Постанова 4873 № 910/14597/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2025 р. Справа№ 910/14597/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Михальської Ю.Б. Коробенка Г.П. розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/14597/24 (суддя С.М. Морозов) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" про стягнення 15 616,96 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" про стягнення заборгованості в розмірі 12 221,17 грн, пені в розмірі 2 196,50 грн, 3% річних в розмірі 249,06 грн та інфляційних втрат в розмірі 950,23 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язання з оплати спожитого в березні 2024 року природного газу за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії". Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14597/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" суму боргу в розмірі 12 221,17 грн, суму пені в розмірі 2 196,50 грн, суму 3% річних в розмірі 249,06 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 950,23 грн та суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог враховуючи факт постачання позивачем як постачальником "останньої надії" природного газу у період з 01.03.2024 по 31.03.2024 та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати отриманого газу, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем. Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не встановив: - до якої категорії споживачів має відноситись відповідач. За доводами відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем комунальних послуг, а не побутовим споживачем. - за яким тарифом мала нараховуватися відповідачу плата за поставлений природній газ. За доводами відповідача тариф за спожитий газ повинен бути як 7,96 грн. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСББ "ЗАМКОВЕЦЬКА 108", а рішення суду першої інстанції - без змін, наголошуючи на необґрунтованості доводів апеляційної скарги. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Коробенка Г.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14597/24. Відкладено вирішення питання подальшого руху апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14597/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва. 06.03.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14597/24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14597/24; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали. Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За правилами пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу. 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 року № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30 вересня 2015 року. Цей типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником «останньої надії» (п. 1.1 договору). Згідно з п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх споживачів України. Відповідно до п. 1.3 договору цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. У відповідності до п. 2.1 договору за цим договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1 договору). Відповідно до пункту 4.3 договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) Згідно з пунктом 4.5 договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1 договору). Згідно з п. 11.3 договору протягом строку дії договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим Постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим Постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання. Згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС, ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснювала постачання природного газу відповідачу, як постачальник "останньої надії". Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу. З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102. Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що зобов`язання за договором ним були виконанні в повному обсязі, а саме з 01.03.2024 по 31.03.2024 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,79700 тис.куб.м. на суму 35 055,49 грн. У матеріалах справи наявна копія акту приймання передачі природного газу №6074 від 31.03.2024 за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 на суму 35 055,49 грн, підписаний та засвідчений відтиском печатки лише з боку позивача. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 4.3 договору позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату: №12870 від 11.04.2024. Вказані акт приймання передачі природного газу та рахунок на оплату направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 16.03.2024. Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за спожитий газ не побутовим споживачем постачальнику "останньої надії", в якій просив сплатити заборгованість, однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Позивач вказує, що відповідач свого обов`язку з оплати отриманого газу у спірний період не здійснив в повному обсязі, оплативши лише суму в розмірі 22 834,32 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України). ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Відповідно до частин 1, 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник «останньої надії», яким є позивач у цій справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абзац 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС). Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС). Як вбачається з матеріалів справи, факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії», підтверджується листом Оператора ГТС від 14.10.2024 № ТОВВИХ-24-15636 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ000182l1V001 та довідкою форми 10, виданою ПАТ «Київгаз». Матеріалами справи підтверджується, що в період з 01.03.2024 по 31.03.2024 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений до позивача, який є постачальником «останньої надії». Згідно наявної копії акта приймання-передачі природного газу №6074 від 31.03.2024 позивачем у березні 2024 року поставлено відповідачу природний газ у загальному обсязі 1,79700 тис куб м., на загальну суму 35055,49 грн. Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення вказаних норм законодавства та умов договору вартість спожитого природного газу у березні 2024 року на суму 12221,17 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Відповідач у свою чергу зазначає, що ОСББ «Замковецька 108» є колективним споживачем комунальних послуг, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку, має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб, та має бути віднесено до категорії побутового споживача. У зв`язку з чим ціна за 1 куб.м газу для відповідача мала становити 7,96 грн. Натомість, у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (Форма №10), що було надано разом із позовною заявою, ОСББ «Замковецька 108» з ЕІС-кодом споживача природного газу 56XQ000182I1V001 не визначено в якості побутового споживача. А з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем вказано ціну за 1 тис м. куб природного газу майже утричі більшу, аніж це передбачено Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», при цьому вартість за весь період споживання є змінюваною та коливається від 18123,96 до 20920,35 за 1 тис. м. куб. Так, згідно з пунктом 1.6 Розділу I Статуту ОСББ «Замковецька 108» об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, членами органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників об`єднання. Відповідно до п. 2.1. Розділу II Статуту відповідача метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна Об`єднання, своєчасного надходження від співвласників/мешканців багатоквартирного будинку для сплати всіх необхідних платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. За приписами статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 13.02.2024 справа № 922/1717/23, ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб. Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Абзацом 7 статті 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Вказана норма прямо регламентує застосування до ОСББ тарифу за природний газ як для населення (побутового споживача). Водночас, тариф для непобутових споживачів це комерційна ціна. У відповідності до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.09.2021 справа № 910/15687/20 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за усіма зазначеними в Законі України «Про ринок природного газу» критеріями підпадає під визначення побутового споживача, окрім визначення його, як фізичної особи. Таким чином, відповідач у спірних відносинах виступає саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників). Також слід зазначити, що згідно зі статтею 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Статтею 22 цього Закону передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. З аналізу наведених норм вбачається, що оплата комунальних послуг, у тому числі постачання природного газу, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку сплачує за тарифами, встановленими для населення. При цьому, колегія суддів враховує, що в силу вищенаведених норм законодавства, Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників. Основна діяльність Об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю Об`єднання. Виключення ОСББ із категорії побутових споживачів та населення і розрахунок основного боргу по тарифу, який втричі є вищим за тариф для побутових споживачів, призводить до порушення прав співвласників, що об`єдналися в ОСББ, порівняно із іншими побутовими споживачами, які також є фізичними особами, використовують поставлений газ для побутових потреб, однак уклали прямі договори про постачання природного газу. Таке обмеження прав членів ОСББ суперечить меті його створення. Так, 19.08.2022 набув чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 №2479-IX, яким було встановлено мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу. Відповідно до абзацу 1 частини2 статті 1 зазначеного Закону протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ, зокрема, для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року. Тобто, наведеними положеннями законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії». Відповідно до постанови НКРЕКП № 572, від 1 травня 2021 року до 30 квітня 2022 року в Україні діє річна пропозиція ціни на постачання газу для побутових споживачів від 7,96 до 13,5 грн за кубометр. При цьому, на офіційному сайті позивача зазначена вартість природного газу за спірний період - 7,96 грн за 1 м3 природного газу: https://gas.ua/uk/home/rate-archive. Однак, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, ціна за 1 тис. м. куб у березні 2024 року коливається від 18123,96 до 20920,35 грн, тобто майже утричі більшу, аніж це передбачено Законом. З врахуванням наведеного та, беручи до уваги фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у березні 2024 року є безпідставним та таким, що суперечить Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Суд першої інстанції викладених вище обставин не дослідив. Так, матеріалами даної справи підтверджено, що за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 позивачем був поставлений відповідачу природний газ у загальному обсязі 1,79700 тис куб м., така його кількість зазначена в акті приймання-передачі природного газу №6074 від 31.03.2024. Відтак, за розрахунком суду апеляційної інстанції, вартість спожитого відповідачем у березні природного газу становить 14 304, 12 грн (1,79700 тис.куб.м.*7,96 грн). Як вбачається з матеріалів справи, за актом №6074 від 31.03.2024 та на підставі рахунку на оплату №12870 від 11.04.2024 відповідачем було здійснено оплату у розмірі 22834,22 грн. Відтак, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за поставку природнього газу у березні 2024 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу задоволенню не підлягають. Оскільки вимоги про стягнення пені в розмірі 2 196,50 грн, 3% річних в розмірі 249,06 грн та інфляційних втрат в розмірі 950,23 грн, є похідними від вимог про стягнення суми основного боргу, дані вимоги також задоволенню не підлягають. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2 196,50 грн пені, 249,06 грн - 3% річних та 950,23 грн інфляційних втрат. Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з пунктом 4.5 типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є колективним споживачем, тобто, юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку. Відтак, відповідач є споживачем комунальної послуги. Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Пунктом 9 частини 1 статті 1 названого Закону передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Тобто закріплене цим Законом поняття «колективний споживач» об`єднує інтереси побутових споживачів. Отже, відповідно до приписів абз. 10 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 (Указ затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. Встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку. Як вбачається з інформаційної довідки № 419763592 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо будинку 108 за адресою: м. Київ, вулиця Замковецька, у будинку не зареєстровано жодного власника нежитлових приміщень. З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення впродовж дії воєнного стану пені, 3% річних та інфляційних втрат. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, в апеляційній скарзі ОСББ "Замковецька 108" просило суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1, 2, статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. За приписами частин 3 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Порядок розподілу судових витрат визначено статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із частинами 4, 8, 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Так, позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 05/04/24 від 05.04.2024 укладений між позивачем та адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (здійснює діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000352 від 10.03.2021), додаткову угоду №19/02/25 до договору №05/04/24 про надання правничої допомоги, ордер серії ВХ №1089714 від 21.02.2025, акт №19/02/25 прийому-передачі наданих послуг від 19.02.2025 до договору №05/04/24 про надання правничої допомоги(підготовка та подання апеляційної скарги на основне рішення по справі №910/14597/24), платіжну інструкцію №184 від 20.02.2025 про сплату адвокату Халупному А.В. 4500,00 грн згідно акту №19/02/25 прийому-передачі наданих послуг від 19.02.2025. Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були понесені витрати на професійну правову допомогу на суму 4500,00 грн відповідно до договору № 05/04/24 від 05.04.2024, є пропорційним до предмета спору, враховуючи ціну позову, обсяг виконаних адвокатом робіт та наданих послуг. Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач заперечив проти заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу через їх неспівмірність. Разом з тим, колегія суддів дійшла до висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4500,00 грн по даній справі є обґрунтованими, тому керуючись ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14597/24 задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14597/24 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замковецька 108" (код ЄДРПОУ 44090067, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 108) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3634 (три тисячі шістсот тридцять чотири) грн 50 коп. та 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді Ю.Б. Михальська Г.П. Коробенко