Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/29617/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/29617/24 Провадження № 22-ц/820/909/25 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/29617/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Савченком Ярославом Васильовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2025 року (суддя Продан Б.Г., повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вказувало, що 10.11.2023 року між ним та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1300-1983 (надалі за текстом «Кредитний договір»). Зазначений Кредитний договір: як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію". Позивач вказує, що на виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4503 для підписання Кредитного договору 1300-1983 від 10.11.2023 і підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Позивач посилається на те, що ним виконано взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надано відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, однак ОСОБА_1 не повернув в повному обсязі кредит та не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору. І станом на 08.08.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 103 460 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 20 000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 83460 грн. Разом з тим Товариство зауважує, що ним було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 3 460 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 100 000 грн. Враховуючи вищезазначене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило суд стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 20 000 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 80 000 грн, а всього 100 000 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1300-1983 від 10.11.2023 в сумі 100 000 грн та судові витрати по справі в сумі 2422,40 грн. Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савченко Я.В., оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так відповідач вказує, що належним доказом здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з особового рахунку клієнта. Проте, надані позивачем документи, в тому числі розрахунки заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування кредитором на користь скаржника грошових коштів, не доводять факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку. Також, з доводів апеляційної скарги слідує, що матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки скаржника, належить саме ОСОБА_1 . Крім того, не зазначено номер банківської карти ні в укладеному договорі, ні в решті підписаних нібито скаржником документах, про надання фінансового кредиту, і позивачем не надано таких письмових доказів суду. Відтак, з огляду на докази наявні в матеріалах справи, на думку ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості ідентифікувати належність зазначеної банківської картки останньому, оскільки повної інформації щодо банківської картки не надано. Поміж того, відповідач зауважує, що позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності у нього кредитної заборгованості в розмірі, зазначеному у позовній заяві, що вказує на відсутність порушеного права Товариства. Також, Товариством не надано доказів, що підтверджують підписання ОСОБА_1 договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію» та ч. 1 ст. 205 ЦК України. З долучених до позову документів неможливо встановити те, що саме скаржником були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема, відсутні докази отримання скаржником будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації скаржника в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитора; відсутні докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Оскільки позивачем не надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу, який підтверджує факт укладення між кредитором та ОСОБА_1 кредитного договору, відтак позовні вимоги, на думку останнього, є необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савченко Я.В., просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» погоджується із висновками суду першої інстанції та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що кредитний договір №1300-1983 від 10.11.2023 був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Зазначає, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1300-1983 (Графік платежів за Договором за стандартною ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.50% на день та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1300-1983 (Графік платежів за Договором за зниженою ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.20% на день. Позивач зауважує, що ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор A4503 для підписання кредитного договору №1300-1983 від 10.11.2023, після чого інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направила екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail, вказаний клієнтом при реєстрації. Товариство зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі. Щодо підтвердження особи відповідача при укладенні кредитного договору та проходження ідентифікації, позивач вказує на те, що ОСОБА_1 було використано систему BankID НБУ та передано Товариству персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код, місце реєстрації). Також, позивач посилається на те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який бухгалтерський документ по рахунку ОСОБА_1 , у тому числі виписки по рахунку, не має неможливості. Разом з тим, в матеріалах справи наявні документи, а саме: Довідка про перерахування суми кредиту №1300-1983 від 10.11.2023, Довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Розрахунок заборгованості за договором 1300-1983 від 10.11.2023, станом на 08.08.2024, яким судом була надана правильна оцінка. Товариство звертає увагу суду на те, що кредитні кошти були перераховані ним у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача і на підтвердження перерахування грошових коштів останньому надавався лист (довідка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1300-1983 від 10.11.2023, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Поміж того, Товариство посилається на те, що у кредитному договорі від 10.11.2023 сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A4503. Позивач вказує, що відповідач уже 3 рази оформлював кредитні відносини з Товариством, попередні кредитні договори були виконані, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору. Також, позивач вказує про дотримання ним вимог статей 1048, 1056-1 ЦК України при встановленні розміру процентів за користування кредитними коштами. І згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», останнім не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а нарахування відсотків відбувалось у відповідності до умов Договору та строку кредитування. Учасники справи до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_1 просив справу слухати у його відсутності та відсутності відповідача. Представник Товариства про причини неявки суд не повідомив. Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 10.11.2023 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1300-1983, за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу кредиту розмірі 20 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (пункти 2.2, 3.1, 4.1 Кредитного договору). Пунктом 4.9 Кредитного договору встановлено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 04.09.2024 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов?язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов?язань позичальника. Згідно з пунктами 4.3, 4.4, 4.6 Кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2, цього Договору. Тип комісії - одноразова комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов?язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 3 до цього Договору). У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом зниженою ставкою). Невід`ємною частиною цього договору є додатки: 1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), 2) Паспорт споживчого кредиту, 3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умов застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.20% на день, 4) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.50% на день (пункт 11.13 Кредитного договору). Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» останнім здійснено видачу кредиту за Кредитним договором №1300-1983 від 10.11.2023 шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LIQPAY на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 у сумі 20000 грн (а.с. 78). Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» клієнта ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повідомлено про успішність операцій, в тому числі по платежу №2389626486 від 10.11.2023 на платіжну карту НОМЕР_1 у розмірі 20000 грн (а.с.56-77). Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором № 1300-1983 від 10.11.2023, заборгованість станом на 08.08.2024 складається із основного боргу 20000 грн, відсотків 80460 грн, залишок комісій 3000 грн, а всього 103 460 грн (а.с.79-82). Однак, позивач просить стягнути 20 000 грн простроченої заборгованості за кредитом та 80 000 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами. Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тому заборгованість, нарахована відповідно до умов договору та яку просить стягнути позивач, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права. Згідно частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Саме такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі. Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України, подані учасниками справи докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 , уклавши договір №1300-1983 від 10.11.2023 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4503, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. І доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підписання відповідачем договору про надання кредиту електронним цифровим підписом є такими, що не заслуговують на увагу. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції належним чином встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1300-1983 від 10.11.2023 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної адреси, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовими ідентифікаторами А4503, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, тому договір вважається укладеним. Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). При цьому спірний договір, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину. Матеріали справи не містять і відповідач не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Отже, на підтвердження укладання договору про відкриття кредитної лінії № 1300-1983 продукту «На все» з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора А4503, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частин 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми позики, строку позики, розміру відсотків за користування позикою та порядку їх сплати і уклали в належній формі Кредитний договір. Аргументи апеляційної скарги щодо не надання позивачем належних доказів на підтвердження переказу коштів за кредитним договором саме ОСОБА_1 відхиляються судом, як безпідставні і спростовуються наступним. Так, на підтвердження передачі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Слімаку І.В. коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на банківський рахунок, що зазначений відповідачем у кредитному договорі, позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту №1300-1983 від 10.11.2023 ОСОБА_1 (а.с.78) та лист АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.08.2024 (а.с. 56-77), відповідно до якого Банком проведено перерахунок коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів Liq Pay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 та зазначеними доказами підтверджується ідентифікація платежу №2389626486 за договором №1300-1983 від 10.11.2023 в сумі 20 000 грн, здійсненого 10.11.2023 на банківську картку НОМЕР_1 , яка згідно кредитного договору № 1300-1983 від 10.11.2023 належить ОСОБА_1 та про яку він зазначив у розділі 12 кредитного договору, як номер особистого електронного платіжного засобу. Разом з тим, голослівно заперечуючи факт отримання кредитних коштів за вказаним договором, відповідач в порушення вимог частини 1 статті 81 ЦПК України не надав суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок або що зазначений картковий рахунок на час укладення кредитного договору 10.11.2023 йому не належав. Також не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 , що викладені в апеляційній скарзі про ненадання суду первинного доказу здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнта, а саме виписки по рахунку, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки Товариство не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, та, відповідно, не може надати первинні банківські документи. (а.с. 9192). Тому суд першої інстанції, оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані позивачем розрахунок заборгованості, лист АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.08.2024 про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів Liq Pay і довідку про перерахування суми кредиту 1300-1983 від 10.11.2023, прийшов до вірного висновку про доведеність перерахунку Товариством на виконання умов кредитного договору кредитних коштів ОСОБА_1 та наявності і розміру кредитної заборгованості останнього. Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у відзиві на позов, не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення апелянтом характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання арреllatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389, 390, 391 ЦПК України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Савченком Ярославом Васильовичем, залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 травня 2025 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай