Постанова Київський апеляційний суд № 760/3236/24
від 12.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №760/3236/24 Головуючий у 1 інстанції: Жовноватюк В.С. Провадження №22-ц/824/2085/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,- ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Саламандра», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Саламандра», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. 25.07.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» про зупинення провадження. В обґрунтування зазначає, що Господарським судом Полтавської області розглядаються матеріали позовної заяви Національного банку України до ПрАТ «СК «Саламандра» про ліквідацію страховика. Також ПрАТ «СК «Саламандра» та МТСБУ погодили механізм проведення виплат страхового відшкодування потерпілим за діючими полісами ОСЦПВ за рахунок централізованих фондів Бюро. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року зупинено провадження у справі №760/3236/24 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Саламандра», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи, а саме у справі №917/943/24. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з наданої копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 24 червня 2024 року вбачається, що відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом Національного банку України до ПрАТ «СК «Саламандра» про ліквідацію боржника. Таким чином, існують обставини, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 6 серпня 2024 року адвокат Ганжа А.О. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду від 29 липня 2024 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, судом не обґрунтовано той факт, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. В ухвалі не наведено, які об`єктивні причини не дають змоги суду ухвалити рішення у справі, з огляду на наявні у справі докази та підстави позову. Цивільно правові відносини між страховиком та особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована виникли набагато раніше, ніж виникли обставини, на які посилається відповідач, а саме відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом Національного банку України до ПрАТ «СК «Саламандра» про ліквідацію страховика. Таким чином, ПрАТ «СК «Саламандра» зобов`язана виконати свої зобов`язання по раніше укладених договорах. Вказаного висновку також дійшла Велика Палата ВС у справі № 201/16373/16-ц. Велика Палата ВС констатувала, що наслідком анулювання ліцензії страхової компанії є неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних. Зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися у повному обсязі, зокрема, за рахунок страхових резервів. Звертає увагу, що відповідно до ст. 275 ЦПК України справи у порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі. Провадження у справі відкрито 22 лютого 2024 року, а рішення про зупинення судом першої інстанції прийнято поза межами строків, які визначені законодавцем. Таким чином, допущена судом тяганина строків призвела до створення відповідних умов для відповідача - уникнення цивільно-правової відповідальність за своїми зобов`язаннями. Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило. За правилом п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року; "Беллет проти Франції" від 04 грудня 1995 року). Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», роз`яснено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Відповідно до положень ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок. Як вбачається, рішенням Правління Національного банку України № 166-рш від 14.05.2024 «Про застосування до Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» прийнято рішення про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з 14.05.2024. Рішенням Правління НБУ № 167-рш від 14.05.2024 «Про призначення тимчасової адміністрації в Приватному Акціонерному товаристві «Страхова компанія «Саламандра» та відсторонення органів управління Приватного Акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» було призначено тимчасовий адміністратор. Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, які б унеможливлювали встановлення судом першої інстанції обставин справи і перевірку доказів позивача в межах даної справи, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи про ліквідацію Товариства № 917/943/24 слід було відмовити. У суду були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням у провадженні Господарського суду Полтавської області, згідно з ухвалою від 24 червня 2024 року, відкритого загального позовного провадження у справі за позовом Національного банку України до ПрАТ «СК «Саламандра» про ліквідацію боржника. На момент розгляду вказаної апеляційної скарги, Господарським судом Полтавської області у справі № 917/943/24, згідно з даними з відкритих джерел та реєстрів так і не було вирішено питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Саламандра» відповідно до ст. 39 Кодексу з процедур банкрутства, відсутнє офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження справі про банкрутство ПрАТ «СК «Саламандра», а відповідна заява НБУ знаходиться на етапі розгляду у підготовчому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі є таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376 381-383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Є.П. Євграфова Т.О. Писана