Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4330/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4330/24 Перша інстанція: суддя Марин П.П. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Єщенка О.В., Турецької І.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУНП в Одеській області, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУНП в Одеській області від 22.01.2024р. №190 «Про порушення вимог КПК України та інших нормативно-правових актів, допущених працівниками сектору дізнання ОРУП №2 в Одеській області та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності» щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади до старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 ; - визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 19.02.2024р. №218/ос «По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; - поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області; - стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 19.02.2024р. до дня поновлення на посаді; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області та стягнення на її користь середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за один місяць; - зобов`язати ГУНП в Одеській області внести відповідні виправлення до трудової книжки стосовно звільнення капітана поліції ОСОБА_1 .. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до наказу від 22.01.2024р. №190 ГУНП в Одеській області «Про порушення вимог КПК України та інших нормативно-правових актів, допущених працівниками сектору дізнання ОРУП №2 в Одеській області та притягнення винних до дисциплінарної відповідальності» до старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивачка вважає, що до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади безпідставно і незаконно, з грубим порушенням ряду вимог закону та її прав, як службовця і громадянки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. У свою чергу, вчинені позивачкою дії, описані у висновку службового розслідування, є такими, що дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Окрім того суд вказав, що будь-яких порушень з боку ГУНП в Одеській області під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних наказів під час розгляду справи судом не виявлено. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, під час апеляційного розгляду встановлено, що з березня 2011р. по листопад 2015р. ОСОБА_1 проходила службу в органах МВС, з листопада 2015р. - проходить службу в органах Національної поліції України, з 23.02.2021р. по 19.02.2024р. - на посаді старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області та з 19.02.2024р. на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області. 24.07.2023р. надійшло повідомлення на спеціальну лінію « 102» про те, що на блокпосту №7 смт.Авангард під час несення служби співробітником Національної гвардії на вказаному блокпості виявлено громадянина ОСОБА_2 , який при собі зберігає наркотичні речовини. На місце події було направлено СОГ, в складі СОГ перебувала старший дізнавач ОСОБА_1 . Згідно з відомостями, наявних в протоколі огляду місця події, який було проведено 25.07.2023р. з 00 год. 55 хв. по 00 год. 58 хв. старшим дізнавачем ОСОБА_1 , об`єктом огляду була ділянка місцевості, на якій розміщений блокпост №7 по вул. Овідіопольська дорога, смт.Авангард Одеського району Одеської області, де виявлено громадянина ОСОБА_3 , якого було зупинено за вказаним місцем стрільцем 3 відділення 1 патрульного взводу 2-ї патрульної роти 2 патрульного батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 .. В ході огляду місця події ОСОБА_5 повідомив, що при собі має наркотичні засоби, які він зберігає для власного споживання та добровільно видає дізнавачу з належної йому чорної сумки, зовнішнього карману - 1 прозорий поліетиленовий зіп-пакет, в якому мається речовина рослинного походження зеленого кольору, паперовий згорток, в якому знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору та поліетиленовий згорток яскраво-зеленого кольору, в якому знаходяться порошкоподібна речовина рожевого кольору. Вказані предмети за результатом огляду місця події були вилучені у ОСОБА_2 та поміщені до поліетиленового пакету №ЕХР 0202223 (том ІІ, а.с.83-85). 25.07.2023р. старшим дізнавачем ОСОБА_1 про вищевказаний факт внесено відомості до ЄРДР за №12023164250000223 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (том ІІ, а.с.77). 23.08.2023р. старшим дізнавачем ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_1 винесено постанову про перекваліфікацію кримінального провадження №12023164250000223 від 25.07.2023р. з ч.1 ст.309 КК України на ч.2 ст.309 КК України (том ІІ, а.с.120-122). 19.12.2023р. за №1857 до відділу дізнання ГУ НП в Одеській області надійшло подання Одеського управління ДВБ Національної поліції України для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування щодо можливих неналежних дій окремих працівників Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області, а саме: вимагання неправомірної вигоди у громадянина ОСОБА_6 , до якого може бути причетна старший дізнавач сектору дізнання ОРУП №2 ГУ НП ОСОБА_1 , встановлені під час виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого y м.Миколаєві, по кримінальному провадженню №42023160000000252 від 25.07.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 20.12.2023р. наказом ГУНП в Одеській області за №3210 призначено службове розслідування в порядку письмового провадження (І том, а.