Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4906/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4906/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (суддя Хилько Л.І.) у справі №340/4906/24 за позовом ОСОБА_1 до Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (Світловодського відділу ЦПМ УДМС) та Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЦПМ УДМС) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (Світловодського відділу ЦПМ УДМС) та Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЦПМ УДМС), в якому просила: - визнати протиправною відмову Світловодського відділу ЦПМ УДМС № 432/3531.1.-24/3531/109-24 від 03.04.2024 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, взамін втраченого; - зобов`язати ЦПМ УДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в січні 2023 року позивачка вперше звернулась до Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби із заявою про втрату паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 у справі № 340/8725/23 про оскарження відмови Світловодського відділу управління Державної міграційної служби в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відмовлено з тих підстав, що за період з 23.12.2022 по 01.02.2023 від ОСОБА_1 на адресу відповідачів не надходили письмові заяви з приводу втрати паспорта. З урахуванням рішення суду позивачка 07.02.2024 повторно звернулась до Світловодського відділу управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області із заявою про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, до якої було додано необхідний пакет документів. Згідно відповіді Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби розглянуто по суті заяву по втрату паспорта від 07.02.2024 та зазначено про відсутність законних підстав для документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, а також повідомлено про необхідність надання рішення суду, після чого буде можливе оформлення та видача такого паспорта у відповідності до Порядку №

456. Позивачка вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її права та законні інтереси, посилається, в тому числі на Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, а також висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.02.2024 (вх.№239/3531.1-24). Зобов`язано Світловодський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 (вх.№239/3531.1-24) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. Суд виходив з того, що в силу вимог статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та пунктів 1, 2 розділу Х Порядку № 456, Світловодський відділ ЦПМУ ДМС мав розглянути заяву позивачки від 07.02.2024 по суті та прийняти рішення про видачу/відмову у видачі паспорту, із зазначенням відповідних мотивів, а не надавати відповідь у формі листа від 16.02.2024 № 3531-254/3531 з посиланням на певні припущення (сумніви) посадових осіб відділу. Водночас законодавець також передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі такого документа. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка, через свого представника, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Позивачка наполягає на тому, що зважаючи на отримання нею повноцінної відмови на її заяву від 07.02.2024 про видачу паспорту громадянина України зразка 1994 току у формі книжечки, належним способом відновлення її порушених прав в даному випадку буде саме зобов`язання видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, а не повторно розглянути заяву про видачу такого паспорта. Також за твердженням представника позивачки Тимчасовий порядок №456 взагалі не застосовується до осіб, у яких відсутнє рішення суду про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.02.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Світловодського відділу УДМС в Кіровоградській області із заявою про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв`язку із втратою паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 15.01.1999 Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області. Бажання отримати паспорт зразка 1994 року у формі книжечки позивачка обґрунтувала релігійними переконаннями та відмовою у зв`язку з цим отримувати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм. До цієї зави позивачкою додано: копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ; копію закордонного паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ; три фотокартки ОСОБА_1 розміром 3,5х4,5 см; заяву про втрату паспорта за формою згідно з додатком 5 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456; заяву про видачу тимчасового посвідчення за формою згідно з додатком 7 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №

456. Листом від 16.02.2024 № 3531-254/3531 Світловодський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби повідомив позивачку, що відділ не може прийняти до розгляду заяву про втрату паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.01.1999 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, так як в наданих позивачкою матеріалах міститься копія вказаного паспорта з відміткою "згідно з оригіналом", засвідчена її підписом 07.02.2024, тобто в день подання заяви про видачу паспорта громадянина України замість втраченого, що свідчить про наявність паспорта, який позивачка зазначає як втрачений. 14.03.2024 позивачка подала до Світловодського відділу ЦПМУ ДМС, ЦПМУ ДМС та ДМС України скаргу на бездіяльність щодо не розгляду по суті заяви про втрату паспорта, видачу тимчасового посвідчення. За результатами розгляду означеної скарги Світловодський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби листом № 432/3531.1-24/3531/109-24 від 03.04.2024 повідомив позивачку про відсутність законних підстав для документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України зразка 1994 року. При цьому орган міграційної служби погодився з визначеними в його листі від 16.02.2024 мотивами не розгляду по суті заяви про втрату паспорта, а також зауважив, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державною або відмови від виконання законів. Одночасно посилавшись на п.1 розділу IV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 09.09.2019 № 456, відповідач зазначив, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливі лише після надання вказаних у п.1 розділу IV Тимчасового порядку № 456 документів. Згідно відповіді Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС від 03.04.2024 № Т-52/6.1/3501-24/3501.3/108-24 за результатом розгляду скарги позивачки від 14.03.2024, позивачку проінформовано про неможливість розпочати дисциплінарне провадження відносно посадових осіб Світловодського відділу ЦПМУ ДМС з посиланнями на наявність на розгляді в адміністративних судах справи №340/8725/23, зазначено, що у разі вступу в законну силу рішення суду посадовими особами ЦПМУ ДМС буде забезпечено його виконання у термін, передбачений вимогами чинного законодавства. Листом від 19.04.2024 № Т-2741-24/6.1/2233-24 Державна міграційна служба України за результатами розгляду скарги на дії працівників Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 14.03.2024 повідомила позивачку, що на цей час паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки (зразка 1994 року) оформлюється громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, згідно Положення пор паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ та Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 09.09.2019 №

