Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/25297/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 травня 2025 року м. Рівне Справа № 569/25297/23 Провадження № 22-ц/4815/135/25 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Шимків С.С. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року у справі за позовом Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У грудні 2023 року Рівненське обласне виробничо-комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства „Рівнеоблводоканал звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просили стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 50536,90 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування позову покликаються на те, що від власників квартири за адресою: АДРЕСА_1 на адресу РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, отже відповідачі вважаються такими, що приєдналися до публічного договору та зобов`язані виконувати обов`язки зазначені в ньому. В березні 2025 року представник ОСОБА_1 , адвокат Жуковський О.В., звернувся до суду із зустрічним позовом до Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії. Просила зобов`язати РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" анулювати з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість в сумі 50536,90 гривень за послуги водопостачання та водовідведення з січня 2011 року до листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтуванння вимог зустрічної позовної заяви вказувала, що з 2011 року проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Ні померлий власник, ні вона, ні її матір не отримували жодних послуг від РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" та фактично не користувалися ними. РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" звернувся до суду про стягнення з відповідачів заборгованості, як зі спадкоємців померлого, яка нарахована виключно за реєстрацією осіб, а не за фактичним нарахуванням за послугу і яка виникла в той період часу, коли в квартирі ніхто не проживав (докази наявні у матеріалах справи). Особисто відповідачам за первинним позовом заборгованість не нараховувалась, тому у них не було жодного обов`язку вирішувати питання про письмове звернення до РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про тимчасову відсутність у квартирі з метою звільнення від оплати за надані послуги. Зазначала, що РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" з березня 2023 року було відомо про те, що ОСОБА_3 помер, і що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, а з листопада 2023 року їм також достеменно відомо про отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що позивач за первинним позовом пропустив строки для пред`явлення вимог до спадкоємців передбачені ст. 1281 ЦК України. Рішенням Рівненського міського суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Рівненського обласного виробничо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 17480 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 08 коп. та понесені судові витрати в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. У позові до ОСОБА_2 , відмовлено.. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , відмовлено. В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність та необґрунтованість в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Узагальнені доводи зводяться до того, що зареєстровані в квартирі особи у ній фактично не проживали, не отримували та не споживали послуги, які надаються РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", що підтверджується наданими суду доказами та є підставою для звільнення від їх оплати. Крім того апелянт стверджує про пропуск кредитором строку встановленого ст. 1281 ЦК України. Також вказує, що з дати останньої (до смерті спадкодавця) проплати за показниками повіреного лічильника №218312 27.03.2012 року по дату останньої (після відкриття спадщини) повірки ІНФОРМАЦІЯ_1 використано 83 куба води. Врахувавши, що станом на 2012 рік тариф становив 4,932 грн. за 1 куб води, стверджує, що за померлим рахується заборгованість у розмірі 409,35 грн. (4,932 х 83). Натомість РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" заборгованість нарахована не по факту надання послуг, а виключно за формальною реєстрацією осіб за вказаною адресою. Просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні первинного позову, а зустрічний позов задоволити повністю. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 858 від 23.11.2022, зареєстрований Хустським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ). ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Рівне Рівненської області. Батьками дитини записані: батько - " ОСОБА_3 ", мати - " ОСОБА_2 " , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 17.11.2009 року Відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 2983. Після смерті ОСОБА_3 до позивача із заявами за вх. № 267 від 13.03.2023р. та вх.. №268 від 13.03.2023 року звернулася Відповідачка ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , просила переукласти договір з померлого власника на її доньку, яка являється єдиним спадкоємцем померлого. Відповідачці було запропоновано письмово заповнити Заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка розміщена на офіційному веб-сайті РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал". Разом з тим, просили надати копії документів, що підтверджують право власності на квартиру, копії паспорту та ІПН, актуальну довідку про кількість зареєстрованих осіб в помешканні, паспорт на засіб обліку води (якщо наявний). Також, вкотре повідомлено про заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка рахується по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що обліковується за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що 07.12.2023 р. на адресу Позивача надійшла заява за вх. № 09/з-Ч-281 від ОСОБА_1 , в