с.147-148). 18.01.2024р. за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок, відповідно до якого встановлено, що за порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. №580-VIII, пунктів 1, 2, 6, 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, абзаців 2, 3, 5, 7, 8 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 9.11.2016р. №1179, ст.ст.2,9, ч.1 та ч.2 ст.237 КПК України, п.3 ч.1 ст.24, ч.1 ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», п.7 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. №100, що виразилось в неналежному проведенні огляду місця події та вилучення наркотичних речовин в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023164250000223, не вжитті заходів щодо залучення свідків при надходженні їй пропозиції в отриманні неправомірної винагороди в письмовому не повідомленні про пропозицію безпосереднього керівника, несвоєчасному (понад 24 години) повідомленні керівника про самостійне виявлення злочину, що призвело до невчасної реєстрації кримінального провадження за ст.369 КК України, а також, вчинення нею дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на неї службовим обов`язкам, підриває авторитет та довіру до поліції, проявлені нещирості під час службового розслідування, до капітана поліції ОСОБА_8 , старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади; враховуючи встановлені під час службового розслідування факти порушення капітаном поліції ОСОБА_9 вимог антикорупційного законодавства України, вирішити питання щодо виконання вимог пункту розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 9.02.2018р. №166 (зі змінами) (І том, а.с.116-146). Наказом ГУНП в Одеській області №190 від 22.01.2024р. за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 9 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, пунктів 1 та 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. №580-VIII, абз. 2, 3, 5, 7 та 8 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 9.11.2016р. №1179, ст.2, ч.ч.1,2 ст.9, ч.1 та ч.2 ст.237 КПК України, п.3 ч.1 ст.24, ч.1 ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», п.7 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. №100, що виразилось в неналежному проведенні огляду місця події та вилучення наркотичних речовин у межах кримінального провадження №12023164250000223, невжитті заходів щодо залучення свідків при надходженні пропозиції в отриманні неправомірної винагороди, у письмовому неповідомленні про пропозицію безпосереднього керівника, несвоєчасному (понад 24 години) повідомленні керівника про самостійне виявлення злочину, що призвело до невчасної реєстрації кримінального провадження за ст.369 КК України, а також, вчиненні дій проти інтересів служби, що суперечать покладеним службовим обов`язкам, підривають авторитет та довіру до поліції, проявленні нещирості під час службового розслідування, до капітана поліції ОСОБА_8 , старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (том І, а.с.105-108). З наказом за №190 від 22.01.2024р. позивачка ознайомлена 30.01.2024р., про що свідчить її особистий підпис (том І. а.с.109). Відповідно до наказу за №2188 о/с від 19.02.2024р. капітана поліції ОСОБА_1 призначено інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення, звільнивши її з посади старшого дізнавача сектору дізнання цього ж районного управління поліції (том І, а.с.109 зв.б.). Позивачка, вважаючи накази за №190 від 22.01.2024р. та за №2188 о/с від 19.02.2024р. протиправними, звернулась з цим позовом до суду. Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних наказів відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктами 1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. за №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною першою ст.64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Згідно з п.3 ч.1 ст.65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Пунктами 1, 2, 6, 9 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (стаття 11 Дисциплінарного статуту). У розумінні статті 12 цього Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Стаття 13 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. За змістом ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Так, у постанові від 2 грудня 2020р. у справі № 420/5368/18 Верховний Суд зауважив, що кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Колегія суддів зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 7 лютого 2020р. у справі №260/1118/18, від 28 лютого 2020р. у справі №825/1398/17, від 6 березня 2020р. у справі №804/1758/18, від 30 липня 2020р. у справі №802/1767/17-а та від 20 жовтня 2020р. у справі №340/1502/19. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування стало подання Одеського управління ДВБ НПУ щодо усунення виявлення недоліків та вжиття відповідних заходів реагування щодо можливих неналежних дій окремих працівників Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, а саме: вимагання неправомірної вигоди у громадянина ОСОБА_6 , до якого може бути причетна старший дізнавач сектору дізнання ОРУП № 2 ГУНП ОСОБА_1 , які встановлені під час виконання доручення про проведення слідчих (розшукових) дій Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Миколаєві по кримінальному провадженню №42023160000000252 від 25.07.