Ухвала ККС ВС № 130/866/18

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2025 року м. Київ справа № 130/866/18 провадження № 51 - 1694 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , встановив: За вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. Вищезазначеним вироком також засуджено ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, рішення щодо яких в касаційній скарзі, не оскаржуються. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року вирок місцевого суду змінено в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_6 ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2019 року покарання, призначеним за цим вироком, остаточне покарання ОСОБА_6 призначено у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, прокурор указуючи на допущені, на його думку, судом апеляційної інстанцій порушення, не обґрунтовує, як ці порушення вплинули на законність та обґрунтованість зазначеного судового рішення, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вищезазначеного судового рішення, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу. Також, прокурор, обмежившись загальними фразами, не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного засудженим покарання, з огляду на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставинами їх скоєння та даним про особу засуджених через м`якість, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65 КК. При цьому у поданій касаційній скарзі прокурор не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість вказаного судового рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК і доводи на обґрунтування цього, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанціїв силу ст. 419 КПК та які доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити касаційну скаргу прокурора без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3