Постанова 4816 № 585/1566/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2025 року м.Суми Справа №585/1566/24 Номер провадження 22-ц/816/490/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мороз Лесею Олексіївною, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2024 року у складі судді Цвєлодуб Г.О., ухвалене в м. Ромни Сумської області, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, про визнання права власності на спадкове майно, у с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мороз Л.О. звернулася до суду з позовом до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно, в тому числі на земельні ділянки площею 2,924 га та 0,347 га, розташовані на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області. Спадкоємцем за заповітом на вказані земельні ділянки є позивачка. Вона своєчасно вступила в управління та володіння спадковим майном, так як в квітні 2003 року розпорядилася особистими речами померлої. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Оформити спадщину в нотаріальному порядку вона не може, оскільки правовстановлюючий документ, а саме державний акт на право приватної власності на землю, видано після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на вказані обставини, просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9243 га (кадастровий номер 5924181100:01:005:0110) та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3472 (кадастровий номер 5924181100:01:004:0170), які розташовані на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області. Роменський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 04 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мороз Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Зазначає, що на даний час право позивачки на спадкування спірних земельних ділянок після померлої ОСОБА_2 перебуває у невизначеному стані, оскільки правовстановлюючий документ виданий після смерті спадкодавця, що не дозволяє нотаріально оформити спадкові права. При цьому, відповідач визнав позов, питання про пропуск строку позовної давності ним не ставилося. Натомість, суд сам визначив, що позивачкою було пропущено строк позовної давності. Крім того, представник ОСОБА_1 адвокат Мороз Л.О. подала апеляційному суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника. Відповідач Андріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалася. Направила апеляційному суду заяву, в якій просить справу розглянути без їх участі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2002 року ОСОБА_2 склала заповіт на випадок своєї смерті, посвідчений секретарем виконавчого комітету Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області та зареєстрований в реєстрі за № 69, згідно з яким заповіла житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а також гроші та земельний пай ОСОБА_1 , а житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , - ОСОБА_3 (а.с. 11). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с. 11, на звороті). Позивачка зазначає, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на земельні ділянки площею 2,924 га та 0,347 га, розташовані на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області. Відповідно до довідки виконавчого комітету Андріяшівської сільської ради від 05 лютого 2009 року померла ОСОБА_2 постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в АДРЕСА_2 . Заповіт від її імені посвідчений 11 лютого 2002 року за реєстровим № 69 виконкомом Андріяшівської сільської ради, не змінено і не відмінено. Відсутність заборони на все майно померлої ОСОБА_2 перевірено. Спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_1 , 1970 року народження, яка своєчасно вступила в управління та володіння спадковим майном, так як в квітні 2003 року розпорядилася особистими речами померлої. Інших неповнолітніх та непрацездатних спадкоємців, які своєчасно прийняли спадщину за даними виконкому немає (а.с. 7, на звороті). З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 8). Зі змісту довідки приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко А.М. від 01 березня 2024 року № 329/01-16 вбачається, що до приватного нотаріуса звернулася Марченко Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 з приводу оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ромни Сумської області, яка була зареєстрована на момент смерті за адресою: АДРЕСА_2 . Для одержання свідоцтва про право на спадщину було надано документ, що підтверджує право на земельні ділянки (державний акт на право власності на земельну ділянку) серії СМ № 011879, виданий Роменським райземвідділом Сумської області ОСОБА_2 . Встановити належність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не має можливості у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 011879, виданий Роменським райземвідділом Сумської області ОСОБА_2 після смерті особи. Тому нотаріус повідомила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю належно оформленого документа на земельну ділянку, у зв`язку з чим було рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно (а.с. 8, на звороті). З відповіді Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 27 березня 2024 року № 0-18-0.99,3-814/15-24 вбачається, що рішенням Андріяшівської сільської ради від 20 березня 1996 року прийнято рішення про передачу землі в колективну власність, на підставі якого видано державний акт на право колективної власності на землю КСП «Андріяшівське». Державний акт на право колективної власності на землю зареєстрований 22 березня 1996 року. До державного акта доданий список членів господарства, що мають право на земельну частку (пай). ОСОБА_2 занесена до зазначеного списку. Таким чином вона набула право на земельну частку (пай). На підставі розпорядження голови Роменської районної державної адміністрації від 23 грудня 2002 року № 596 передано у власність земельні ділянки площею 2,924 га та 0,347 га, про що виготовлені державні акти на право власності на землю на ім`я ОСОБА_2 серії СМ № 011879 та СМ № 077159, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності на землю від 25 квітня 2003 та 28 травня 2003 відповідно (а.