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. У ході проведення службового розслідування скеровано запит до другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Миколаєві для надання відомостей про встановлені обставини в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні №42023160000000252 від 25.07.2023р. за ч.3 ст.368 КК України, які окремо або в своїй сукупності вказують на порушення ОСОБА_1 положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій поліцейського, відомостей що дискредитують вказаного поліцейського підтверджують порушення ним етичних норм поведінки, тощо. За результатами вивчення та аналізу копій матеріалів вказаного кримінального провадження, встановлено, що відомості до ЄРДР за №42023160000000252 за ч.3 ст.368 КК України, внесені за заявою ОСОБА_2 про прийняття мір правового характеру до слідчого, який вимагає в нього неправомірну вигоду в сумі 5 000 доларів США, за не притягнення його до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження №12023164250000223, з якою він 25.07.2023р. звернувся до Одеського управління ДВБ НП України. У ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42023160000000252 від 25.07.2023р. за ч.3 ст.368 КК України, під час проведення окремих слідчих дій зафіксовано ряд порушень допущених старшим дізнавачем ОСОБА_1 під час першочергових слідчих дій в кримінальному провадженні №12023164250000223 від 25.07.2023р. за першочерговою правовою кваліфікацією - ч.1 ст.309 КК України. З протоколу допиту в якості свідка в межах кримінального провадження №42023160000000252 ОСОБА_6 відомо, що 24.07.2023р. близько о 23 годині 40 хвилин він рухався в автомобілі з незнайомим йому чоловіком, які надавав йому послуги «таксі», автомобіль зупинили на блокпості біля ТОВ «Промтоварний ринок», в цей час він перебував на передньому пасажирському сидінні. У ході спілкування із ОСОБА_10 службові особи Нацгвардії та поліції, які несли службу на вказаному блокпості, було виявлено в нього наркотичні речовини у вигляді амфетаміну та канабісу. У ході реагування вказаними службовими особами виявлені наркотичні речовини були вилучені та поміщені на переднє пасажирське сидіння автомобіля, викликано СОГ. Після прибуття СОГ, старшим дізнавачем ОСОБА_1 , після отримання пояснень про подію від службових осіб, які несли службу на вказаному блокпості, про обставини та порядок виявлення у ОСОБА_6 наркотичних речовин, вона візуально оглянула їх та почала самостійно, до початку проведення огляду місця події переупаковувати виявлені наркотичні речовини, упакувавши їх в один пакет. У подальшому, дізнавач ОСОБА_1 наказала ОСОБА_11 покласти до сумки наркотичні речовини. Після інсценування події виявлення наркотичних речовин, старшим дізнавачем ОСОБА_1 запрошено понятих та розпочато огляд місця події. Після проведення огляду місця події, в ході якого було вилучено наркотичні речовини з капоту автомобіля ( ОСОБА_5 дістав їх із власної сумки та добровільно виклав на копот автомобіля) старшим дізнавачем ОСОБА_1 був опитаний ОСОБА_12 .. Зі слів ОСОБА_2 , під час спілкування старший дізнавач ОСОБА_13 взяла в нього номер особистого мобільного телефону та повідомила, що зателефонує через годину. Близько 02 години ранку 25.07.2023р. ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_14 за допомогою мобільного додатку «Вайбер» з контактним номером акаунту НОМЕР_2, повідомила, що вона зважила наркотичні речовини, вилучені у ОСОБА_15 та встановила масу вилученого амфетаміну - 4 грама, вказала, що це великий обсяг та дії ОСОБА_5 будуть кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України. У ході розмови повідомила ОСОБА_14 , що йому необхідно прибути о 06 годині 30 хвилин до відділку поліції з метою обговорення вказаної ситуації. У вказаний час ОСОБА_5 прибув до ТОВ «Промтоварний ринок», на якому розміщений поліцейський відділ, де працює старший дізнавач ОСОБА_1 , зателефонував за допомогою мобільного додатку «Вайбер» ОСОБА_16 , однак вона не відповідала, після чого написав їй повідомлення в зазначеному мобільному додатку, що чекає її на вулиці біля відділку поліції, на що остання відповіла, що зараз вийде до нього. Далі прямий текст допиту:- «Через декілька хвилин до мене вийшла ОСОБА_17 з вказаного вище приміщення, та ми сіли до її автомобіля марки «Нісан Тііда», д.н.з. якого я не пам`ятаю. Перебуваючи в салоні автомобіля на моє запитання, що ми будемо робити та чи є можливість якось пом`якшити статтю, вона мені відповіла, чи є в мене із собою грошові кошти. На вказане я відповів, що немає, так як тільки о 02:00 годині приїхав додому, а зараз о 07 ранку я вже у неї. На вказане вона запитала, скільки можу їй запропонувати, при цьому зазначила, що гроші необхідно їй надати до 10:00 ранку цього ж дня, оскільки їй до цього часу необхідно вже призначити відповідну експертизу. На що я їй відповів, що до ранку будь-яких грошей зібрати не зможу, а за цей день можу знайти лише 500 доларів США. На вказане вона посміхнулась, та сказала, що для того щоб закрити цю справу за фактом вилучення в мене наркотичних засобів, буде необхідно дещо більша сума, зазначила, щоб я добавив до 500 доларів США ще один нулик, що становить 5000 доларів». У наданих дисциплінарній комісії матеріалах кримінального провадження наявні підтвердження показів в частині приватного спілкування із старшим дізнавачем ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку «Вайбер» з ОСОБА_18 - зображення екрану телефону останнього, а саме відомостей з додатку «Вайбер», спілкуванням з абонентом Lina мобільний телефон НОМЕР_2 , вказаним мобільним номером користувалася та користується старший дізнавач ОСОБА_1 .. За результатом вивчення та аналізу дисциплінарною комісією копій матеріалів із зображеннями екрану мобільного телефону належного ОСОБА_14 встановлено, що йому дійсно телефонувала за допомогою мобільного додатку «Вайбер» ОСОБА_17 о 02 годині 26 хвилин 25.07.2023р.. Цього ж дня ОСОБА_19 телефонував їй о 06 годині 41 хв., вхідний дзвінок ОСОБА_1 не прийняла, після чого ОСОБА_5 написав їй повідомлення : - «доброе утро» о 06 год. 42 хв., після чого знову здійснив дзвінок о 06 год. 43 хв., на який ОСОБА_17 не відповіла. О 06 год. 44 хв. ОСОБА_5 написав повідомлення ОСОБА_20 : - «я тут, возле отделения», на вказане повідомлення о 07 годині 5 хвилин старший дізнавач ОСОБА_17 відповіла: - « 5 минут выхожу», ОСОБА_5 у відповідь відправив їй повідомлення: - «ок». Далі ОСОБА_5 скидає ОСОБА_1 фотокопію вироку суду двома окремими зображеннями о 08 годині 08 хвилин 25.07.2023р., на отримані зображення о 08 годин 12 хвили ОСОБА_17 відповідає повідомленнями наступного тексту: - «вступил в силу», «Ты отмечаешься уже?», ОСОБА_5 надіслав повідомлення у відповідь: -«нет еще, я приходил 15 числа по месту прописки, девочки сказали прийти по их звонку в начале месяца», відповідь ОСОБА_1 : - «ясно». ОСОБА_5 о 08 год. 15 хв. надсилає повідомлення «ничего нельзя сделать?», відповідь ОСОБА_20 «думаю нет. Я тебе объяснила уже», повідомлення направлено о 08 год. 18 хв.. Від ОСОБА_2 надійшло повідомлення ОСОБА_20 о 08 год. 18 хв.: «максимум что я смогу выжать из себе и родных это может 1к. до вечера... но это максимум честное слово! Больше точно никак», «помогите прошу», у відповідь на вказані повідомлення ОСОБА_1 відповіла: - «ничего не поняла», «хорошо», «наберу», ОСОБА_5 у відповідь надіслав повідомлення: - «спасибо, жду вашего звонка» (том І, а.с.246-248). Разом з тим, у своїх поясненнях, наданих в межах кримінального провадження №42023160000000252, позивачка зазначила, що « 24.07.2023р. вона згідно книги розстановки нарядів заступила на добове чергування у складі СОГ поліцейської станції «Авангард», що розташована за адресою: Одеська обл., Одеській р-н, смт Авангард, вул.Базова 20. 25.07.2023р. приблизно 00:06 від чергового чергової частини ОРУП № 2 я отримала вказівки про необхідність здійснити виїзд до блокпосту №7, що розташований на Овідіопольській дорозі біля кола 7 км. Прибувши на місце вказаної події вона побачила співробітників Національної гвардії України, та раніше їй не відомих 2 осіб чоловічої статі біля транспортного засобу, д.н.з. та марку автомобіля вона не пам`ятає, лише може сказати, що автомобіль був начебто синього кольору. Підійшовши до співробітників НГУ ОСОБА_1 запитала, що трапилось та чому саме було викликано СОГ. Співробітники НГУ повідомили їй, що під час несення служби на вказаному блокпосту ними було зупинено вищезазначений автомобіль. Під керуванням особи кавказької зовнішності, який зі слів був водієм таксі, та пасажир вказаного транспортного засобу, який перевозив наркотичні засоби в належній йому сумці. Після цього, вона вказала співробітникам НГУ знайти двох понятих для проведення огляду місця події на відеокамеру. Далі підійшла до водія вказаного транспортного засобу, який нервував та хотів поїхати додому, у зв`язку з комендантською годиною, та пояснила йому, що зараз буде проведено необхідну слідчу дію, після якої він може поїхати в необхідному йому напрямку. Співробітник СКП ОРУП №2 Нечепуренко спілкувався з пасажиром вказаного транспортного засобу у якого було виявлено можливо наркотичну речовину. Після чого, вона підійшла до переднього пасажирського сидіння, дверцята якого були відчинені, та побачила на передньому пасажирському сидінні сумку чорного кольору та хаотично розкидані предмети, речі, прозорий поліетиленовий зіп пакет з речовиною рослинного походження, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, паперовий згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, паперовий згорток, пакет зеленого кольору з речовиною рожево-білого кольору. Далі вона запитала у співробітників НГУ чому дані речі розкидані по всьому периметру сидіння. На що вони повідомили, що вони вивернули вміст сумки та з якої хаотично випали вказані предмети та речі. Далі вона покликала пасажира, який був власником вказаної сумки, та попросила представитися. Він назвався як ОСОБА_22 . Після цього вона запитала його кому належить дана сумка речі та речі, які знаходились біля сумки. На що він відповів, що це його сумка та всі речі, які знаходились біля сумки на сидінні - це речі, які були в його сумці. Далі вона запитала чи згоден він добровільно видати належні йому речі, на що він погодився. Після цього вона запитала як саме були розташовані дані речі в сумці, та він мені відповів як саме дані речі було розташовано. Після цього я йому запропонувала скласти дані речі та предмети до сумки з метою його не уникнення від кримінальної відповідальності. Після чого вона та він почали все складати до його сумки. Я йому допомагала все складати до сумки та, при цьому, спостерігала за ним, щоб він нічого не викинув та не з`їв. Також за даним процесом спостерігали приблизно 7 співробітників НГУ, 2 співробітників поліції, які несли службу на даному блокпості, та співробітник СКП. Після того приїхали поняті та було розпочато огляд місця події з відеофіксацією та за участю 2 понятих, та 2 учасників процесуальної дії, а саме співробітника НГУ (як звати я не пам`ятаю) та ОСОБА_3 . У ході огляду місця події ОСОБА_15 добровільно видав з належної йому сумки, як він зазначив наркотичні засоби (точно пам`ятаю що там було: зелений пакет з речовиною рожево білого кольору та паперовий згорток з речовиною рослинного походження, та зіп-пакет з речовиною рослинного походження). В ході огляду місця події дані предмети було поміщено до спеціального сейф пакету (номер не пам`ятаю), який було скріплено підписами учасників процесуальної дії. Після цього огляд місця події було завершено. Далі оперуповноважений СКП відібрав пояснення у ОСОБА_3 , а я в цей час спілкувалася з співробітниками НГУ. Далі ОСОБА_15 разом з таксистом поїхали у невідомому мені напрямку, а я з іншими членами СОГ повернулась до поліцейської станції «Авангард», де внесла по даному факту відомості до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України. 