456. Отже, за позицією Державної міграційної служби України паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки (зразка 1994 року) оформляється та видається не за бажанням особи, а виключно на виконання рішення суду, що набрало законної сили, відповідно до Тимчасового порядку №

456. Вважаючи відмову щодо не видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року протиправною, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III встановлено, що документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України. Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України. За приписами п.п.2, 3 вказаного Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується (п.8 Положення № 2503-ХІІ). Відповідно до п.13 Положення № 2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. За видачу паспорта справляється державне мито (п.14 Положення № 2503-ХІІ). Згідно п.19 Положення № 2503-ХІІ громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов`язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України. Наведені правові норми є чинними, отже підлягають застосуванню. 20.11.2012 прийнятий Закон України «Про Єдиний Державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи. Відповідно до ст.4 цього Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України. Як передбачено ч.3 ст.13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Відповідно до ч.1, 2, 4 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. За правилами ст.21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону). Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.21 Закону). Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ч.45 ст.21 Закону). Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону № 5492-VI безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб кваліфікованого електронного підпису у випадках, передбачених законодавством. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» в редакції на час виникнення спірних відносин запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 установлено, що: прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Пунктами 1, 2, 5 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт. Відповідно до пп.1 п.7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (п.10 Порядку № 302). Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591, на який посилається відповідач, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України». Розділом VІ Тимчасового порядку № 456 визначено процедуру видачі паспорту замість утраченого або украденого. Пунктом 1 розділу VІ Тимчасового порядку № 456 передбачено, що для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає: 1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку; 2) рішення суду; 3) заяву; 4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта); 6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). У разі оформлення паспорта замість втраченого/викраденого, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив свою діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи. Для оформлення паспорта замість втраченого/ викраденого, рішення суду не подається, якщо паспорт, який було втрачено/викрадено оформлювався на підставі рішення суду. Отже, наведені правові норми дають підстави для висновку, що пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 та Тимчасовий порядок № 456 підлягають застосуванню лише у випадку оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду. В спірному випадку, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що в подана позивачкою заява від 07.02.2024 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки обґрунтована релігійним переконанням та відмовою, у зв`язку з цим, отримувати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм. Відповідно до наданої відповідачем-1 відповіді листом від 16.02.2024 № 3531-254/3531 фактично відповідачем заява позивачки від 07.02.2024 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, у зв`язку із втратою нею свого паспорта, не розглянута, тоді як позивачем до цієї заяви були додані документи, які давали можливість відповідачу прийняти рішення по суті поданої заяви щодо оформлення паспорта у формі книжечки. Листом від 03.04.2024 № 432/3531.1-24/3531/109-24 відповідач-1 повідомив позивачку про відсутність законних підстав для документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України зразка 1994 року, посилаючись, окрім іншого, на те, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державною або відмови від виконання законів, та зауваживши, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливі лише після надання вказаних у п.1 розділу VI Тимчасового порядку № 456 документів. Таким чином, у спірних відносинах позиція міграційного органу полягає у неможливості оформлення та видачі позивачці паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року за відсутності рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. При цьому не прийнято наведене позивачкою обґрунтована її релігійним переконанням та відмовою, у зв`язку з цим, отримувати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм. Отже, така відповідь відповідача, оформлена листом від 03.04.2024, за своєю суттю є відмовою органу міграційної служби у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Суд апеляційної інстанції враховує, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ. Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, справа, що розглядається, є типовою та в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у такому. Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17 дійшла висновку, що згідно зі ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Водночас, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних данних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Також за висновком Великої Палати Верховного Суду норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ. Виходячи з наведеного вище правового регулювання, встановлених у справі обставин та з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, суд апеляційної інстанції вважає протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком судом першої інстанції про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті поданої позивачкою заяви від 07.02.2024, вважає, що такий висновок не відповідає суті спірних відносин, що виникли між сторонами у цій справі, оскільки визначальним у даному випадку є відмова у документуванні позивачки паспортом громадянина України зразка 1994 року у зв`язку з відсутністю відповідного рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки замість втраченого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Згідно з абзацом п`ятим пункту 3 Постанови №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Відповідно до п.8 Розділу VІ Тимчасового порядку № 456 після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за заявою про втрату паспорта за формою згідно з додатком 11 до цього Тимчасового порядку, який затверджується керівником цього підрозділу. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про видачу паспорта. Таким чином, видача територіальним підрозділом ДМС громадянину України паспорту у формі книжечки, замість втраченого, передбачено і безпосередньо вказаним Тимчасовим порядком №

456. Виходячи з встановлених у справі обставин, суті спірних відносин, які виникли між сторонами, приймаючи до уваги, що повноважним територіальним підрозділом Державної міграційної служби є Світловодський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, замість втраченого, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити часткове. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в адміністративній справі №340/4906/24 скасувати, ухвалити нове рішення. Позов задовольнити. Визнати протиправною відмову Світловодського відділу ЦПМ УДМС № 432/3531.1.-24/3531/109-24 від 03.04.2024 в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, замість втраченого. Зобов`язати Світловодський відділ ЦПМ УДМС оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко