Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 341/2207/24

Справа № 341/2207/24 Провадження № 22-ц/4808/679/25 Головуючий у 1 інстанції МЕРГЕЛЬ М. Р. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів: Василишин Л.В., Пнівчук О.В., секретаря Шемрай Н.Б., з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» адвоката Манченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль», громадської організації «Братство демократичної української молоді» про визнання права, щодо вирішення питання заміни неналежного відповідача у справі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лотоцька Наталія Василівна, на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області в частині стягнення судових витрат, постановлену суддею Мергелем М.Р. 18 березня 2025 року в м. Галич Івано-Франківської області, в с т а н о в и в: Короткий зміст заяви У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» про визнання коштів статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль», набутих у власність ОСОБА_3 у розмірі 350,00 гривень, коштами спільної сумісної власності подружжя та стягнення коштів (а.с.1-3). 14 березня 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль» подана заява про компенсацію судових витрат (а.с.32-34), в обґрунтування якої зазначено, що у заяві по суті справи відзиві на позовну заяву представником відповідача ТОВ «Стиль» було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та зазначено, що орієнтовний розмір витрат становить 30 000,00 гривень. Зважаючи на те, що станом на день подання відзиву на позовну заяву неможливо передбачити обсяг послуг, який буде надано адвокатом, вказано, що по завершенню справи буде надано остаточний розрахунок та усі необхідні докази таких витрат. До заяви долучено витяг з договору №509/24 від 15.11.2024 року про надання правничої допомоги ТОВ «Стиль», розрахунок вартості послуг адвоката станом на 14.03.2025 року, акт наданих адвокатом послуг №2 від 14.03.2025 року та рахунок на оплату послуг адвоката №00107 від 14.03.2025 року. Вартість послуг щодо надання правничої допомоги товариству з обмеженою відповідальністю«Стиль» відповідно до зазначених документів становить 13 740,00 гривень. Представник юридичної особи просив стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» компенсацію судових витрат у розмірі 13 740,00 гривень (а.с.32-38). Короткий зміст оскаржуваного судового рішення Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2025 року замінено неналежного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» на належного - ОСОБА_2 у цій справі. Залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Здійснювати надалі розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль», громадської організації «Братство демократичної української молоді» про визнання права. Залишино без розгляду клопотання сторони позивача про залучення громадської організації «Братство демократичної української молоді» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 11 450,00 гривень (а.с.41-43). Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Не погодившись з ухвалою суду в частині стягнення судових витрат, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лотоцька Н.В., подала апеляційну скаргу, у якій зазначено, що ухвала є протиправною та передчасною. Зазначає, що відповідно до долучених до заяви про компенсацію судових витрат документів немає жодних доказів, які б підтверджували, що дії позивачки є необґрунтованими. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» надалі є учасником справи в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 . Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» не вибуло з переліку учасників судового провадження, а представниками відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ТОВ «Стиль» надалі залишаються ті ж представники адвокати Манченко О.В. та Палюга І.В., які є посадовими особами Товариства «Стиль». Зауважує, що обидва адвокати одного адвокатського об`єднання «Перша колегія адвокатів України», перебуваючи між собою у цивільно-трудових та одночасно сімейних відносинах, виконують один для одного надання платних послуг, що породжує як реальний, так і потенційний конфлікт інтересів вказаних осіб щодо виконання представництва у даній справі та стягнення з позивачки судових витрат. Оскільки судові витрати вже стягнуті з позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль», але водночас Товариство надалі залишається учасником судового процесу, а відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 суд у даному спорі вирішує питання про права та обов`язки цього Товариства, в частині щодо коштів статутного фонду цього Товариства спільною сумісною власністю подружжя, відтак завчасне вирішення оскаржуваною ухвалою суду позивачки як особи, яка має сплатити судові витрати, унеможливлює в подальшому прийняття судом позитивного рішення в даній справі. Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати можливо покласти на позивача лише за умови відмови у задоволенні позовних вимог. За наведених підстав просить скасувати ухвалу суду в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 11 450,00 гривень (а.с.45-47). Заяви (клопотання) учасників справи Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» подано відзив на апеляційну скаргу. Просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.69-71). Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду У судове засідання не з`явився апелянт (позивачка) ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , представник третьої особи громадської організації «Братство демократичної української молоді», про день та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення кореспонденції в електронний кабінет. Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності. Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вислухавши пояснення представника товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» адвоката Манченко О.В., суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Застосовані норми права Згідно з частиною першою статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. У відповідності до положень ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Частиною 5 ст. 51 ЦПК відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом. Відповідно до ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави. Згідно положень ч. 2-6 ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 подала позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» про визнання коштів статутного фонду ТОВ «Стиль», набуті у власність ОСОБА_3 у розмірі 350,00 гривень, коштами спільної сумісної власності подружжя та стягнення коштів (а.с.1-3). Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2025 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: громадську організацію «Братство демократичної української молоді» та ОСОБА_2 . 18 лютого 2025 року громадська організація «Братство демократичної української молоді» звернулася із заявою про заміну неналежного відповідача та просила визначити наступний склад сторін: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - громадська організація «Братство демократичної української молоді», товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» (а.с.22-24). У судовому засіданні 27.02.2025 після розгляду клопотання ГО «Братство демократичної української молоді» про заміну неналежного відповідача і відмову у його задоволенні, після розгляду клопотання про зупинення провадження у справі і відмову в його задоволенні, представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Лотоцька Н.В. заявила клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки бажає скористатися правом сторони позивача на зміну неналежного відповідача. Суд клопотання задовольнив, оголосив перерву до 13.03.2025 року. 13.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивачки про заміну неналежного відповідача ТзОВ «Стиль» на належного ОСОБА_2 . У судовому засіданні 13.03.2025 року представник відповідача просила оголосити перерву у судовому засіданні, оскільки бажає скористатися правом на компенсацію судових витрат, здійснених ТзОВ «Стиль» внаслідок необґрунтованих дій позивача, що передбачено ч. 5 ст. 51 ЦПК України, а таке питання вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача. Проте, оскільки відповідне клопотання сторони позивача подане лише 13.03.2025 року, сторона відповідача не мала можливості підготувати відповідний розрахунок судових витрат. 14.03.2025 через «Електронний суд» представник відповідача ТзОВ «Стиль» Манченко О.В. у відповідності до положень ч. 5 ст. 51 ЦПК України подала до суду заяву про компенсацію судових витрат, у якій просила стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Стиль» компенсацію судових витрат у розмірі 13 740,0 грн, яке було задоволено судом. Свою незгоду в частині стягнення судових витрат апелянт обґрунтовував насамперед тим, що не вбачає необґрунтованості в своїх діях, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» надалі є учасником справи в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 . Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» не вибуло з переліку учасників судового провадження. А відповідно до долучених до заяви про компенсацію судових витрат документів немає жодних доказів, які б підтверджували, що дії позивачки є необґрунтованими. Все це з точки зору апелянта обумовлює відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення з позивача судових витрат на користь первісного відповідача. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з такими доводами апелянта. З матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги були пред`явлені ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль» як відповідача по справі. Громадська організація «Братство демократичної української молоді» у своїй заяві від 18.02.2025 року зазначила інформацію про те, що є одним із двох засновників ТОВ «Стиль», другим засновником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, Громадська організація є єдиним діючим засновником ТОВ «Стиль». Із змісту позову вбачається, що спір пов`язаний зі спадковим майном. Предметом позову є вимога про стягнення коштів спільної сумісної власності подружжя, об`єктом позову є кошти статутного фонду ТОВ «Стиль». Відтак, а ні ТОВ «Стиль», а ні ГО «Братство демократичної української молоді» не є належними відповідачами у даній справі. За таких підстав суд першої інстанції правильно зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» не є належним відповідачем у справі про поділ спільного сумісного майна подружжя. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні обставини, які надають товариству з обмеженою відповідальністю «Стиль» право вимоги відшкодування фактично понесених судових витрат у зв`язку з безпідставністю залучення до участі у справі в якості відповідача. Доводи апелянта про наявність сімейних, цивільно-правових або трудових відносин між адвокатами, які представляють сторону відповідача та третіх осіб на стороні відповідача не дають підстав для відмови у компенсації судових витрат учаснику судового процесу, який втратив статус сторони у справі в результаті його заміни належним відповідачем. Окрім зазначеного, апелянт у своїй скарзі також вказує на необґрунтованість і неспівмірність з його точки зору заявлених відповідачем витрат на правову допомогу. Такі доводи також не приймаються апеляційним судом. Заявляючи про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, апелянт належного обґрунтування наявності таких обставин суду не представив, фактично обмежившись лише заявою про неспівмірність. За таких умов колегія суддів вважає, що на підставі положень ст. 137 ЦПК Українитакі твердження не можуть бути прийняті судом. Відповідно до частини п`ятої статті 51 ЦПК України відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача. З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» надало: витяг з договору про надання правової допомоги №509/24 (в частині оплати послуг) від 15.11.2024 року, укладеного між Товариством та Адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України», в тому числі залучити до вирішення справи адвокатів-членів адвокатського об`єднання Манченко О.В.; акт виконаних робіт/наданих послуг №2 від 14.03.2025 року за Договором про надання правничої допомоги від 15.11.2024 року (загальна вартість наданих послуг 11 450,00 грн; вартість послуг помічника адвоката 2290,00 грн, всього разом 13740,00 грн); рахунок на оплату №00107 від 14.03.2025 року на загальну суму 13740,00 грн; ордер; посвідчення помічника адвоката Манченко О. В. на ім`я ОСОБА_4 (а.с.35-38). Також надано розрахунку вартості послуг адвоката до договору від 15.11.2024 № 509/24 станом на 14.03.2025 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката становить 13740,00 грн, з яких: спілкування з клієнтом, вивчення матеріалів справи, узгодження предмету та змісту відзиву на позовну заяву, супутні консультації 1000,0 грн за дві години; складання та подання відзиву 3000,0 грн за три години; складання та подання клопотання про долучення доказів від 15.01.2025 250,0 грн за 0,25 год; участь у судових засіданнях 7200,0 грн (6 судових засідань, де вартість представництва в одному судовому засіданні становить 1200 грн). Загальна вартість наданих послуг 11450,0 грн. Вартість послуг помічника адвоката 2290,0 грн. Всього 13740,0 грн (а.с.37-зворот). Стороні позивача надіслано до електронного кабінету представника позивачки адвоката Лотоцької Н.В. 14.03.2025 року примірник заяви про компенсацію судових витрат, жодних заперечень на заяву не подано (а.с.39). З вказаних документів вбачається, що заявлений розмір та обсяг дій адвоката відповідають матеріалам справи, відтак підстав для їх відхилення колегія суддів не вбачає. При цьому суд першої інстанції клопотання про компенсацію витрат в частині послуг помічника адвоката вважав необґрунтованим та відмовив у задоволенні цієї частини судових витрат. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про компенсацію судових витрат, а саме в частині компенсації судових витрат на правничу допомогу на суму 11450,00 грн, що підтверджено наданими до клопотання доказами. Таким чином, слід прийти до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лотоцька Наталія Василівна, залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2025 року в частині стягнення судових витрат без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: І.О. Максюта Л.В. Василишин О.В. Пнівчук Повний текст постанови складено 21 травня 2025 року.