якій вона повідомляла РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", що є неповнолітнім власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом. У якості підтвердження надала копію витягу з держаного реєстру речових прав за № 355811006 від 24.11.2023 р. та свідоцтво на спадщину за законом від 24.11.2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №2178. Також просила укласти договір на водопостачання до вищезазначеної квартири та зараховувати від неї платежі виключно за поточний період надання послуг, а саме з 24.11.2023 р. 14.12.2023 року, за вих. № 09/з-Ч-281, Позивач надав відповідь, що для укладення відповідного договору про надання послуг варто підписати Заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та надати копії паспортів на засоби обліку води, які встановлені у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 . Також, повідомили що договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення буде укладатись опікуном від імені та в інтересах підопічного, діючи як законний представник згідно з чинним законодавством України. Вкотре повідомили про заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка рахується по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що обліковується за адресою: АДРЕСА_1 . При пред`явленні позову до суду, позивач долучив до позову довідку оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який обліковується за адресою: АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що станом на 01.12.2023 р. заборгованість з послуг водопостачання та централізованого водовідведення ( абонент ОСОБА_3 ) становить 50539,90 грн З оглянутої судом довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні м.Рівне № 19180 від 26.05.2022 р., виданої Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг РМР вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 з 18.05.2010 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.07.2009 р.. З оглянутих судом довідок про реєстрацію місця проживання особи № 36307, та №36308 від 05.09.2022 р. , виданих Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг РМР вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 31.08.2022 р. по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 . З оглянутої судом довідки вих..№03/06 від 22.03.2023 р., виданої ОСББ "Коновальця-7" вбачається, що ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 проживають без реєстрації з серпня 2011 року в АДРЕСА_2 . Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Пунктом 18 "Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). При цьому правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено обов`язок з оплати вартості отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Відповідно ч.3 ст.9 ЗУ "Про житлово комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Згідно ст.7 ч.1 п.6, ч.2 п.11 ЗУ "Про житлово комунальні послуги", споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; споживач також інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, встановлено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою (п.п.1,3 п.29). Згідно п.п.7 п.45 Постанови КМУ № 690 від 05.07.2019 року, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору. Умовами п.п.11 п.47 Постанови КМУ № 690 від 05.07.2019 року встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Виконавець зобов`язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) (п.п.14 п.32). Отже, за змістом наведених спеціальних норм звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації(проживання) із долученням відповідного документа, що підтверджує такий факт. Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які на посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За ч.ч.5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як вбачається в матеріалах справи відсутні докази того, що спадкодавець у встановленому порядку повідомляв РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про припинення споживання послуг чи зміни у складі проживаючих, як того вимагає закон. Як зазначає сама ОСОБА_1 , за період поки лічильник не був повірений, тобто з 14.05.2012 року по 21.03.2023 спожито 83 куба води. Отже, хоч і незначне, але споживання відбувалось. Суперечливість позиції сторони щодо споживання комунальних послуг виявляється і в тому, що вона вказує на виконання вимог інших кредиторів спадкоємця, які надавали послуги з постачання природного газу в успадковану квартиру. Згідно з частиною другою, статті 1281 ЦК України спадкоємці кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Свідоцтво про право на спадщину видане 24 листопада 2023 року (т.1 а.с. 25), а первинний позов заявлений 27 грудня 2023 року, тобто в строк передбачений ч.2 ст. 1281 ЦК України. Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, отримавши у спадок квартиру відповідач зобов`язана сплатити заборгованість спадкодавця за комунальними послугами. Той факт, що спадкодавець як власник майна не здійснював повірку лічильника, не повідомляв показники та зміну інших істотних обставин, що впливають на нарахування, не може бути підставою для висновків про недотримання законодавства РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" при здійсненні розрахунку заборгованості. Тому анульовувати заборгованість, як просила позивач за зустрічним позовом, тобто, на думку колегії суддів, констатувати її відсутність, у місцевого суду не було підстав. Водночас слід враховувати, що вимог про перерахунок заборгованості згідно зафіксованих показників не заявлялось, а позивач за зустрічним позовом фактично заперечувала існування заборгованості. Відомості про вручення РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" свідоцтва про повірку лічильника в матеріалах справи відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повний текст постанови складено 08 травня 2025 року. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О. Шимків С.С.