25.07.2023р. з ранку було призначено процесуальних керівників з числа прокурорів Чорноморської окружної прокуратури. В цей же час, після призначення процесуальних керівників, я звернулась з клопотанням про накладення арешту на предмет та речі, які було вилучено у ОСОБА_23 . Ухвалою слідчого судді Біляївського р/с Одеської області накладено арешт на вилучене майно. В цей же день я винесла постанову про призначення експертизи вилучених у ОСОБА_3 предметів. У подальшому, точну дату та час я не пам`ятаю коли, я виходила з поліцейської станції до мене підійшов ОСОБА_15 з невідомою мені жінкою та вони бажали поспілкуватися. В цей час ОСОБА_15 повідомив, що він збрехав та він є раніше засуджений за вироком 2023 року, та в нього на утриманні є 3 дітей, а також просив знайти вирішення з даної ситуації. На що я йому повідомила, що коли прийде назначена мною експертиза, то тоді буде зрозуміло до якої відповідальності він буде притягуватися. Також я йому наголосила, що якщо в нього є якісь зауваження або заперечення, то він може звернутися до мого керівництва, яке знаходиться в ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області. Наступного дня він знову прийшов до поліцейської станції «Авангард» та я наказала черговому його не впускати до мене, так як я його не викликала. В подальшому, точну дату я не пам`ятаю, але в цей день я чергувала та приблизно о півночі до поліцейської станції «Авангард» прийшов ОСОБА_22 та намагався потрапити до мене, але його тоді не пустили. Далі, через декілька днів, до мене в кабінет безпідставно та без виклику ввірвався ОСОБА_15 та просив з ним поговорити. Я його запитала, що він хоче. На що він голосно та виразно сказав «я собрал для вас 3 тысячи доларов, давайте поедем ко мне домой и заберем их». Далі я його запитала не упоровся чи він, але він наполягав щоб я йому порекомендувала адвоката. На що я йому відмовила та порекомендувала звернутися до центру безоплатної правової допомоги та попросила покинути приміщення. Далі спустилася до чергового та запитала чого він його впустив до приміщення, а він мені відповів, що той йому вказав, що прийшов до мене на відмітку. Після чого мною було сповіщено мого безпосереднього керівника про провокативну ситуацію, та я запропонувала зробити повідомлення 102 та зафіксувати даний факт. Але керівник сказав, що так це не робиться та дану ситуацію необхідно обговорити з прокуратурою та вищим керівництвом. Я йому, ще декілька разів телефонувала та прохала зареєструвати мій рапорт про пропозицію надання мені неправомірної вигоди, але він мені не дозволив зареєструвати мій рапорт. Після чого я віднесла мій рапорт до чергового чергової частини, але він його не зареєстрував, так як сказав, що на ньому відсутня резолюція керівника. Тоді я повідомила керівнику, що я сама звернусь до Одеського управління ДВБ з вказаною заявою, але мій керівник сказав мені, що треба заспокоїтися. Через деякий час мені зателефонував співробітник Одеського управління ДВБ НПУ Нестеренко Ігор , який в телефонній розмові запитав чи дійсно я бажаю писати заяву за вказаним фактом. На що я повідомила, що бажаю, але він мене почав відговорювати від цього, та на цій підставі між нами стався словесний конфлікт. Після цього я поїхала до начальника ОРУП №2 ОСОБА_25 на прийом з приводу ситуації, яка в мене сталась. Після цього мою заяву було прийнято та за моєю заявою були внесені відомості до ЄРДР за ст.369 КК України. Коли прийшов висновок експерта відносно наркотичної речовини, вилученої у ОСОБА_3 , мені стало відомо, що дана речовина є наркотичною у великих розмірах. Відразу після цього я винесла постанову про перекваліфікацію даного кримінального правопорушення з ч.1 ст.309 КК України ч.2 ст.309 КК України, та внесла невідкладно відповідні відомості до ЄРДР, після чого т.в.о. начальника СУ ОРУП №2 Шпитко Олег забрав в мене матеріали даного кримінального провадження та відвіз в Чорноморську окружну прокуратуру. З того часу ні матеріалів кримінального провадження, а ні ОСОБА_3 я не бачила. Також бажаю зазначити, що близько місяця назад згідно ЄРДР за мною перестали обліковуватися матеріали вказаного кримінального провадження.» (том ІІ, а.с.145-151). Окрім того, 27.12.2023р. надані пояснення ОСОБА_26 , в яких надав наступні відповіді на питання, зокрема: Питання: після внесення відомостей до ЄРДР за №12023164250000223 від 25.07.2023, кого Ви призначали дізнавачем по вказаному кримінальному провадженні? Відповідь: «точно не пам`ятаю, за вказаних обставин мав би призначити ОСОБА_1 дізнавачем. Питання: згідно відомостям ЄРДР, а саме картки руху кримінального провадження за №12023164250000223 від 25.07.2023, Вами внесено відомості до ЄРДР о 09 годині 15 хвилин, в цей же час Ви прийняли вказане провадження в своє провадження, Вами була винесена постанова про доручення здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, постанова про створення групи дізнавачів в кримінальному провадженні №12023164250000223? якщо так, то хто входив до групи дізнавачів та хто був старшим групи? Відповідь: я точно не пам`ятаю, однак враховуючи, що ОСОБА_1 здійснювала досудове розслідування в даному кримінальному провадженні та приймала процесуальні рішення вона була страшим дізнавачем по даному кримінальному провадженню. Також я хочу додати, що 28.07.2023р. у вечірній час ОСОБА_1 зателефонувала мені та повідомила, що до неї під час добового чергування 27.07.2023р., в нічний час до приміщення поліцейської станції, через чергову частину, звернулася особа, яка попередньо є правопорушником по кримінальному провадженні №12023164250000223 на прізвище « ОСОБА_15 », в них відбулася розмова в її службовому кабінеті, в ході розмови вказана особа просила сприяння в старшого дізнавача ОСОБА_1 для уникнення його від кримінальної відповідальності за грошову винагороду в кримінальному провадженні по факту вилучення в нього наркотичних засобів. Зі слів ОСОБА_27 мені відомо що ОСОБА_15 пропонував їй 3 (три) тисячі доларів США за сприяння в закритті кримінального провадження, які він хотів передати їй в той же день для чого їй потрібно було поїхати до його місця проживання, зі слів ОСОБА_27 вона категорично відмовилася від вказаної неправомірної пропозиції. Я порадив ОСОБА_1 написати письмовий рапорт на ім`я начальника ОРУП №2 та звернутися до ДВБ НП України. Про вказану подію я в усній формі доповів начальнику ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_25. На що він вказав, щоб ОСОБА_1 негайно писала рапорт та звернулася до ОУ ДВБ НП України. Мені відомо, що ОСОБА_1 про вказані обставини склала рапорт та звернулася із заявою до ОУ ДВБ НП України. Більшої інформації по обставинам вказаних ОУ ДВБ НП України в поданні мені нічого не відомо (а.с.180-183). Крім того, під час проведення службового розслідування, а саме 5.01.2024р. опитаний ОСОБА_28 , який надав такі пояснення та відповіді на поставлені питання: «В ніч на 25.07.2023р. я рухався автомобілем марки «нісан ліф» д/з якого не знаю, водій вказаного автомобіля надавав мені послуги перевезення (таксі), особа водія мені також не відома. В дорозі до пункту призначення біля промислового ринку 7 кілометра на блокпосту нас зупинили військові з працівниками поліції, даних яких я не пам`ятаю. В ході розмови та перевірки документів у водія попросили відкрити багажник, що він і зробив також працівники поліції попросили а мене показати вміст моєї сумки, яка була в мене на плечах на що я погодився, показав вміст сумки, а саме виклав речі із сумки на капот автомобіля. В гаманці працівники поліції в мене виявили пакетик із амфетаміном близько 1 граму, та ще один маленький зіп-пакет з подрібленою рослиною марихуани. Після чого працівники поліції викликали слідчо-оперативну групу, яка приїхала близько через одну годину. Після опівночі 25.07.2023р. до вказаного блокпосту приїхала слідчо- оперативна група в складі трьох осіб, старшим вказаної групи була дізнавач ОСОБА_29 , водій та молодий співробітник, здається оперуповноважений. Співробітники поліції покликали на місце двох понятих, чоловічої статті та вказаний дізнавач запропонувала під відеофіксацію вилучити в мене виявлені наркотичні засоби, я не знав на казаний час чи законно проводяться вказані слідчі дії, однак я дійсно зберігав вказані наркотичні засоби при собі для власного вживання, розумів що вказані діяння є протизаконними та не чинив опору працівникам поліції і добровільно видав належні мені наркотичні засоби у кількості 1 пакетика з пакетиками з амфетаміном загальною масою до 1 граму та пакетиком з марихуаной до 1 граму. Також хочу додати, що до початку ведення відеофіксації та заповнення протоколу дізнавачем ОСОБА_30 було особисто оглянула мою сумку, яка була на капоті автомобіля та мій гаманець, в якому була вказана речовина та склала їх в загальний пакет, мотивуючи вказані дії, що швидше закінчити документування вказаної події. Також я впевнений в тому, що дізнавач ОСОБА_1 в ході проведення документування та заповнення протоколу не упакувала належним чином вилучені в мене наркотичні речовини, а саме вона їх для вигляду поклала до спеціального пакету, однак його не заклеїла, ні я ні інші присутні поняті не лишали підписи на вказаному пакеті. Після вилучення в мене наркотичних речовин, мене опитав співробітник поліції, хто саме я не пам`ятаю, я надав правдиві пояснення по вказаним обставинам, що вказана речовина, яку вилучили належить мені. Коли я почув від ОСОБА_1 , що слідчі дії завершені та вони повертаються до відділку, я з власної ініціативи підійшов до неї, поставив питання з приводу подальших моїх дій по описаним вище обставинам, на що вона відповіла мені, що набере мене та пояснить мені, що далі робити. Після чого, слідчо-оперативна група поїхала, та я з водієм також поїхали з вказаного місця. Близько через годину після завершення вказаних слідчих дій до мене на мій особистий мобільний телефон ( НОМЕР_3 ) на мобільний додаток «Вайбер» зателефонувала поліцейська ОСОБА_1 та сказала прийти до відділку о 07 годині ранку. Я прийшов біля 07 години ранку, зателефонував їй на мобільний додаток «Вайбер», вона скидала мій виклик, та чекав на вулиці близько однієї години поряд з поліцейською дільницею «Аванград» на території ринку 7 кілометру. Близько 08 години ранку 25.07.2023р. ОСОБА_17 вийшла на вулицю з відділку, сказала відійти з нею та ми пішли до її автомобіля, ОСОБА_17 почала мені казати, що їй стало відомо, що я раніше засуджений та мені загрожує реальний термін покарання, я почав просити в неї підказати мені як отримати мінімальне покарання, та чи можу я якось вплинути на вказану ситуацію. На що поліцейська ОСОБА_1 сказала мені: - «Что ты можешь мне предложить», я, в цей час будучи під впливом залякувань ОСОБА_27 про реальний термін, сказав, що можу дати їй 500 доларів США в цей же день, на що вона посміхнулась та сказала, що це не серйозно в моєму випадку та сказала, що потрібно мінімум добавити один нуль до вказаної мною суми, після чого в нас продовжилась розмова в зазначеному контексті я запропоновував їй одну тисячу доларів США, вона відповіла, що це недостатньо, розмова закінчилась тим, що ОСОБА_17 аби я йшов вона зателефонує мені пізніше. Після чого я почав обмірковувати все, прийшов додому розповів все співмешканці своїй та вирішив написати заяву до ОУ ДВБ НП України, вказаного дня, тобто 25.07.2023р. я поїхав особисто до ОУ ДВБ НП України, де написав заяву про те, що в мене співробітник поліції ОСОБА_1 вимагає неправомірну вигоду. В цей же день мені надали відомості, що за моєю заявою розпочато досудове розслідування та погодився співпрацювати в межах досудового розслідування для документування протиправної діяльності вказаного працівника поліції. При наступній зустрічі ОСОБА_1 , яка відбулась 28.07.2023 у відділку поліції близько 20:00 годин вечора, на яку мене викликала ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку «Вайбер», в ході розмови я повідомив, що знайшов (зібрав) 3 300 три тисячі триста доларів США та готовий їй їх передати, для вирішення з нею питання не притягнення мене до кримінальної відповідальності на що вона написала на папірці номер мобільного телефону та сказала набрати вказаний мобільний телефон, особа якій належить телефон знає як діяти та вона має забрати в мене грошові кошти. Я перетелефонував на вказаний номер, однак вказаний мобільний телефон був вимкнений. Після чого я намагався зайти знову ОСОБА_20 в кабінет, однак черговий мені повідомив що її немає на місці, автомобіля на стоянці ОСОБА_1 також не було, після чого вона мені не телефонувала, з моєї сторони також ініціювання зустрічей чи спілкування більше не було.» (том І, а.с.186-189). Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявний Протокол про результати проведення аудіо, -відео контролю особи (далі - Протокол), який був досліджений дисциплінарною комісією та судом першої інстанції, з якого вбачається, що 28.07.2023р. проведено негласні слідчі (розшукові) дії, які проводились з 20 години 0 хвилин в адміністративному приміщенні ПС «Авангард», в службовому кабінеті ОСОБА_1 .. Результати проведеної вказаної негласної слідчої (розшукової) дії протирічать поясненням, наданим ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування, згідно з якими, вона стверджувала, що саме ОСОБА_5 28.07.2023р. в нічний час доби після того, як увірвався до її кабінету сказав, що зібрав для неї грошові кошти в сумі 3 000 доларів США та їй потрібно поїхати з ним до його місця проживання, щоб забрати вказані грошові кошти, на що вона, згідно пояснень категорично відмовилась та вигнала ОСОБА_2 зі свого службового кабінету. Водночас, з Протоколу вбачається, що саме ОСОБА_1 задає питання ОСОБА_14 про зібрану ним суму грошових коштів, а після отриманої відповіді ОСОБА_1 вказує ОСОБА_14 аби він набрав того, кого вона раніше казала, так як треба щось з цим думати тому, що пакети вже готові. Далі в розмові із ОСОБА_18 надає йому мобільний телефон з 11 цифр, говорить ім`я « ОСОБА_31 », далі пояснює, що потрібно сказати вказаній особі, що їй звонила ОСОБА_32 , треба зустрітися, питання треба вирішувати, після чого продовжує діалог із ОСОБА_18 та після його твердження, що він все зрозумів та питання чи можна йому йти, ОСОБА_17 відповідає, що він може йти та на цьому негласна слідча дія завершується (том ІІ, а.с.58-60). З наведеного слідує, що під час надання пояснень в ході службового розслідування про події, що мали місце 28.07.2023р. в нічний час доби в її службовому кабінеті, та зафіксованими обставинами в протоколі про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом аудіо, відео контролю вказаних осіб, вказують на те, що ОСОБА_1 під час надання пояснень, з метою уникнення від дисциплінарної відповідальності проявила нещирість, не сприяла дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування. Окрім того, матеріалами службового розслідування підтверджено, що позивачка, під час опитування погодилась на проведення поліграфічного дослідження, а у подальшому, не надаючи офіційної відмови від проходження поліграфу та будучі належним чином повідомленою про дату та час його проведення, всіляко уникала проходження, що дає підстави вважати про нещирість її волевиявлення, оскільки в телефонному режимі зазначала про хворобу дітей, зайнятість їх лікуванням, при цьому перебуваючи на службі, лікарняний та рапорт про його відкриття не надала. Крім того, у відповідності до ст.24 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів:1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції. Пунктом 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. №100, передбачено, шо поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що в день пропозиції, тобто 28.07.2023р., громадянина ОСОБА_2 в отриманні неправомірної вигоди, в месенджері «Вотсап» вона зателефонувала начальнику СДОРУП №2 ОСОБА_26. та повідомила про вказаний факт, попередила, що буде звертатись на лінію « 102», спростовуються наданими позивачкою скріншотами переписки з ОСОБА_26 за період з 29 липня по 31 липня, з яких вбачається, що заява та рапорт з`являються 31 липня (том І, а.