с. 11, на звороті). Розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації від 23 грудня 2002 року № 596 затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) на території Андріяшівської сільської ради. В додатку до вказаного розпорядження «Список громадян, яким видаються державні акти на право приватної власності на земельні паї на території Андріяшівської сільської ради» під № 379 зазначена ОСОБА_2 , площа земельної ділянки 3,271 га, з яких: рілля 2,924 га, сіножаті 0,347 га (а.с.58). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звернулася до суду лише 03 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності на 21 рік, поважних причин пропуску цього строку не навела, а тому у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску строку позовної давності. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі, щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Відповідно до статті 524 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно з ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Положеннями пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року, що була чинною на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 визначено, що доказами вступу в управління або володіння спадковим майном може бути, у тому числі, довідка відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав із ним, або про те, що спадкоємцем взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі за обов`язковим страхуванням, квитанції про сплату податків; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку у період шести місяців після смерті спадкодавця, інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном. Отже, вступ в управління або володіння спадковим майном в розумінні статті 549 ЦК УРСР має на увазі здійснення певних дій із спадковим майном, його обслуговування тощо або володіння цим майном та документами на нього. Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Суд першої інстанції вважав, що позивачкою пропущено строк позовної давності зі зверненням до суду із вказаним позовом, перебіг якого, на думку суду, розпочався з дня смерті ОСОБА_2 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 . У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 584/639/19 (провадження № 61-10930св20) зазначено, що: «за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні». З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчасно прийняла спадщину після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а саме в квітні 2003 року розпорядилася особистими речами померлої. Отже, оскільки вона вчасно прийняла спадщину після померлої ОСОБА_2 , то вона має право звернутись до суду за захистом свого права без обмеження строку, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні. Відповідно суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачкою строку позовної давності. За обставинами цієї справи позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, оскільки не може оформити в нотаріальному порядку свої спадкові права на спірні земельні ділянки, які залишилися після смерті ОСОБА_2 , оскільки державні акти про право власності на вказані земельні ділянки були видані після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія СМ № 077159 щодо земельної ділянки площею 0,347 га, розташованої на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, - виданий 28 травня 2003 року, а Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія СМ № 011879 щодо земельної ділянки площею 2,924 га, розташованої на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, - виданий 25 квітня 2003 року (а.с. 9; 10), у зв`язку з чим нотаріус повідомила позивачку про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину. Згідно з частиною 1 статті 126 ЗК України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності. З матеріалів справи вбачається, що розпорядження голови Роменської райдержадміністрації № 596, на підставі якого на ім`я ОСОБА_2 були видані вказані вище державні акти про право власності на земельні ділянки, було прийнято 23 грудня 2002 року, тобто ще за життя ОСОБА_2 , проте видано державні акти та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вже після її смерті. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Оскільки ОСОБА_1 не може оформити свої спадкові права на спірні земельні ділянки в нотаріальному порядку, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання за позивачкою права власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом. Отже, рішення суду на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельні ділянки площею 2,9243 га кадастровий номер 5924181100:01:005:0110 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та площею 0,3472 га кадастровий номер 5924181100:01:0004:0170 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мороз Лесею Олексіївною, задовольнити. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,9243 га кадастровий номер 5924181100:01:005:0110 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 0,3472 га кадастровий номер 5924181100:01:0004:0170 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - О. І. Собина Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов