не вчинено належних дій для встановлення його дійсних даних. Також даною постановою встановлено відсутність факту смерті ОСОБА_1 та відсутність об`єктивної сторони складу злочину передбаченого статтею 115 КК України у події смерті ОСОБА_5 05.02.2021 Київським районним у м. Полтаві відділом ДПРАЦС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за заявою про анулювання запису № 1284 від 28.11.2019 було надано відповідь про відсутність підстав для внесення змін або анулювання актового запису № 1284 від 28.11.2019, оскільки Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджений наказом МЮУ від 12.01.2011 визначений спеціальний порядок вказаних дій. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05.01.2022 по справі № 552/6166/21 анульовано актовий запис № 1284 від 28.11.2019 про смерть ОСОБА_1 . Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 10.05.2022 встановлено факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані обставини, які виникли через службову недбалість в рамках досудового розслідування призвели до моральних страждань позивача. Зазначав, що він пройшов усі бюрократичні процедури з метою відновлення своїх прав, скасування актового запису про смерть та встановлення факту смерті брата, у зв`язку з чим поніс не лише моральні страждання, а і матеріальні витрати. Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з Державного бюджету шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн, завдану незаконними діями органу, що здійснював досудове розслідування. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2022 року на підстав пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України вказану цивільну справу передано на розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави (а. с. 27-28). Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного бюджету шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн, завдану особі незаконними діями органу, що здійснював досудове розслідування. Рішення суду мотивовано доведеністю заявлених позовних вимог та наявністю належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок незаконної бездіяльності слідчих ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, які не вжили усіх необхідних заходів для встановлення особи померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , що призвело до визнання позивача ОСОБА_1 померлим. Не погодившись з вказаним рішенням, представник ГУ НП в Полтавській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом взагалі не надано оцінки доводам відповідача про те, що визнання особи померлою не відноситься до компетенції ГУ НПУ в Полтавській області, а така реєстрація смерті позивача здійснена Київським відділом ДРАЦС у м. Полтаві на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 1536 від 27.11.2019, виданого Полтавським обласним бюро судово-медично експертизи. Відтак, посадові особи ГУ НПУ в Полтавській області не приймали жодного протиправного рішення стосовно ОСОБА_1 . Вказує, що позивачем не доведено факт протиправних діянь ГУ НП в Полтавській області та жодних доказів наявності моральної шкоди, а також наявність причинного зв`язку між протиправними діяннями та завданою шкодою. Зазначає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до збагачення. Проте, з позовної заяви не зрозуміло, яким чином та на які обставини посилається позивач при визначенні розміру моральної шкоди. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та перевіривши доводи апеляційної скарги й матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білокузьминівка, Констянтинівського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.04.1983. Проживає про АДРЕСА_1 . Згідно довідки № 12/23 від 18.10.2023 позивач з 21.08.2019 по теперішній час працює на посаді техніка в ТОВ «Аллан». Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 10.10.2020 Київським районним у місті Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ в Полтавській області, 28 листопада 2019 року було зареєстровано смерть ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , як померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 36 років у м. Полтаві, про що вчинено актовий запис № 1284. З метою з`ясування вказаних обставин ОСОБА_1 25.02.2020 звернувся до ВП № 1 ГУ НП в Полтавській області. В ході проведеної за його заявою перевірки було встановлено, що у ВП № 1 ГУ НП в Полтавській області перебувало кримінальне провадження № 12019170020002513 від 15.11.2029, внесене до ЄРДР за повідомленням чергового лікаря 1 МКЛ м. Полтава за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України по факту смерті чоловіка, який назвався ОСОБА_1 . Проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню було доручено групі слідчих, слідчому СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області Матвієць Е. С. та ОСОБА_2 . Згідно матеріалів вказаного кримінального провадження, в ході проведення слідчих дій слідчим Матвієць Е. С. було складено рапорт по факту раптової смерті ОСОБА_1 , протокол огляду трупа від 14.11.2019, протокол допиту свідка ОСОБА_3 та винесено постанову від 16.11.2019 про проведення судово-медичної експертизи трупа щодо причин смерті ОСОБА_1 27.11.2019 видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_1 № 1536 та довідку про причину смерті № 1536. Постановою слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області Матвієць Е. С. від 29.11.2019 закрито вказане кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України . 25.02.2020 прокурором Полтавської місцевої прокуратури Хмара М. А. винесено постанову про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12019170020002513 від 15.11.2029, а матеріали досудового розслідування направлено до СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області для подальшого розслідування, в ході якого 25.02.2020 було складено протоколи допитів свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та протоколи пред`явлення трупа для впізнання по фотознімках, під час якого у померлому впізнано брата позивача - ОСОБА_5 30.03.2020 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12019170020002513 від 15.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України за фактом смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно відповіді ВП № 1 ГУ НП в Полтавській області від 03.12.2020 № д-515/115/102/02-2020, встановлення особи померлого у кримінальному провадженні № 12019170020002513 від 15.11.2019 відбулося зі слів лікаря реанімаційного відділення 1 МКЛ м. Полтава ОСОБА_3 та історії хвороби на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарського свідоцтва про смерть бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації. 05.02.2021 Київським районним в місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надано позивачу відповідь про відсутність підстав для внесення змін або анулювання актового запису № 1284 від 28.11.2019 про смерть ОСОБА_1 у зв`язку із встановленою процедурою вчинення вказаних дій. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05.01.2022 у справі № 552/6166/21 зобов`язано Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) анулювати актовий запис № 1284 від 28.11.2019 про смерть ОСОБА_1 , складений Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 28.11.2019 на підставі лікарського свідоцтва про смерть (остаточного) № 1536 від 27.11.2019, виданого Полтавським обласним бюро судово-медичної експертизи, згідно якого ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Полтаві. Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 10.05.2022 у справі № 948/195/22 встановлено факт смерті ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ряське Машівського району Полтавської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділенні реанімації 1-ї міської клінічної лікарні у м. Полтава, причина смерті - загальна інтоксикація організму, панкреонекроз. Згідно висновку експерта № 3376 від 27.03.2024 за результатами проведення судово-психологічної експертизи у цивільній справі № 552/8673/22 (провадження № 2/554/206/2023) Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса», Полтавське відділення, на виконання ухвали суду від 10.08.2023 встановлено, що обставини визнання ОСОБА_1 померлим спричинили до існування у нього психічних страждань. Психічні страждання, заподіяні ОСОБА_1 , уразили суттєві для позивача сфери його соціального функціонування і є тривалими, отже - суттєвими. Суттєві моральні страждання є психологічною підставою для встановлення судом факту заподіяння йому моральної шкоди. Ситуація визнання ОСОБА_1 померлим є для нього психотравмуючою подією, яка полягає в існуванні у нього упродовж тривалого часу негативних емоційних переживань тривоги, невизначеності, зневаженості, усвідомлення неможливості реалізовувати свої права громадянина і плани, в необхідності докладати надлишкові зусилля, витрачати життєві ресурси для відновлення своїх прав, порушенні соціального функціонування у щоденному житті й професійній діяльності. Можливий розмір компенсації за завдані страждання у випадку встановлення судом наявності факту неправомірних дій (бездіяльності) з боку органу досудового розслідування становить 27 мінімальних заробітних плат. Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (стаття 1167 ЦК України). Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду встановлено статтею 1176 ЦК України, згідно частини шостої якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, крім зазначених у частині першій цієї статті, відшкодовується на загальних підставах. Відповідно до частини першої статті 1173, частини першої статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, а також шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та осіб. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21). У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань внаслідок констатації його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 через неналежне виконання службовими особами ГУНП в Полтавській області своїх повноважень по встановленню особи померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділенні реанімації 1-ї міської клінічної лікарні у м. Полтава ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідно до статей 1, 2, 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Систему поліції складають центральний орган управління поліції та територіальні органи поліції, які утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи. У складі поліції функціонують органи досудового розслідування. Відповідно до статей 238, 242 КПК України, статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров`я, Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України, Генеральної прокуратури України 29.09.2017 № 807/1193/279, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2017 р. за № 1299/31167, що діяв на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170020002513 від 15.11.2019, Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 р. № 6, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за № 257/793, на органи досудового розслідування у взаємодії з установами судово-медичної експертизи покладено обов`язок встановлення причин смерті та особи померлого. Так, у разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини чи підозри на таку або встановлення таких фактів під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово або при нез`ясованих обставинах, а також трупа невстановленої особи на місце події виїжджають слідчо-оперативна група, працівники Експертної служби МВС та судово-медичний експерт або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта, та за необхідності інші спеціалісти. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов`язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта, з детальним описом зовнішніх ознак тіла, включаючи особливі прикмети, одягу, наявних документів. Ідентифікація померлого проводиться за документами, що посвідчують його особу (паспорт, посвідчення), а у разі відсутності таких представниками органів слідства проводиться дактилоскопія трупа невідомої особи та складається розпізнавальна картка, в якій зазначається опис прикмет трупа, особливостей одягу і викладення даних про час та причину настання смерті за висновком судово-медичного експерта та долучаються дактилоскопічні відбитки. У порядку, встановленому статтею 230 КПК України, проводиться впізнання трупа. Згідно статей 26, 27 Закону України «Про Національну поліцію» поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв`язку з хворобою або неповнолітнім віком, та забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК) стосовно осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт). Поліція також має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Порядок функціонування (формування, ведення та використання) дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України визначається Інструкцією про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України, затвердженою наказом МВС України від 11.09.2001 № 785, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2001 р. за № 1066/6257. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170020002513 від 15.11.2019 слідчим СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області вказані вимоги дотримані не були та за відсутності документів у особи, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділенні реанімації 1-ї міської клінічної лікарні у м. Полтава, не було вжито заходів щодо встановлення особи невпізнаного трупа. Обмежившись лише допитом лікаря реанімаційного відділення 1-ї МКЛ ОСОБА_3 , який за відсутності документів у померлого не міг достеменно засвідчити його особу, слідчий не вжив заходів щодо встановлення даних про особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про документи, які оформлювалися на його ім`я, відомості про зареєстроване або задеклароване його місце проживання (перебування) із застосуванням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, не перевірив фактичне перебування особи за даною адресою, наявність у нього родичів, які б могли впізнати труп, що призвело до реєстрації смерті особи, яка є живою. Доводи апеляційної скарги представника відповідача, що реєстрація смерті ОСОБА_1 здійснювалась Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, а лікарське свідоцтво про смерть № 1536 від 27.11.2019 видавалось Полтавським обласним бюро судово-медично експертизи, не звільняють ГУНП в Полтавській області від відповідальності за спричинення позивачеві моральної шкоди, оскільки повноваженнями по встановленню особи невпізнаних трупів та вжиття всіх передбачених КПК України заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження наділені саме органи досудового розслідування. Встановивши факт протиправної бездіяльності СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170020002513 від 15.11.2019, внаслідок чого лікарське свідоцтво про смерть, видане бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації, було виписано відповідно на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стало підставою для державної реєстрації його смерті, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для відшкодування державною завданої позивачу моральної шкоди. Проте, присуджуючи позивачеві компенсацію моральної шкоди у 100 000 грн, суд не врахував, що розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати суму, достатню для розумного задоволення потреб потерпілого та не повинен приводити до його збагачення. Відповідно до положень частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності, щоб забезпечити, що відшкодування буде розумним та відповідатиме конкретній ситуації. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21)). Таким чином розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. З урахуванням обставин цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди не в повній мірі було враховано принципи пропорційності, розумності та справедливості і доводи апеляційної скарги представника ГУ НП в Полтавській області в цій частині є обґрунтованими. Крім того, судом не було враховано, що кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Тому резолютивну частину рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошової компенсації моральної шкоди належить змінити. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2024 року змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди та виклавши резолютивну частину рішення у такій редакції: Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 30 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді В. М. Триголов О. І. Обідіна