с.24-30). Окрім того, у ході службового розслідування були опитані чергові та помічники чергових: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , з пояснень яких вбачається, що під час несення добового чергування в черговій частині ПС "Авангард" зазначеними особами в період з 25.07.2023р. по 30.07.2023р., старший дізнавач ОРУП №2 капітан поліції ОСОБА_1 з будь-якими рапортами не зверталась (том ІІ, а.с.190-199). Колегія суддів зауважує, що позивачкою ніяким чином не підтверджено факт того, що вона вчасно склала рапорт про пропозицію неправомірної вигоди, а також не доведено, що такий рапорт чергові відмовились реєструвати. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що позивачкою вимог законодавства «Про запобігання корупції», п.7 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. №100 дотримано не було. Окрім того, під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено порушення позивачкою ст.ст.2, 9, ч.1 та ч.2 ст.237 КПК. Згідно ч.1 ст.237 КПК України огляд здійснюється з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. Частиною 2 ст.237 КПК України регламентовано, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Дисциплінарною комісією встановлено та перевірено апеляційним судом, що 25.07.2023р. старший дізнавач ОСОБА_1 в ході огляду вилучає у ОСОБА_2 один поліетиленовий пакетик, який поміщає в ході огляду до поліетиленового сейф-пакету, на момент поміщення до вказаного пакету наявно всього один наповнений не прозорий зіп-пакет зеленого кольору. Лише з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що в ньому зняходяться марихуана та амфетамін, в ході огляду ОСОБА_1 не просила ОСОБА_5 показати вміст пакету і помістила його до сейф-пакету, який зобов`язана була упакувати в ході огляду (від`єднати захисну стрічку, герметично заклеїти сейф-пакет), однак на відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_27 не здійснила належного упакування вилучених наркотичних речовин, на чому закінчила огляд місця події. Також в протоколі огляду місця події наявний опис вилученої у ОСОБА_2 речовин : - речовина рослинного походження зеленого кольору, речовина рожевого кольору...», які згідно відеозапису, на момент їх вилучення та пакування перебували поза візуальним доступом. Таким чином, вказане свідчить про низький професійний рівень та низький рівень знання вимог нормативно-правових актів старшим дізнавачем ОСОБА_1 , порушення нею вимог КПК України (проведення вказаної слідчої дії за виявлених обставин повинно було здійснюватися за правилами обшуку). Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що постанова про призначення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, винесена позивачкою 25.07.2023р. у кримінальному провадженні №12023164250000223 (а.с.103-105). Однак, зазначена постанова разом з вилученою речовиною надійшла на експертизу лише 2.08.2023р. (а.с.106). При цьомуё з Протоколу про результати проведення аудіо, -відео контролю особи вбачається, що 28.07.2023р. ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_28 , що «надо что то с этим делать потому что пакеты готовы уже» (том ІІ, а.с.60). Таким чином, вказане свідчить, про те, що позивачка затягувала час не направляючи вилучену речовину на експертизу. Судова колегія звертає увагу, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020р. у справі № 340/1502/19. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Відповідно до абзаців 2, 3, 5, 7, 8 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 9.11.2016р. №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі дії старшого дізнавача капітана поліції ОСОБА_1 призвели до порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. №580-VIII, пунктів 1, 2, 6, 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, абзаців 2, 3, 5, 7, 8 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 9.11.2016р. №1179, ст.ст.2,9, ч.1 та ч.2 ст.237 КПК України, п.3 ч.1 ст.24, ч.1 ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», п.7 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. №100, наслідком якого є застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Водночас, судова колегія вважає, що накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивачки, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Одеській області від 19.02.2024р. №218/ос «По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області. Разом з цим, судова колегія вважає, що визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями відповідача. При цьому, суд вправі лише перевірити аргументованість, вмотивованість застосованого виду дисциплінарного стягнення, в аспекті вимог ст.19 Дисциплінарного статуту. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що відповідач при прийнятті наказу ГУНП в Одеській області від 19.02.2024р. №218/ос «По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого дізнавача сектору дізнання Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законодавством України. Отже, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: О.В. Єщенко І.О. Турецька