Постанова Київський апеляційний суд № 761/1498/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №761/1498/25 Головуючий у 1 інстанції: Глянь О.С. Провадження №33/824/2344/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Євгена Олександровича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 24 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Апеляційні вимоги обґрунтуванні тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не з`ясовані усі фактичні обставини справи, не досліджені і не надана належна оцінка наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, суд підійшов формально до вивчення обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази судом залишилися не вивченими та до уваги не взяті. Вказує, що сам результат огляду було лише озвучено поліцейським і не зафіксовано документально, що є порушенням фіксування процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що працівниками поліції порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт скоєння нею правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Є.О. в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити. Прокурор у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Відповідно до ст. 294 неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Доповівши обставини справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, враховуючи наступне. Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2024 о 21 год. 30 хв. за адресою: пр-т Берестейський, 20, м. Київ, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння,. Огляду на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager 6820, результат якого позитивний - 0,69 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування висунутого ОСОБА_1 звинувачення у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що вказане підтверджується доказами, а саме: - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 190389 від 06.12.2024, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та підписаний ОСОБА_1 без зауважень; - результат тесту приладу «Drager», результат якого позитивний - 0, 69 проміле; - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений результат огляду на стан сп`яніння: позитивний - 0,69 проміле; - відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Порядок складення протоколів про адміністративні правопорушення працівниками поліції деталізовано в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395). Згідно п. п. 1-2 р. II Інструкції №1395 протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1)письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2)акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3)акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4)інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Розділом ІІ (п.1) «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженого. Наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року/далі по тексту Інструкція/ визначено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння з а наявності ознак, передбачених %REPLACE_12%пунктом 3 розділу І цієї Інструкції. Огляд на стан сп`яніння проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Згідно абз. 1 п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. А згідно п. п. 6, 10, 11 р. II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 190389 за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , що 6 грудня 2024 року о 21 год. 30 хв. в місті Києві по проспекту Берестейському (Перемоги), 20, водій ОСОБА_1 керувала авто «Mazda 3», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу Драгер 6820. Результат огляду позитивний: 0,69%, чим порушила п. 2.9а ПДР. Однак, з роздруківки чеку Drager не вбачається інформації, щодо того, до якого протоколу він долучатиметься і цифрові показники результату огляду ОСОБА_1 . Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У відповідності з вимогами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25). Зазначеним доказам - протоколу і відеозаписам, які місцевий суд взяв до уваги, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом першої інстанції була надання невірна оцінка. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі будь-яких доказів, які б дозволили зробити висновок про склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина 2 статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина 2 статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина 3 статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина 1 статті 64). У відповідності до пункту 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. При прийнятті постанови суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи в їх сукупності, внаслідок чого прийняв незаконне та необґрунтоване судове рішення. Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Є.О. підлягає задоволенню, а постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Євгена Олександровича задовольнити. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року скасувати. Провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Гаращенко Д.Р.